Під час нещодавнього спілкування з представниками медіа Володимир Зеленський заявив, що що Україна планує завершити всі технічні етапи підготовки до членства в Євросоюзі до 2027 року. У відповідь на це глава дипломатії ЄС Кая Каллас сказала, що країни блоку не готові визначити конкретну дату членства України. А ще раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що вступ України до Європейського Союзу 1 січня 2027 року є неможливим.
Заяву на членство в ЄС наша країна подала 28 лютого 2022 року, лише за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення РФ. У червні 2022-го Україні надали статус кандидата на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023-го лідери країн ЄС погодили відкриття офіційних переговорів з Україною про вступ, вони розпочалися у червні 2024 року.
Для вступу до Євросоюзу ми маємо імплементувати до національного законодавства понад тисячу актів права ЄС – різні закони та стандарти. Ключові вимоги, зокрема, включають судову реформу, боротьбу з корупцією та відмиванням грошей, обмеження впливу олігархів, реформу законодавства про національні меншини.
“Політарена” поспілкувалася з народними депутатами на тему того, чи не надто Зеленський форсує терміни? До 2027 року залишилося десять місяців, а реформи ухвалені геть не всі. Тим більше, судячи з усього, у Євросоюзі наступного року на нас не надто й чекають. Можна, в принципі, не поспішати, і все зробити ґрунтовно.
Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”):
“Євросоюз щойно прийняв нову процедуру “різних швидкостей”. Більше оптимізму!“
Почнемо з кінця. Євросоюз щойно прийняв якусь нову процедуру “різних швидкостей”, тому щодо “чекають чи ні”, потрібно трохи більше оптимізму. Цілком ймовірно, що якогось статусу в ЄС ми все ж таки у 2027 році набудемо.
Тепер за законами. У кожному з напрямків ми вже маємо переліки документів, які для подальшої євроінтеграції ми повинні прийняти до кінця цього року. Ось у мене, наприклад, чотири закони у переліку. Це European Media Freedom Act, “Цифровий” Digital Services Act, пакети апдейтів у “Закон про медіа” та “Закон про рекламу”. Причому за першими трьома у мене дедлайн до грудня, та й з четвертим не варто зволікати. Тим більше, там уже багато зроблено.
Але все це вимагатиме узгодження з європейцями. Думаю, що саме це й мав на увазі президент.
Голова комітету ВР з інтеграції України до ЄС Іванна Кліпмуш-Цинцадзе (фракція “Європейська солідарність”):
“Президент живе в паралельному світі“
Я вважаю, що, говорячи про “технічну готовність”, президент має на увазі зробити всю домашню роботу, виконати всі завдання по всіх кластерах. Але це означає, що президент живе у паралельному світі та не розуміє, який обсяг роботи нам потрібно виконати. З такими темпами, якими сьогодні рухається Україна, це точно неможливо зробити до 2027 року.
Конкретні часові межі прогнозувати досить складно, але середній період для країн, які пройшли шлях від кандидатського статусу до повноцінного членства в ЄС, займав близько семи років. У нас у комітеті, окрім поточних вітчизняних законопроектів, лише на найближче засідання – чотири документи з прапорцем “Євросоюз”, які спрямовані на виконання наших євроінтеграційних завдань.
Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко (фракція “Слуга народу”):
“Вступ в ЄС залежить не лише від парламенту“
Підготовка до вступу до Євросоюзу залежить не лише від Верховної Ради, а насамперед від Кабінету міністрів. Тому що саме Кабмін взяв на себе обов’язки щодо розробки та підготовки законодавчих актів, пов’язаних із вступом до ЄС, у нас є безліч розділів, за які відповідальні передусім міністерства.
Чи будемо ми у 2027 році повністю готові до вступу до Євросоюзу? У мене в цьому випадку є сумніви. У нас, звичайно, є великі плани, але вони розтягнуться досить тривалий період. Ми працюємо над тим, щоби бути готовими. Якщо говорити про конкретно наш комітет, то низка законопроектів уже готова.
Щодо того, що ЄС на нас не сильно чекає? Складно коментувати це питання… Вони нас (за винятком деяких країн) підтримують і морально, і зброєю, і фінансово.
Заступник голови Комітету ВР із правоохоронної діяльності Григорій Мамка (група “Платформа за життя та мир”):
“Щодо вступу в ЄС ми зробили 30-40% необхідного“
Коли розпочався процес переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, було створено робочу групу, яка займається цим процесом – адаптацією законодавства або прийняття нових законів. Раз на півроку Євросоюз проводить експертизу і робить висновок: що підходить, що не підходить, що треба ще змінити.
Все зробити до 2027 року – це реально, але у турборежимі. Я думаю, що зараз, якщо говорити про адаптацію нашого законодавства до європейського, ми (я говорю про парламент загалом) вже зробили 30-40% необхідного. Але по-хорошому, треба-таки на цю роботу дати ще кілька років.
А щодо того, чи сильно хоче ЄС бачити нас у себе… Це питання філософське. Сьогодні вони не хочуть, завтра захочуть. Але в будь-якому випадку ми повинні зробити те, що нам потрібо. Ми все одно житимемо, розвиватимемося. А там побачимо, як, куди і з ким.
Голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України Андрій Задорожний (фракція “Слуга народу”):
“Технічно ми давно готові”
Я про цю заяву президента лише чув, що президент це казав. Але не хочу якісь моменти коментувати, доки не почую роз’яснення на цю тему з перших вуст, офіційно. А взагалі технічно ми вже давно готові. Усе зараз залежить від політичних моментів.
Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський (фракція “Слуга народу”):
“Головне – готовність ЄС“
У парламенті та в уряді є чіткий перелік законів та нормативних правових актів, які необхідно ухвалити до членства в Євросоюзі. Робота над цим іде постійно, тому великих технічних проблем я не бачу.
Головне – готовність ЄС прийняти нас, про що ви справедливо зазначаєте! Але тут питання суто політичне. Якщо воно в гарантіях безпеки, які ми отримаємо, і які будуть підписані нашими європейськими партнерами, це буде прямо закріплено (а це одна з найістотніших умов), тоді проблем не має виникнути.
Нардеп (фракція “Європейська солідарність”), віце-президент комітету ПАСЕ з міграції та біженців Олексій Гончаренко:
“Зараз складно робити прогнози про вступ в ЄС”
Вступ до ЄС насправді займає тривалий час. Існує ціла система, що і як слід робити, це називається кластери. Вони стосуються різних сфер життя, законодавства. І щоб закрити усі кластери, має пройти не один рік.
Останнім часом питання вступу в ЄС озвучується як одна із гарантій безпеки України. Але остання заява німецького канцлера Фрідріха Мерца була не дуже обнадійливою.
Водночас буквально днями видання Politico писало, що ЄС нібито має план, як швидко прийняти Україну до Євросоюзу. Там говорять про так зване “зворотне розширення ЄС”. Тобто це означає, що спочатку країна вступає до Євросоюзу, а потім поступово отримуватиме всі права та обов’язки, згідно з його нормами.
Також у Європі чекають на вибори в Угорщині, які будуть у квітні. Щоб розуміти подальші дії, чи залишиться Орбан, який дуже скептично ставиться до вступу України до ЄС. Я думаю, що зараз складно робити якісь прогнози щодо 2027 року.
