Українське суспільство вважає скоріше неприйнятними участь військових у формуванні політичних рішень – 16,6% вважають це припустимим, 17,4% неприпустимим, баланс -0,7%, а також публічне коментування політичних процесів – 15,9% проти 16,6%, баланс -0,7%.
Про це йдеться дослідженні “Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави”, проведеного компанією “Active Group” у партнерстві з центром DEEP (Страсбург) 4 квітня 2026 року.
Негативний баланс також мають заклики до політиків ухвалювати рішення, що стосуються цивільного життя – 16,0% проти 17,5%, баланс -1,5%. Водночас публічні висловлювання щодо міжнародної політики України – 16,2% проти 18,8%, баланс -2,6%. Інші методи впливу на політичне життя країни підтримують 9,1% опитаних проти 14,4%, баланс -5,2%. А використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої – 10,4% проти 26,3%, баланс -15,9%.
“Якщо військовий хоче щось створювати, або розвиватися далі, то українці це будуть сприймати добре в тому випадку, якщо військовий захоче працювати далі в структурі сил оборони. Це логічно, бо в них більше досвіду. Але саме використовувати свій вплив на політичні процеси українці вважають не дуже гарним”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній під час презентації дослідження в інформагенції “Інтерфакс-Україна”.
Окремо в таблиці щодо неприпустимих дій найчастіше респонденти називали використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої – 26,3%, публічні висловлювання щодо міжнародної політики України – 18,8%, заклики до політиків ухвалювати рішення, що стосуються цивільного життя – 17,5%, участь у формуванні політичних рішень – 17,4%, а також публічне коментування політичних процесів – 16,6%. Для порівняння, найменш неприпустимими виглядають заклики до політиків щодо рішень у сфері оборони – 7,1%, публічна підтримка рішень військово-політичного керівництва – 8,6%, створення громадських чи ветеранських організацій – 9,7% та участь у публічних заходах – 9,7%.
“Ми ні в якому разі не проти того, щоб військові балотувалися в Раду, чи в президенти. Вони мають право це робити, як і будь-які громадяни. Але коли ми запитуємо, чи проголосуєте ви виключно за президента військового, наприклад, чи за депутата, виключно військового, тому що він військовий. І відповідь така: “Ну, він молодець, він герой, він пішов воювати, але, що він знає ще, окрім того, що воювати?” Тобто, якщо, наприклад, людина до того була підприємцем, працювала в якійсь сфері, науковцем, в сфері економіки була, а потім пішла, повоювала, повернулася, то для такої людини це буде однозначно бонус. Бо в неї є досвід і управління, і досвід, власне, знання того, як і що має відбуватися в армії”, – зазначив засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко.
Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 3,5%.
Читайте також: Яким має бути сьомий президент України – електоральний портрет ідеального лідера
