У ГУР розповіли про особливості обміну полоненими: хто бере участь у процесі

У розвідці розповіли про особливості перемовин щодо обміну військовополоненими. Здебільшого вони відбуваються без участі країн-посередників, тобто фактично у двосторонньому форматі – між Україною і Російською Федерацією.

Про це представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України і Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов розповів у інтерв’ю Укрінформу.

Він розповів, що Україна не оприлюднює кількість військовослужбовців, які перебувають у російському полоні, оскільки "це чутлива інформація". Однак українська сторона ретельно збирає дані про всіх полонених.

Читайте також: Російський політв’язень Яшин сказав, чи погодився б він на обмін в Україну

"Над цим працює Національне інформаційне бюро, а також є Реєстр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Ми збираємо всі дані - як про тих, хто підтверджений Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, так і з інших джерел. Наприклад, є свідчення людей, які звільнені з полону, є фото-, відеоматеріали, у тому числі від російської пропаганди. Це все враховується, щоб встановити факт перебування українського захисника або захисниці у ворожому полоні”, – розповів Юсов.

Хто домовляється про обмін полоненими

Перемовини щодо обміну військовополоненими здебільшого відбуваються без участі країн-посередників.

“Україна була б тільки рада, якби було більше дієвих країн-посередників, але, на жаль, це здебільшого – двосторонній формат – робота України з представниками держави-агресора щодо обміну”, – підкреслив Юсов.

Він зазначив, що Російська Федерація відмовляється віддавати багатьох українських полонених без будь-яких пояснень.

Читайте також: Тіла 84 полеглих захисників повернули в Україну під час чергового обміну

“Багатьох українських полонених Росія відмовляється віддавати без будь-яких пояснень. Щодо когось є вигадані кримінальні справи або вироки… Немає якоїсь формули обміну. На жаль, ми маємо справу з державою, яка часто ігнорує міжнародне право і Женевські конвенції”, – зазначив він.

В окремих випадках Україна змушена домовлятися щодо обмінів із різними суб'єктами. Зокрема Юсов розповів про перемовини щодо обміну полоненими з представниками ПВК “Вагнер”, які "були достатньо результативними".

“Так само бувають окремі “польові” історії. Звичайно, тоді комусь щастить перебувати в полоні менші терміни”, – зазначив представник ГУР.

Порушення прав військовополонених у РФ

Юсов зауважив, що порушення прав українських військовополонених у Російській Федерації – це не поодинокі випадки.

"Після визволення з полону Україна займається процесом реабілітації військових. Над цим працюють і Медичні сили Збройних сил України, і загалом уся система Сили безпеки і оборони, охорони здоров'я", - повідомив Юсов.

Читайте також: В України наразі не вистачає російських полонених для обміну на українських бійців

Нагадаємо, що станом на квітень 2023 року зниклими безвісти вважають близько 7 тисяч українських військовослужбовців.

Також повідомлялося, що українська влада має дані про те, що Росія утримує на своїй території понад 27 тисяч цивільних громадян України.

Читайте також: Лубінець про цивільних заручників РФ: проблема існує ще з 2014 року, дієвого алгоритму досі немає