У березні 2026 року Росія та Україна різко посилили атаки далекобійними безпілотниками та ракетами, переносячи бойові дії далеко за межі лінії фронту. Інтенсивність ударів зростає стабільно і свідчить “про свідому ескалацію війни, а не разові сплески активності”.
Про це йдеться в новому аналізі організації ACLED, передає Defence Blog.
Аналітики зафіксували рекордну атаку Росії – 948 дронів протягом 23–24 березня. Загалом за місяць Росія здійснила понад 3000 ударів (проти 2712 у лютому).
Крмі того, російська стратегія стала багаторівневою:
- нічні масовані атаки виснажують українську ППО;
- денні удари використовують утворені прогалини;
- ракети цілеспрямовано б’ють по енергетичній інфраструктурі.
“Такі дії спрямовані на ослаблення системи протиповітряної оборони України та підготовку до можливих наземних операцій, зокрема на Донеччині та ключових логістичних напрямках”, – йдеться у дослідженні.
Атаки України
При цьому з звіті зазначають, що українська сторона також суттєво розширила власну кампанію: у березні зафіксовано понад 1400 ударів по території Росії у 27 регіонах – проти 984 у січні.
Читайте також: Сили оборони України протягом березня уразили 5 стратегічних заводів та 10 НПЗ Росії
“Україна зміщує фокус із прикордонних військових об’єктів на стратегічні економічні цілі. Зокрема, під удари потрапила нафтова інфраструктура в Ленінградській області – у районах Приморська, Усть-Луги та Кірішів. Ці атаки тимчасово вивели з ладу близько 40% експортних потужностей російської нафти”, – зазначають в ACLED.
Дрони – головна зброя війни
Експерти відзначають стрімке зростання ролі дронів з обох боків: Росія нарощує виробництво безпілотників типу Shahed та їхніх модернізованих версій, тоді як Україна активно масштабує власне виробництво.
“Українські удари стають дедалі глибшими – деякі дрони досягають цілей на відстані понад 1000 км. Це стало можливим, зокрема, завдяки системному ураженню російських систем ППО. Далекобійні удари стають ключовим елементом війни. Інфраструктура, енергетика та тилова логістика перетворюються на головні цілі для обох сторін”, – йдеться в аналізі.
Аналітики вказують, що подальшу динаміку ескалації “можуть визначити зовнішні фактори” – стан західної допомоги Україні, запаси ППО, а також ситуація на світових енергетичних ринках.
Читайте також: ЄС запускає програму на 1,5 млрд євро на розвиток оборонної промисловості України
Війна в Ірані
Як раніше писав The Guardian, з кожним тижнем війни в Ірані та Україні все більше “переплітаються”. Деякі аналітики вважають, що ці два конфлікти починають зливатися.
“Для України цей звʼязок не є новим, адже ще в 2022 році Росія почала використовувати іранські дрони типу “Шахед” для ударів по Україні. Але тепер Москва надає Ірану розвідувальні дані. Звʼязок між двома війнами закріпило і турне президента Володимира Зеленського країнами Перської затоки, де він уклав угоди про співпрацю з низкою країн”, – пише видання.
Читайте також: Як війна на Близькому сході впливає на продовольчу безпеку України: до чого призведуть дорогий дизель і нестача добрив
