У Києві все більше схиляються до думки, що потенційні мирні угоди не здатні забезпечити Україні стійкі гарантії безпеки, тому акцент варто робити на посиленні власних оборонних спроможностей.
Про це пише Politico.
“Україна розглядає сценарій, за якого їй доведеться самостійно забезпечувати захист від можливого нового нападу Росії. Йдеться про створення потужних Сил оборони з постійним чисельним складом, активний розвиток безпілотних рішень, ракетних спроможностей та налагодження власного виробництва озброєння”, – пише видання.
Водночас зазначають, що реалізація цих завдань потребує глибоких змін у системі оборони: реформування сектора, перегляду механізмів закупівель, оновлення підходів до комплектування війська та значних фінансових ресурсів.
“Однією з ключових проблем залишається відсутність міжнародних гарантій безпеки, співставних із механізмами колективного захисту НАТО. За умов позаблокового статусу Україна змушена спиратися на двосторонні домовленості, які не забезпечують такого ж рівня зобов’язань”, – пише видання.
Чисельність армії
Видання нагадує, що під час переговорного процесу щодо гарантій, українська сторона наполягала на збереженні чисельності армії на рівні до 800 тисяч військових. Однак, навіть за сценарію припинення вогню, утримання такої структури вимагатиме надзвичайно великих ресурсів і стабільної державної підтримки.
“Особливий акцент робиться на розвитку безпілотних комплексів і високоточної зброї. Водночас міністр оборони Михайло Федоров зауважив, що ефективне застосування сучасних технологій неможливе без оновлення застарілих організаційних моделей управління військом”, – йдеться у публікації.
Гарантії від партнерів
Видання вказує, що юридично зобов’язуючі безпекові угоди з США та Європою, а також потенційна присутність багатонаціональних контингентів, розглядаються Україною “як додатковий елемент, але не як альтернатива власним Силам оборони”.
Глава місії України при НАТО Альона Гетманчук підкреслила, що за наявності такого сусіда як РФ, Україна має бути максимально спроможною самостійно гарантувати власну безпеку, зберігаючи незалежність і свободу від впливу Москви.
“Водночас експерти висловлюють занепокоєння щодо непередбачуваності позиції Вашингтона. Аналітик Тімоті Еш зазначає, що малоймовірно, аби Дональд Трамп пішов на пряме військове протистояння з Росією заради України або запровадив жорсткі санкції у відповідь на можливі порушення режиму припинення вогню”, – пише видання.
Нагадаємо, що напередодні стало відомо, що Україна погодила з Європою і США багаторівневий план дій, на випадок порушення Росією перемир’я, якщо його зрештою вдасться досягти.
Згідно з пропозицією, будь-яке порушення Росією перемир’я викличе відповідну реакцію протягом 24 годин, починаючи з дипломатичного попередження і аж до “відповідних дій української армії щодо припинення порушення”. А у разі розширення атаки, за 72 години після початкового порушення, буде ініційована “скоординована реакція сил, підтримуваних Заходом, включаючи збройні сили США”. Щоправда, не вказано, якою саме буде ця реакція.
Тим часом речник Кремля Дмитро Пєсков 4 лютого прокоментував початок чергового етапу тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, і вкотре наголосив на намірі Росії продовжувати “сво”.
Читайте також: Україна не вірить, що нинішні переговори з РФ принесуть мир, тому готується оборонятись ще 5-10 років, – Le Monde
