У рамках спільного проєкту видання “Політарена” разом із дослідницькою компанією Active Group продовжують вивчення громадської думки українців. Як кияни ставляться до міської влади і чи бачать її конфлікт з центральною?
Відповідь на це й інші питання містять результати соціологічного дослідження “Ставлення киян до міської влади”, проведеного “Політареною” і Active Group 30 січня 2026 року.
В умовах повномасштабної війни кияни очікують від міської влади чітких рішень, ефективного управління та зрозумілої відповідальності. Водночас суспільні оцінки демонструють зростаючий розрив між цими очікуваннями та реальним сприйняттям роботи міського керівництва. Недовіра, критика й відсутність відчутних змін формують стійкий запит на оновлення міського управління.
Методологія: дослідження проведено за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод збору даних – самозаповнення анкет. Опитано 1000 респондентів – мешканців Києва віком 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком і статтю. Період проведення дослідження – 30 січня 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%.
Що думають кияни про напрямок розвитку столиці
Оцінка загального напрямку розвитку подій у Києві демонструє домінування скептичних і критичних настроїв. Лише третина мешканців столиці (33,3%) вважають, що події розвиваються у правильному або радше правильному напрямку.
Натомість половина киян (50,4%) переконані, що місто рухається у неправильному або радше неправильному напрямку. Ще 16,4% не змогли визначитися з оцінкою.
На думку дослідників, це свідчить про відсутність чіткого позитивного образу міського розвитку навіть серед лояльної частини населення.
Як кияни оцінюють роботу міської влади
Оцінка змін у роботі міської влади за останній рік фіксує переважно негативну динаміку. Лише 22,7% респондентів помітили певне покращення, тоді як 44,2% вважають, що ситуація погіршилася, з них майже третина (28,6%) говорять про значне погіршення.
Ще 29,1% не відчули жодних змін. У сукупності це формує відчуття прогалин в управлінських практиках на тлі зростаючих викликів.
Довіряють міській раді сукупно 39,1% киян, не довіряють – 56,1%. Ще 4,9% важко відповісти на це питання.
Як кияни оцінюють КМДА і КМВА, а також Кличка і Ткаченка
Оцінка діяльності ключових міських інституцій демонструє глибоку кризу сприйняття. Майже половина киян (49,4%) не вважають корисною діяльність жодного з перелічених органів міської влади. Водночас діяльність міського голови позитивно оцінюють 32,3%, Київської міської ради – 21,5%, Київської міської військово-цивільної адміністрації – лише 14,6%.
Натомість у блоці негативних оцінок картина ще більш показова:
- Діяльність Київської міської військово-цивільної адміністрації вважають шкідливою 44,1% опитаних,
- Київської міської ради – 37,8%,
- Міського голови – 36,2%.
- Лише 21,9% не вважають шкідливою діяльність жодного з перелічених органів. Це свідчить про домінування певного негативного образу міського управління загалом, а не персоналізованої критики окремих постатей.
Конфлікти між центральною і міською владами Києва 60,2% киян вважають постійним явищем.
Хто відповідальний за підготовку до атак РФ на Київ
Кияни вважають відповідальними за підготовку столиці до російських атак центральні органи влади – 54,8%, меншість – 31,8% покладає відповідальність на міську владу.
Як міська влада Києва готується і долає наслідки атак РФ: що думають кияни
Оцінка дій київської міської влади щодо подолання наслідків російських атак також залишається переважно критичною.
Лише 35,1% киян вважають, що міська влада зробила для цього все можливе або принаймні більшою мірою достатньо. Водночас більшість респондентів – 55,9% – переконані, що вжиті заходи були недостатніми, з них 28,3% говорять, що “більшою мірою недостатніми”, 20,2% – про “категорично недостатньо” вжитих заходів, а ще 7,4% вважають, що дії влади навіть погіршували ситуацію.
“Така структура відповідей свідчить про стійке відчуття невідповідності між масштабом руйнувань і очікуваною швидкістю та ефективністю відновлювальних дій з боку міського управління”, – зазначають дослідники.
Щодо підготовки Києва до атак, то сукупно 56,4% киян вважають, що влада зробила недостатньо, а 11,3%, що влада навіть погіршує ситуацію.
Позитивно оцінюють підготовку міської влади до атак 25,9% киян.
На питання: “Чи достатньо київська міська влада зробила для захисту населення і інфраструктури та соціальних об’єктів”, більшість киян відповіли, що недостатньо (30,2%), або категорично недостатньо (32,65). Водночас 6,4% вважають, що влада погіршує ситуацію.
