Кількість громадян України працездатного віку в Німеччині, які працевлаштувалися, за три роки зросла більш ніж втричі. Ще влітку 2022 року їх було 16%, а нині вже 51%.
Як повідомляє DW, про це йдеться у дослідженні Федерального інституту демографічних досліджень Німеччини.
Вказано, що з 2022 року науковці кожні пів року опитували обраних для участі в дослідженні українських біженців.
“Багатьом українкам і українцям вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних та мовних курсів… за останні роки покращилася не лише ситуація з працевлаштуванням, а й рівень задоволеності роботою серед українців”, – вказують науковці.
Так, з 2023 року загальна частка респондентів 20-50 років, які “задоволені” або “дуже задоволені” своєю роботою, зросла з 87% до 94%.
“Найбільш кваліфіковані українці прибули до Німеччини під час першої хвилі втечі від війни в Україні. З того часу середній рівень освіти українських біженців знизився”, – зазначають у дослідженні.
Плани щодо повернення в Україну
У межах дослідженні, науковці також вивчали родинні та соціальні обставини, в яких живуть українські біженці в Німеччині.
“Виявилося, що 29% жінок, яки виїхали до Німеччини з України без чоловіка, більше не перебувають в стосунках з партнером”, – йдеться у звіті.
При цьому, станом на 2025 рік майже половина всіх українських жінок, що виїхали до Німеччини, вказали, що не планують лишатись у країні назавжди – максимум на кілька років. Зовсім залишитися хочуть тільки ті, чий партнер наразі також у Німеччині.
Читайте також: У Німеччині закриють найбільший центр для українських біженців: яка причина
Батьки і діти: плани на майбутнє
Науковці окремо дослідили більше бажання залишитися в Німеччині серед українських батьків і їхніх дітей.
“Виявилося, що близько чверті дітей та підлітків не хочуть залишатися в цій країні, тоді як їхні батьки, навпаки, хочуть жити тут назавжди. Знання німецької мови в цьому плані, очевидно, є надзвичайно важливим, проте не вирішальним фактором”, – зазначають науковці.
При цьому, майже половина дітей та підлітків з України оцінює свої знання німецької як “хороші” або “дуже хороші”, а ось серед їхніх батьків цей показник складає лише 8%.
Дослідники вважають, що причина у тому, що українські діти не мають такого міцного зв’язку зі школою, як решта їхніх однолітків у Німеччині.
“Онлайн-навчання в українській школі та навчання в класах для біженців погіршують їхні стосунки з німецькою школою”, – припускають соціологи.
Як повідомлялося раніше, влада Німеччини розробляє законопроєкт, згідно з яким українцям можуть обмежити або повністю припинити виплату допомоги з безробіття (Bürgergeld).
Читайте також: У Польщі та Німеччині зростає незадоволення напливом молодих українців, яким дозволили виїзд за кордон, – Politico







