Українці загалом підтримують баланс між сильною системою підпорядкування в армії та автономією підрозділів, підтримують окремі форми публічної та громадської активності військових, але категорично заперечують прямий вплив на електоральні настрої.
Про це свідчать дані дані соціологічного дослідження “Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави”, проведеного компанією “Active Group” у партнерстві з центром DEEP (Страсбург) 4 квітня 2026 року.
Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%.
Військові у політиці чи поза політикою
На запитання “Чи повинні військові під час війни залишатися поза політикою?” 23,1% респондентів відповіли “однозначно так”, ще 27,3% – “швидше так”. Водночас 23,1% обрали варіант “швидше ні”, 14,5% – “однозначно ні”, а 12,0% не змогли визначитися.
Підпорядкування і модель управління в армії і те, що важливо для командира
Щодо теми підпорядкування, 41,0% респондентів вважають дуже важливим, щоб усі військові підрозділи діяли в єдиній системі підпорядкування, ще 31,5% – скоріше важливим.
Натомість 6,0% назвали це скоріше не важливим, 4,1% – таким, що не має значення, а 17,4% вагалися з відповіддю.
У питанні про модель управління армією 16,0% підтримують виключно чітку вертикаль управління, 24,1% – більше чітку вертикаль, 29,5% – більше автономію підрозділів, а 7,5% – виключно автономію підрозділів.
Ще 22,9% респондентів не змогли дати однозначної відповіді.
Щодо того, що важливіше для командира в умовах війни, 12,7% вважають, що він має виключно діяти в рамках єдиної системи, ще 25,0% – що більше діяти в її рамках.
Натомість 39,4% відповіли, що командиру важливіше більше приймати самостійні рішення, 6,5% – виключно самостійні рішення, а 16,4% не визначилися.
Хто має ухвалювати рішення під час війни
На запитання про те, хто має ухвалювати ключові рішення під час війни, 25,6% назвали Головнокомандувача, 25,4% – Генеральний штаб, а 22,4% – особисто президента як Верховного головнокомандувача. Ще 7,1% покладають цю роль на командирів бригад, 6,7% – на командирів окремих підрозділів, а 12,9% не визначилися.
Які дії є припустимими для військових відносно політиків і влади
Серед дій, які громадяни вважають припустимими для військових під час війни, найвищий рівень підтримки отримали заклики до політиків ухвалювати рішення, які стосуються оборони – 37,3% при 7,1% тих, хто вважає це неприпустимим, баланс становить +30,2%.
Також відносно прийнятними вважаються публічна підтримка або непідтримка конкретних законопроєктів – 26,3% проти 11,2%, баланс +15,1%, створення власних громадських чи ветеранських організацій – 24,6% проти 9,7%, баланс +14,9%, публічна підтримка деяких рішень військово-політичного керівництва – 20,1% проти 8,6%, баланс +11,6%,
Припустимою вважають публічну критику деяких рішень військово-політичного керівництва – 25,4% проти 14,6%, баланс +10,8%, виступи на публічних заходах – 19,2% проти 9,7%, баланс +9,5%, заклики до відставки окремих політиків чи посадовців – 23,1% проти 15,7%, баланс +7,5%, ведення власних публічних сторінок у соцмережах – 19,4% проти 13,4%, баланс +6,0%.
Чи мають брати військові участь у формуванні політичних рішень
Водночас скоріше неприйнятними суспільство вважає участь військових у формуванні політичних рішень – 16,6% вважають це припустимим, 17,4% неприпустимим, баланс -0,7%, а також публічне коментування політичних процесів – 15,9% проти 16,6%, баланс -0,7%.
Негативний баланс також мають заклики до політиків ухвалювати рішення, що стосуються цивільного життя – 16,0% проти 17,5%, баланс -1,5%, публічні висловлювання щодо міжнародної політики України – 16,2% проти 18,8%, баланс -2,6%, інші методи впливу на політичне життя країни – 9,1% проти 14,4%, баланс -5,2%, а також використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої – 10,4% проти 26,3%, баланс -15,9%.
Окремо в таблиці щодо неприпустимих дій найчастіше респонденти називали використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої – 26,3%, публічні висловлювання щодо міжнародної політики України – 18,8%, заклики до політиків ухвалювати рішення, що стосуються цивільного життя – 17,5%, участь у формуванні політичних рішень – 17,4%, а також публічне коментування політичних процесів – 16,6%.
Для порівняння, найменш неприпустимими виглядають заклики до політиків щодо рішень у сфері оборони – 7,1%, публічна підтримка рішень військово-політичного керівництва – 8,6%, створення громадських чи ветеранських організацій – 9,7% та участь у публічних заходах – 9,7%.
Які якості мають бути у сучасного військового командира
Щодо якостей сучасного військового командира, найчастіше українці називали відповідальність за підлеглих – 64,9% та стратегічне мислення – 59,9%.
Далі йдуть вміння виконувати поставлені задачі – 37,1%, дисциплінованість – 35,4%, здатність взаємодіяти з командуванням – 33,4%, відкритість та публічність – 12,1%, активність у медіа – 2,4%, тоді як 6,9% вагалися, а 1,1% не обрали жодного з варіантів.
