У п’ятницю, 25 липня, Європейський Союз повідомив, що Україна отримає на 1,5 мільярда євро менше, ніж планувалося. Це пояснили тим, що “не було проведено деяких реформ”.
Про це йдеться у статті New York Times.
У публікації зазначають, що рішення не є остаточним, і допомога, яка є частиною фонду ЄС у розмірі 50 мільярдів євро, “все ще може бути відновлена”.
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно “закрити” дефіцит в 40 мільярдів доларів на рік, адже вітчизняне оборонне виробництво потребує 25 мільярдів доларів. Загалом, за його словами, необхідно “закрити” 65 мільярдів доларів.
“Зеленський публічно не коментував скорочення допомоги, що, однак, стало невдачею для лідера України, який залежить від європейської фінансової підтримки для заповнення прогалин, що виникли через відмову адміністрації Трампа фінансувати воєнні зусилля України”, – йдеться у статті.
“Блиск” лідерства Зеленського
У матеріалі зазначають, що це рішення, схоже, сигналізувало про готовність Євросоюзу “зробити зауваження уряду України” щодо внутрішньої політики під час війни. Воно також викликало питання про “втрату ентузіазму” щодо постаті президента України Володимира Зеленського серед західних союзників України.
Так, американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстр вважає, що з лідерства Зеленського “блиск точно зникає”. Зокрема серед урядів, які надають фінансову допомогу Україні.
“У спільноті донорів є роздратування Зеленським”, – каже експерт.
Європейський Союз створив цей механізм допомоги Україні у 2024 році та пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення після війни та підготовку країни до вступу до ЄС.
“Україна звернулася з проханням про виплату коштів у червні, не зважаючи на невиконання трьох із 16 критеріїв, включаючи невиконання призначень до спеціалізованого антикорупційного суду”, – розповів речник Європейської комісії Гійом Мерсьє.
Видання також вказує, що в Україні скаржаться “на постійне посилення влади урядом Зеленського в умовах воєнного стану”: розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків; його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів.
“Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні кажуть, що вони необхідні для того, щоб міцно контролювати країну у воєнний час, тоді як інші відкидають їх як грубе захоплення влади”, – йдеться у матеріалі.
Ситуація навколо НАБУ і САП
Видання вказує, що рішення ЄС про скорочення допомоги “стало кульмінацією бурхливого тижня” для Зеленського, який “проштовхнув” через парламент законопроєкт щодо позбавлення незалежності двох антикорупційних органів – НАБУ і САП, які розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського.
“Напруга між командою Зеленського та антикорупційними слідчими посилилася ще й іншим чином: незалежна комісія цього року обрала головного детектива у справі Чернишова, Олександра Цивінського, керівником підрозділу з фінансових злочинів – Бюро економічної безпеки. Але уряд Зеленського відмовився його призначити, залишивши посаду вакантною”, – йдеться у статті.
У матеріалі вказують, що призначення керівника БЕБ до 31 липня є умовою для Міжнародного валютного фонду продовжити виплату допомоги в межах чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 мільярда доларів, розпочатої у 2023 році.
Що передувало
Нагадаємо, що 22 липня, президент України Володимир Зеленський підписав поспіхом ухвалений законопроєкт №12414 про обмеження повноважень НАБУ і САП, а також підпорядкування їх Офісу генпрокурора.
23 липня спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє повідомив, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обговорила з президентом України Володимиром Зеленським закон №12414. За словами спікера, вона “вимагала розʼяснень” від президента Зеленського, оскільки в Єврокомісії “дуже занепокоєні” ухваленням нового закону, що “може значно послабити компетенції та повноваження антикорупційних органів України”.
Того ж дня Зеленський заявив, що внесе до ВРУ законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів. 24 липня, у парламенті зареєстрували депутатський законопроєкт, яким пропонують повернути незалежність НАБУ і САП. Ініціаторами нового законопроєкту є 48 народних обранців.
Наразі відомо, що Верховна Рада збереться на засідання 31 липня 2025 року, щоб розглянути, зокрема, президентський законопроєкт №13533 щодо посилення повноважень антикорупційних органів НАБУ і САП.
Читайте також: Чим законопроєкт Зеленського про НАБУ і САП відрізняється від депутатського варіанту: “диявол криється у деталях”
