Україна ініціювала проведення засідання Ради Україна-НАТО щодо енергетичної безпеки

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина запропонувала провести засідання Ради Україна-НАТО з питань енергетичної безпеки через загрозу нових російських обстрілів взимку.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Сьогодні, 14 вересня, під час зустрічі Стефанішиної та генсека НАТО Єнса Столтенберга обговорили широке коло питань. Йшлося про реалізацію рішень Саміту НАТО у Вільнюсі, а також про нагальні потреби України для протидії російській агресії.

Читайте також: Глава МЗС Чехії закликав союзників не нав’язувати Україні рішень, яких вона не приймає: про що йдеться

"Саміт НАТО у Вільнюсі став важливою віхою на цьому шляху, його рішення мають важливе значення для стратегічного розвитку відносин України та Альянсу. Всі вони наближають Україну до НАТО, і ми прагнемо реалізувати їх повною мірою", – прокоментувала Стефанішина.

Рада Україна-НАТО - інструмент інтеграції

У липні відбулося перше позачергове засідання Ради Україна-НАТО, скликане після одностороннього виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Нині Україна розглядає новостворену Раду передусім "як інструмент інтеграції з Альянсом".

"З огляду на можливу активізацію російських атак на енергетичний комплекс України Стефанішина запропонувала найближчим часом провести засідання Ради Україна-НАТО з питань енергетичної безпеки. Вона також презентувала бачення України структури та формату адаптованої Річної національної програми (РНП)", - йдеться у повідомленні.

Читайте також: В Укренерго радять готуватися до “найгіршого сценарію” взимку: докупайте генератори

"Наша позиція полягає в тому, що РНП має бути стислим документом з чіткими критеріями, які б охоплювали ключові реформи, необхідні для посилення обороноздатності України, нашої стійкості та інтеграції до НАТО", – заявила Стефанішина.

Дорожня карта взаємосумісності України та НАТО

Сторони також обговорили дорожню карту взаємосумісності України та НАТО, яка має містити детальні кроки на підтримку реформ сектору безпеки і оборони та гармонізувати його з відповідними процесами оборонного планування країн Альянсу.

"Чим більше зброї ми отримаємо, тим швидше ми звільнимо всі наші території. Наші найнагальніші потреби залишаються незмінними: системи протиповітряної оборони, танки, важка бронетехніка, боєприпаси, винищувачі F-16", – наголосила Стефанішина.

Читайте також: Українські пілоти випробували шведські винищувачі Gripen