Що найбільше шкодить українській армії
Серед чинників, які, на думку опитаних, найбільше шкодять ефективності української армії, на першому місці корупція та зловживання під час закупівель – 53,9%.
Далі респонденти назвали корупцію та зловживання під час планування операцій – 46,1%, втому особового складу та недостатню ротацію – 42,7%, застарілі підходи до підготовки особового складу – 35,3%, низький рівень мотивації – 35,1%, повільні й забюрократизовані процедури – 34,0%, втручання політиків у суто військові рішення – 32,8%,
Шкідливою вважають неякісну комунікацію між Генштабом, командуванням і бійцями – 28,9%, погану вертикаль відповідальності за провали й помилки – 28,9%, витік інформації та недотримання режиму тиші – 27,1%, недостатню координацію між структурами – 23,5%, конфлікти між різними силовими відомствами – 20,3%, відсутність довгострокового стратегічного планування – 19,6%, політизацію військових – 17,0%.
Відсутність чіткого підпорядкування назвали шкідливою для армії – 12,7%, конкуренцію між підрозділами – 9,1%, недостатню взаємодію з волонтерами та громадянським суспільством – 8,2%. Ще 10,3% вагалися з відповіддю, а 2,1% не обрали жодного з переліченого.
Щодо ставлення до підрозділів, які поєднують дисципліну, державне підпорядкування та сучасні підходи до ведення війни, 47,8% респондентів відповіли «позитивно», а ще 28,7% – “скоріше позитивно”. Натомість 3,9% ставляться до таких підрозділів скоріше негативно, 3,0% – негативно, а 16,6% не визначилися.
Які підрозділи Сил оборони України є найбільш дисциплінованими і ефективними
У питанні про те, які підрозділи найбільше відповідають характеристикам дисципліни, ефективності та взаємодії з командуванням, перше місце посів Центр спеціальних операцій “А” СБУ (“Альфа”) – 17,9%.
Далі йдуть 3-й армійський корпус – 14,5%, 1-й корпус Національної гвардії України “Азов” – 13,2%, Сили спеціальних операцій Збройних сил України – 11,9% замикає ТОП-5 2-й корпус Національної гвардії України “Хартія” – 10,2%.
Підрозділ активних дій Kraken ГУР МО – 8,2%, 93-тя окрема механізована бригада “Холодний Яр” – 6,5%, 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада – 5,0%.
Менше п’яти відсотків голосів респондентів набрали: Добровольчі військові формування України – 4,7%, 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада – 3,7%, 47-ма окрема механізована бригада “Маґура” – 3,2%, 92-га окрема штурмова бригада імені Івана Сірка – 3,2%.
Менше трьох відсотків голосів набрали: 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила – 2,8%, 28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу – 2,6%, 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада – 2,4%, 81-ша окрема аеромобільна Слобожанська бригада – 2,4%, 35-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського – 2,2%, 36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського – 2,2%, Інтернаціональний легіон оборони України – 2,2%, 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців – 2,1%.
Менше двох відсотків голосів респондентів набрала 55-та окрема артилерійська бригада “Запорізька Січ” – 1,1%.
Ще 41,9% опитаних вагалися з відповіддю, а 5,2% назвали інші варіанти.
Яким підрозділам Сил оборони довіряють українці
Щодо довіри до підрозділів у виконанні державних завдань, на першому місці опинився 1-й корпус Національної гвардії України “Азов” – 15,2%.
Далі респонденти назвали Сили спеціальних операцій Збройних сил України – 14,7%, ЦСО “А” СБУ (“Альфа”) – 13,4%, 2-й корпус НГУ “Хартія” – 11,7% трохи обійшов 3-й армійський корпус – 11,0%. Так виглядає ТОП-5 підрозділів по довірі українців.
Підрозділ активних дій Kraken ГУР МО – 7,3%, 95-ту окрему десантно-штурмову Поліську бригаду – 5,4%, 93-тю окрему механізовану бригаду “Холодний Яр” – 4,9%, 47-му окрему механізовану бригаду “Маґура” – 4,5%, 92-гу окрему штурмову бригаду імені Івана Сірка – 3,9%, 55-ту окрему артилерійську бригаду “Запорізька Січ” – 3,5%.
Добровольчі військові формування України – 3,5%, 72-гу окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців – 3,4%, 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду – 3,0%, 79-ту окрему десантно-штурмову Таврійську бригаду – 2,6%, 36-ту окрему бригаду морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського – 2,2%, 81-шу окрему аеромобільну Слобожанську бригаду – 2,2%, Інтернаціональний легіон оборони України – 2,1%, 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила – 1,7%, 28-му окрему механізовану бригаду імені Лицарів Зимового Походу – 1,7%, 35-ту окрему бригаду морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського – 1,3%.
Ще 42,9% опитаних не визначилися, а 6,5% назвали інші варіанти.
