З 4 лютого 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №121 від 28 січня 2026 року. Вона вносить зміни до постанови №303 від 2022 року, яка запровадила мораторій на перевірки бізнесу та інших суб’єктів господарювання під час воєнного стану. Мораторій не скасували, але документ трохи послаблює його, розширюючи перелік винятків, коли позапланові перевірки все ж дозволені.
На практиці мораторій був зручним інструментом для великого бізнесу, олігархічних структур та тих, хто має вплив: планових перевірок немає, позапланові сильно обмежені, тож виявлення порушень, штрафів та примусового усунення недоліків практично не відбувається.
Це створює враження, що справжня мета – не лише підтримка економіки, а й захист певних груп від контролю. Тепер, з новими винятками, ситуація починає змінюватися, і контролери потроху повертаються до роботи.
Що таке мораторій на перевірки бізнесу, та навіщо його ввели
Мораторій – це тимчасове обмеження (фактично заборона) на проведення планових перевірок і більшості позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання – від ФОПів і приватних компаній до державних та комунальних підприємств. Він діє з березня 2022 року на підставі постанови Кабміну №303 і поширюється на весь період воєнного стану. Під заборону потрапили десятки органів та напрямів: Держпраці, Держпродспоживслужба, Держекоінспекція, санітарні норми, земельний контроль та інші. На початку винятки були мінімальними – лише за наявності значної загрози життю, здоров’ю людей, довкіллю чи безпеці держави.
Офіційна позиція влади була простою: у воєнний час бізнесу потрібен спокій. Планові перевірки, підготовка документів, штрафи та приписи відволікають від роботи, сплати податків, збереження робочих місць та підтримки економіки. Зменшення адміністративного тиску мало допомогти підприємствам вистояти, відновити виробництво та залучити інвестиції, особливо малому та середньому бізнесу, який постраждав від логістики, блекаутів і зростання витрат.
Але негативні наслідки виявилися серйозними. Через відсутність системного контролю підприємства часто відчувають безкарність. Так, Держекоінспекція фактично паралізована: планові перевірки заборонені, позапланові – лише за скаргами громадян та з купою узгоджень. Шкідливі виробництва спокійно забруднюють повітря, воду та ґрунти без реальних наслідків. У матеріалах громадських організацій та аналітиків зазначається, що мораторій призводить до зростання екологічних порушень і незворотних збитків довкіллю. Війна сама по собі вже завдала величезної шкоди природі, і разом з тим відсутність контролю за виробництвом лише посилює проблему. Позиція екологічних громадських організацій щодо планових перевірок чітка: слід відновити їх проведення хоча б у відносно безпечних регіонах. Зокрема про це писала голова SaveDnipro, співзасновниця SaveEcoBot Ірина Черниш у блозі на “Економічній правді”.
Ще гірше з лісами: незаконна вирубка стала системною в багатьох регіонах, але фіксувати та зупиняти її на практиці майже неможливо, бо інспектори не можуть виїхати на місце оперативно. Національне агентство з питань запобігання корупції прямо вказує: “Введений мораторій на проведення заходів контролю під час дії воєнного стану обмежив контроль як з боку державних контролюючих органів, так і з боку громадськості, зробивши незаконні рубки та маніпуляції із земельними ділянками менш ризикованими та більш привабливими”.
Щодо Держпродспоживслужби – порушення санітарних норм, зберігання продуктів чи захисту прав споживачів часто залишаються без реакції, бо планові перевірки зупинені, а позапланові обмежені. Аналогічно з Держпраці: системний контроль за охороною праці послаблений, що призводить до зростання ризиків для працівників.
Можна припустити, що за роки дії мораторію найбільше виграли олігархічні структури, потужні промислові компанії та ті, хто має якусь незаконну діяльність, наприклад, “чорні лісоруби”. Планових перевірок немає, позапланові – рідкість, тож штрафи, приписи та примусове усунення порушень майже не застосовуються. Це створює зручний “захисний щит” для тих, хто скидає відходи в річки чи економить на охороні праці. Видання “Фіртка”, спираючись на дані Державної екологічної інспекції Карпатського округу вважає: “мораторій — це сигнал: центральна влада не надто турбується про природу, а радше захищає інтереси великого промислового бізнесу, зокрема олігархів, чиї підприємства часто є джерелами забруднень, але тепер уникають перевірок під прикриттям війни”.
Тепер, з набранням чинності постанови Кабміну №121 від 28 січня 2026 року, з’являються нові підстави для позапланових перевірок. Але це лише перший крок, і багато хто чекає, чи стане це реальним поверненням контролю, чи залишиться на папері.
Нові правила перевірок бізнесу: послаблення мораторію?
Постанова №121 не скасовує мораторій, але суттєво його послаблює: з 4 лютого 2026 року з’являються чіткіші та ширші винятки для позапланових перевірок. Контролери отримали більше законних підстав прийти з інспекцією, не порушуючи загальну заборону.
