У ЄС попередньо погодили використання заморожених активів РФ для "репараційної позики" Україні

Дипломати держав Європейського Союзу дійшли попередньої згоди щодо використання російських заморожених активів для надання Україні "репараційної позики" у 2026-27 роках. Однак остаточне рішення мають прийняти лідери держав ЄС на засіданні Європейської ради.

Про це йдеться у проєкті висновків Європейської ради 18-19 грудня, з текстом якого ознайомилась "ЄП".

"Європейська рада закликає Раду та Європейський парламент терміново ухвалити інструменти, які встановлюють "репараційну позику", що базується на грошових залишках, пов’язаних зі знерухомленими активами Росії, з метою забезпечення необхідної фінансової підтримки для України, починаючи з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами", – йдеться в проєкті висновків. 

Також у тексті згадується, що Євросоюз може використати російські активи, які знаходяться "у всіх фінансових установах, що володіють грошовими залишками" в ЄС, і які можуть бути використані "одночасно та на пропорційній основі" (pro-rata basis).

Йдеться також про "скоординований підхід" держав-членів щодо їхніх двосторонніх інвестиційних договорів з Росією.

Рішення щодо тексту висновків мають ухвалити лідери держав ЄС на саміті Європейської ради, який стартує у Брюсселі 18 грудня.

Читайте також: Бельгійські політики та посадовці Euroclear отримують погрози від РФ через заморожені активи, – Guardian

Український президент Володимир Зеленский заявив, що Україна розраховує отримати 40-45 мільярдів євро від заморожених активів РФ у 2026 році. За оцінками експертів, вже у першому кварталі 2026 року Київ зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. А загалом, тільки наступного року, Україні знадобиться 72 млрд євро, а 2027-го – ще 64 млрд євро.

Тим часом джерела повідомляють, що європейські лідери перебувають під “величезним і безпрецедентним тиском” з боку США перед ключовим самітом у Брюсселі, де вирішиться доля “репараційного кредиту” для України коштом заморожених російських активів. Це вже призвело до того, що призвела до того, що Італія, Болгарія, Мальта і Чехія приєдналися до групи країн, які виступили проти фінансування України.

Водночас адміністрація президента США Дональда Трампа тимчасово призупинила дію санкцій проти кількох великих російських банків, які беруть участь у проєктах цивільної ядерної енергетики.