5% киян вважають, що міська влада Києва зробила “все, що могла і навіть більше” для захисту населення і інфраструктури, а 17,4%, що влада зробила “більшою мірою достатньо”.
Хто реально підтримує функціонування міста: кияни дали несподівану відповідь
Водночас у відповідях на запитання про те, завдяки кому Київ загалом функціонує після масованих атак, домінують не владні інституції, а горизонтальні та зовнішні діячі.
Найчастіше респонденти згадують волонтерів і громадські організації (55,8%), енергетичні компанії (54,9%), міжнародних партнерів (48,9%) та пересічних громадян (45,4%).
Міська влада в цьому переліку отримує 34,3%, а центральна – лише 13,4%.
“Це свідчить про зміщення джерел довіри від формальних інститутів до практик самоорганізації та зовнішньої підтримки”, – зазначають дослідники.
Проблеми Києва: що кияни вважають пріоритетом для влади
Більшість киян – 59% вважають, що для місцевої влади має бути пріоритетом забезпечення функціонування комунальної сфери, 37,9% вважають важливою соціальну підтримку, а 36,5% – прозорість і відкритість влади.
Відновлення пошкодженої обстрілами інфраструктури вважають пріоритетом 30,8% киян, благоустрій міста – 27,9%.
Найменшим пріоритетом мешканці столиці вважають проблему забезпечення доступу для людей з інвалідністю (3,8%), підтримку і ремонт доріг (4,3%).
Найбільш актуальними проблемами для Києва мешканці вважають корупцію у владі (59,3%), хаотичну забудову (47,8%), роботу комунальних служб (43,35%).
Крім того, кияни звертають увагу на якість доріг (22,3%) і відсутність паркувальних місць (21,3%), високий рівень безробіття (21,1%).
Найменш актуальними проблемами кияни вважають відсутність “зелених зон” – 5,5% і сферу культури і мистецтва (4,3%).
Рівень допомоги ЗСУ з боку столичної влади більшість киян оцінюють позитивно.
Які зусилля міської влади кияни визнають достатніми, і які – ні
Навіть у блоці відносно позитивних оцінок сфер, у яких кияни визнають зусилля міської влади достатніми, увага залишається обмеженою і зосередженою переважно на базових сервісах.
Найчастіше респонденти відзначають збір та вивіз сміття (40,8%), вуличне освітлення (30,7%) та ремонт доріг (25,5%). Помітно нижчими є оцінки щодо роботи громадського транспорту (21,5%) і каналізації та водопостачання (21,0%). Водночас майже кожен п’ятий опитаний (18,1%) вважає, що міська влада не демонструє достатніх зусиль у жодній із запропонованих сфер, що підкреслює загальне відчуття обмеженої результативності управління.
Негативний блок виглядає значно більш насиченим і структурно виразним. Найбільшу частку категорично недостатніх оцінок отримали сфери, безпосередньо пов’язані з безпекою та життєзабезпеченням міста: опалення та гаряче водопостачання (46,3%), облаштування укриттів і бомбосховищ (42,0%), захист комунальних об’єктів (31,2%) та каналізація й водопостачання (31,8%). Високий рівень критики також фіксується щодо регулювання паркування (23,1%), роботи громадського транспорту (23,9%), доступності послуг для людей з інвалідністю (22,1%) і забезпечення якісного медичного обслуговування (19,4%).
“Окремо варто відзначити, що навіть у сферах, де зафіксовано відносно вищі показники, частка категорично негативних оцінок залишається співставною або перевищує позитивні. Це свідчить не про наявність чітко успішних напрямів, а радше про фрагментарні управлінські успіхи, які не формують цілісного відчуття ефективної роботи міської ради”, – вважають дослдники.
“Загалом структура відповідей вказує на системний розрив між очікуваннями мешканців столиці та сприйняттям реальних результатів міського управління, особливо в умовах воєнних і кризових викликів”, – наголошується у дослідженні.
Запит на нову владу: електоральні настрої у Києві
Електоральні настрої киян демонструють чіткий запит на оновлення. Сукупно 50,2% респондентів заявляють, що на майбутніх місцевих виборах радше або однозначно проголосували б за нову людину на посаді міського голови.
Натомість підтримка чинного мера Віталія Кличка обмежується 33,1%, ще 16,7% не визначилися. Це свідчить не лише про персональну втому, а й про ширший запит на зміну управлінської моделі міста.
Щодо якостей мера, то 57,2% киян вважають основною якістю чесність, 52,9% – вміння працювати в умовах криз, 42,4% – управлінський досвід, а 36,2% – антикорупційні пріоритети.
