Війна в Україні після майже чотирьох років зайшла у глухий кут.
Про це написав у своєму блозі австралійський генерал та військовий аналітик Мік Раян.
“Жодна зі сторін не здатна здобути вирішальну перемогу. На дипломатичному горизонті – лише формальні кроки, а на фронті – методичні, хоч і повільні операції, які тиснуть як на Київ, так і на західні столиці”, – зазначив він.
Фронт і тил: постійний тиск
Аналітик назвав три шляхи розірвати глухий кут війни Росії проти України. Перший: фронт і тил – постійний тиск.
Раян зауважив, що Москва продовжує систематичні удари по українській інфраструктурі. Особливо в енергетичному секторі, намагаючись зламати дух суспільства.
За його словами, РФ розраховує, що постійні атаки на цивільну інфраструктуру змусить українців здатися. Проте ці сподівання Кремля поки не справджуються. Адже українці демонструють стійкість.
“Українські війська демонструють чудову тактичну майстерність і вміють використовувати вразливості РФ, коли зʼявляються можливості. Проте їм не вистачає штурмових сил для тривалих наступальних операцій на широких фронтах”, – додав аналітик.
Росія: мобілізація та кадрова криза
За спостереженнями Раяна, РФ зіштовхуться з дедалі більшими проблемами у комплектуванні війська. Добровольці та контрактники вже не можуть покривати втрати, а Кремль розглядає обмежені призови резервістів.
За його словами, якість нових бійців падає, а командири все частіше вдаються до незаконних методів. Тож проблеми створюють довгострокові ризики для російської військової машини.
Технологічна та дипломатична дуель
Раян детально описує новації Росії: дрони “Герань-2” тепер використовуються як “материнські” платформи для менших FPV-дронів. Це дозволяє поглиблювати атаки в тил України і ускладнює оборону.
“Росія вміє швидко адаптуватися до українських інновацій. Проте навіть технологічні успіхи не змінюють фундаментального глухого кута”, – наголосив він.
За прогнозами аналітика, на дипломатичному фронті теж не видно факторів, які могли б завершити війну. А переговори у Женеві, за словами Раяна, залишаються процедурними. Основні політичні питання, зокрема статус Донбасу, залишаються невирішеними.
“Україна готова до компромісів, але лише за умови збереження суверенітету. Росія ж сприймає ці поступки як слабкість, а не як добру волю”, – наголосив він.
Раян вважає, що саме ця асиметрія робить мирне врегулювання надзвичайно складним. Аналітик погоджується з думками інших експертів, що небажання Путіна йти на компроміси зумовлене його переконанням, що російська економіка здатна підтримувати затяжну війну. Проте Раян сумнівається у правильності такого переконання.
Австралійський генерал переконаний: без суттєвих змін війна триватиме й у 2026 році. Він описує ситуацію як глухий кут, схожий на ті, що “ми бачили в попередніх війнах”. Раян виділяє наступні шляхи виходу з нього:
- суттєве покращення оперативної доктрини та організації військ, або технологічний прорив однієї зі сторін;
- крах політичної волі однієї зі сторін, спричинений поразками на полі бою, народним невдоволенням або масованим тиском союзників;
- поєднання перших двох факторів.
Водночас Україна робить ставку на:
- збереження внутрішньої єдності;
- розвиток власної оборонної промисловості;
- укріплення лінії фронту з використанням змішаних підрозділів людей та техніки;
- витривалість перед російськими авіаударами;
- підтримку Європи та співпрацю із США.
Нагадаємо, водночас Сирський упевнений, що війна не зайшла у “глухий кут”. Він наголосив, що ЗСУ продовжують чинити опір найпотужнішій армії.
Проте голова військового комітету НАТО вважає, що війна в Україні зайшла у “глухий кут”. За його словами, Путін не досягне успіху, і НАТО його не боїться.
