Як у листі від Білого дому: законопроєкт про збільшення кількості слідчих у НАБУ вже готовий до подання у Раду

У НАБУ заявили про розроблений законопроєкт щодо збільшення чисельності слідчих. Наразі документ вже готовий до подання у Верховну Раду.

Про це в ефірі “Свобода Live” заявила заступниця директора Національного антикорупційного бюро України Поліна Лисенко.

“Ми як Національне антикорупційне бюро України вдячні нашим міжнародним партнерам за те, що нас почули. Стосовно плюс 300 детективів. Цей законопроєкт вже розроблений в НАБУ і вже готовий для подання у парламент. Наскільки це реально? Звісно, плюс 300 людей для НАБУ - це не є достатньо. Я маю на увазі, що це не є багато. Проте це достатньо для того, щоб покрити кадровий дефіцит, який наразі відчуваємо. Зверну увагу на те, що в розробленому законопроєктів, де сказано про плюс 300 співробітників НАБУ, ми розуміємо й те, що це фактично половина від складу, який існує нині. Це може бути додатковим навантаженням на державний бюджет, який зараз відчуває дефіцит у грошах”, - розповіла вона.

За словами Лисенко, пропонується розділити наповнення штату НАБУ новими співробітниками у декілька етапів - на три роки. Для того, щоб, по-перше, не перевантажувати державний бюджет України, а по-друге, все ж таки покривати той кадровий дефіцит, який існує в НАБУ. “Тобто важливо, що цих 300 людей не з’являться в НАБУ одномоментно. Це буде поступове збільшення штату”, - зазначила представниця бюро.

Лисенко нагадала, що конкурс на посаду детектива є тривалим процесом, тому в разі внесення змін у закон про НАБУ це не означатиме, що “завтра у нас з’явиться плюс 300 співробітників нових”. Згідно з чинним законодавством, гранична чисельність центрального та територіальних управлінь НАБУ становить 700 осіб, у тому числі не більше від 500 осіб начальницького складу. Структура та штатний розклад затверджуються директором бюро.

Нагадаємо, у Білому домі надіслали до України листи із реформами, які вона має реалізувати задля отримання подальшої допомоги. Зокрема зміни стосуються функціонування Наглядових рад Державних підприємств, антикорупційних органів, Вищої ради правосуддя та судової гілки влади загалом.