Якісну взаємодію з центральною владою важливою вважають лише 3,3% киян.
Найбільш цінним для мера Києва досвідом мешканці вважають залучання грантів та міжнародної допомоги (36,5%), роботу з міжнародними партнерами (34,7%), громадську роботу (31,9%).
При цьому кияни вважають важливою і впізнаваність мера столиці: 19,5% – дуже важливою, 33,8% – скоріше важливою.
Скоріше не важливою впізнаваність мера назвали 21,5% киян, а 21,3% вважають цей показник взагалі неважливим.
Альтернатива чинному меру: відчуття наявності без персоніфікації
Попри виразний запит на оновлення міського керівництва, кияни не мають чітко артикульованої альтернативи чинному міському голові.
Лише 4,4% респондентів заявляють, що бачать альтернативу і можуть назвати конкретне прізвище. Водночас майже половина опитаних (46,4%) переконані, що альтернатива існує, але не можуть її персоніфікувати. Ще 23,8% вважають, що альтернативи Віталію Кличку взагалі немає, а чверть киян (25,4%) не визначилися з відповіддю.
Така структура відповідей свідчить про парадоксальну ситуацію: суспільний запит на зміну є, але він не підкріплений впізнаваними та легітимними кандидатами, здатними трансформувати цей запит у політичну підтримку.
Гіпотетичні вибори міського голови: Кличко зберігає позиції
Якби вибори міського голови Києва відбулися найближчим часом, чинний мер зберіг би лідерство. Віталія Кличка готові підтримати 45,1% виборців (тих, хто визначився).
Помітною залишається підтримка кандидатів, пов’язаних із військовою тематикою та сектором безпеки. Кандидат від нових партій, асоційованих із військовими формуваннями, набирає 11,2%, кандидат від потенційної “партії Кирила Буданова” – 9,4%, від потенційної “партії Валерія Залужного” – 6,6%. Окрему нішу займає Сергій Притула з показником 7,5%, що підтверджує наявність запиту на позасистемних і волонтерських лідерів поза межами класичного політичного поля.
Водночас суттєвою є частка електоральної невизначеності та протестних настроїв. 9,4% респондентів заявляють про намір проголосувати “проти всіх” або зіпсувати бюлетень, 6,5% не планують брати участь у виборах, а ще 16,9% не змогли визначитися з вибором.
“У сукупності це формує значний масив потенційно нестабільного електорату та підкреслює фрагментованість електорального поля Києва”, – зазначається у дослідженні.
Вибори до Київради: фрагментоване поле без центру довіри
Електоральна картина можливих виборів до Київської міської ради залишається вкрай фрагментованою та позбавленою чіткого центру політичної довіри. Найвищі показники підтримки від виборців, які вже визначилися, отримали б “УДАР” Віталія Кличка (23,2%), “Європейська Солідарність” (20,9%) та потенційна “партія Валерія Залужного” – 11%.
“Однак жодна політична сила не наближається до рівня, який дозволяв би говорити про формування стабільної більшості або домінуючого політичного гравця в міській раді”, – зазначають дослідники.
Помітну частку електорального поля займають потенційні нові політичні проєкти, пов’язані з військовими та безпековими наративами. Це вже згадана вище “партія Валері Залужного”, “партія Кирила Буданова” – 9%, партії, пов’язані з військовими підрозділами (“Азов”, “Третя штурмова” тощо), – 8,6%.
Також у цьому сегменті виділяється Партія 24 серпня Сергія Притули з показником 9%.
“Це підтверджує переорієнтацію частини київського електорату на символи безпеки, військової компетентності та позапартійного досвіду”, – зазначається у дослідженні.
Водночас надзвичайно значною залишається частка виборців, які не мають визначених політичних орієнтацій або демонструють дистанціювання від виборчого процесу. 23,3% респондентів не змогли визначитися з вибором політичної сили, 11,1% заявили, що не планують брати участь у виборах, ще 5,3% готові зіпсувати бюлетень або проголосувати “проти всіх”. Сукупно це формує понад третину потенційно нестабільного або протестного електорату.
У підсумку результати опитування фіксують ситуацію політичного очікування без чіткої точки консолідації. Кияни критично оцінюють діяльність міської влади та демонструють запит на оновлення управлінської моделі, однак цей запит поки що не трансформується у підтримку конкретних партій чи стабільних політичних конфігурацій. Політичне поле столиці перебуває між втомою від чинних еліт і відсутністю нових суб’єктів, здатних конвертувати суспільний запит на зміни у довіру та електоральну підтримку.