Основні зміни:
Нові правила позапланових перевірок: ключові винятки з мораторію
Мораторій на планові та більшість позапланових перевірок під час воєнного стану підтверджено, але тепер чітко прописано, коли контролери все ж можуть прийти:
- за рішенням суду;
- за заявою самого суб’єкта господарювання (ФОП, підприємства чи установи). Наприклад, якщо бізнес хоче отримати офіційний висновок перед тендером, великим контрактом чи перевіркою від партнера;
- для перевірки виконання раніше виданих приписів (якщо були зауваження з охорони праці, санітарії, екології, землі чи іншого – тепер можуть приїхати саме контролювати усунення цих порушень).
Додатково позапланові заходи дозволені у випадках, передбачених законодавством, якщо існує реальна загроза:
- життю та здоров’ю людей;
- навколишньому природному середовищу;
- безпеці держави;
- або якщо це потрібно для виконання міжнародних зобов’язань України.
Такі перевірки проводяться за рішенням центральних органів виконавчої влади, які формують державну політику у відповідній сфері. Органи нагляду зобов’язані повідомити про результати перевірки протягом 15 днів після її завершення.
Розширені повноваження Держпродспоживслужби
Позапланові заходи за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів тепер можливі в таких сферах:
- Формування та застосування державних регульованих цін і метрологічний нагляд – перевірка, чи не завищують ціни на товари/послуги, які регулює держава (наприклад, соціально важливі продукти, ліки, тарифи на ЖКП), і чи правильно працюють ваги, лічильники, мірні інструменти в магазинах, аптеках тощо.
- Захист прав споживачів, зокрема у сфері житлово-комунальних послуг – контроль, щоб компанії не обманювали покупців/клієнтів, не нав’язували приховані платежі, якісно надавали послуги, а в ЖКП – щоб не завищували рахунки за комуналку, не ігнорували скарги на холодну воду чи погане опалення.
- Карантин та захист рослин, насінництво, біологічна та генетична безпека – перевірка, чи не завозять/не продають заражені рослини, шкідників чи хвороби, чи якісне насіння, чи не порушують правила карантину рослин, а також чи безпечні генетично модифіковані організми.
- Безпечність харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин – контроль якості їжі для людей і кормів для тварин: чи немає отруйних добавок, чи правильно маркують продукти, чи не продають прострочене, а також чи нормально утримують тварин на фермах (щоб не було жорстокості чи антисанітарії).
- Ветеринарна медицина – перевірка ветеринарних клінік, аптек, ферм: чи правильно лікують тварин, чи вакцинують, чи не продають заборонені ветпрепарати, чи виконують правила проти поширення хвороб тварин (наприклад, сказу чи пташиного грипу).
Обов’язкова умова – наявність загрози або необхідність виконання міжнародних зобов’язань України.
Додаткові напрями контролю
Запроваджені нові можливості для позапланових перевірок у таких сферах:
- геологічне вивчення та раціональне використання надр – тепер позапланові заходи можливі за визначеною законом підставою (наприклад, обґрунтована скарга про порушення), тож компанії з геологорозвідки, видобутку корисних копалин чи іншого використання надр можуть бути перевірені без порушення мораторію;
- земельний контроль – Держгеокадастр отримав право проводити позапланові перевірки використання та охорони земель (наприклад, чи не захоплюють ділянки незаконно, чи не забруднюють їх), за рішенням служби та за наявності законної підстави (скарга чи інше порушення);
- перевірки аптек щодо реімбурсації ліків – Держлікслужба може проводити позапланові інспекції суб’єктів, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами та медичними виробами, саме в частині укладення договорів про реімбурсацію. Реімбурсація – це коли держава повністю або частково компенсує аптеці вартість ліків, щоб пацієнт платив менше або взагалі нічого (наприклад, за електронним рецептом).
Такий підхід робить контроль вибірковим, але реальнішим там, де є ризики чи невиконані старі приписи.
Загалом постанова деталізує винятки з мораторію на перевірки під час воєнного стану, розширює перелік дозволених позапланових заходів та уточнює повноваження контролюючих органів.
Мораторій на планові перевірки залишається – графіки інспекцій, як у мирний час, не повернулися. Але позапланові перевірки стали реальнішими: контролери можуть реагувати на старі невиконані приписи, на скарги/загрози та на бажання самого бізнесу “очиститися”. Для ФОПів, малого бізнесу, аптек, комунальних підприємств та державних установ це означає повернення тиску в ключових сферах – ціни, земля, ліки, санітарія, охорона праці. Багато підприємців уже відчувають хвилю перевірок і шукають поради, як уникнути несподіванок.
Загалом постанова №121 – це перший серйозний крок до послаблення мораторію: контроль повертається не масово, а вибірково, там, де є реальні ризики чи старі борги. Для бізнесу це сигнал: “спокійні часи” закінчуються, і треба перевіряти свої документи та виправляти попередні зауваження.
