Чим довше працює це скликання Верховна Рада, тим більше нардепів, буквально один а одним, отримують підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Всі, крім нардепів лише однієї фракції.
Найсвіжіший приклад: Офіс Генпрокурора відкрив провадження щодо нардепки Мар’яни Безуглої. Колишню представницю фракції “Слуга народу” звинувачують за чотирма статтями Кримінального кодексу України, а саме: ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), ч. 1 ст. 328 КК України (розголошення державної таємниці), ч. 1 ст. 422 КК України (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю) та ч. 1 ст. 344 КК України (втручання у діяльність державного діяча).
Але більшість народних обранців фігурують у справах про корупцію. За словами заступника голови фракції “СН” Андрія Мотовиловця, страх частини парламентарів перед антикорупційними органами і став однією з причин нинішньої парламентської кризи.
Яка кількість народних депутатів IX скликання мають кримінальні провадження, в чому їх звинувачують, скільки кримінальних справ дійшло до суду та скільки винесли вироків у цих справах, а також хто з нардепів є лідером за кількістю кримінальних проваджень, підрахувала “Політарена”.
І тут зазначимо офіційно: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
НАБУ і нардепи
Почнімо з того, що 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 12414, який обмежував незалежність антикорупційних органів, а точніше — підпорядковував їх генеральному прокурору України. Завдяки масовим протестам під назвою “картонний майдан”, президент Володимир Зеленський змушений був подати до Верховної Ради новий законопроєкт, який відновлював незалежність НАБУ та САП.
За законопроєкт № 12414 проголосувала майже весь склад фракції “Слуга народу”, зокрема і ті народні депутати, які вже мали підозри від НАБУ і САП або їхні справи вже розглядали в судах.
Читайте також: Чим відомі нардепи-“слуги”, які отримали підозри від НАБУ через хабарі за голосування в Раді
Станом на березень 2026 року, за нашими підрахунками, кримінальні провадження та підозри у різних справах мають понад 50 народних депутатів. Серед них — представники усіх фракцій та груп, представлених у Раді, окрім фракції “Голос”. Найбільше підозр у нардепів від “Слуги народу”.
Скількох нардепів підозрюють у корупції
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю “Укрінформу” сказав, що лише у корупційних злочинах підозрюється 41 парламентар, а близько 35 корупційних справ вже дійшли до стадії судового розгляду.
Найпоширенішими злочинами є недостовірне декларування, пропозиція або прийняття хабарів та зловживання впливом.
Аналітики YouControl дослідили відомості щодо 35 парламентарів, чиї справи розглядаються в судах. Картина вимальовується наступна:
- “Слуга Народу” — 20 народних депутатів;
- Група «Партія “За майбутнє” — 4 нардепи;
- Група “Відновлення України” — 3 нардепи;
- “Європейська солідарність” — 2 нардепи;
- “Батьківщина” — 2 нардепи;
- Група “Довіра” — 2 нардепи;
- Позафракційні — 1 нардеп;
- ОПЗЖ — 1 нардеп.
На недостовірному декларуванні викриті 13 чинних та вже колишніх народних депутатів. Утім, 10 проваджень закрили, а їх фігурантів звільнили від кримінальної відповідальності у “зв’язку із закінченням строків давності”. А стосовно двох нардепів — Володимира Гевка (“Слуга народу”) та Ольги Саладухи (“Слуга народу”, група “Розумна політика”) — справи закрили “у зв’язку з дійовим каяттям”.
У січні цього року НАБУ оголосило підозри п’ятьом нардепам. Їх звинувачують в отриманні хабарів за голосування в Раді. За інформацією низки медіа, таких як УП, ZN.UA, підозри отримали нардепи фракції “Слуга народу”: Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль та Михайло Лаба.
У яких правопорушеннях підозрюють нардепів: не тільки корупція
Але нардепи нинішнього скликання “засвітилися” не тільки в корупції.
Наприклад, станом на березень 2026 року шістьох чинних нардепів підозрюють у злочинах проти нацбезпеки, а саме:
- Нестор Шуфрич (ОПЗЖ);
- Олександр Дубінський (позафракційний, був у фракції “Слуга народу”);
- Олександр Пономарьов (ОПЗЖ);
- Петро Порошенко (“Європейська солідарність”);
- Євгеній Шевченко (“Відновлення України”, був у фракції “Слуга народу”);
- Мар’яна Безугла (позафракційна, також була у фракції “Слуга народу”).
Варто згадати ще народного депутата від “Батьківщини” Андрія Ніколаєнка, який у листопаді 2023 року на трасі Київ — Чоп збив на смерть 18-річну дівчину. У квітні 2024 року справу скерували до суду. Про її перебіг нічого не відомо.
Сьогодні вже якось забулася справа нардепа Гео Лероса (позафракційний, колишній член фракції “Слуга народу”), який з трибуни Верховної Ради показав середній палець президенту Зеленському. За цим фактом Лерос отримав підозру у хуліганстві. Ще у січні 2022 року справу Лероса скерували до суду. Чим вона закінчилася, наразі теж не відомо.
А от “рекордсменом” за кількістю відкритих кримінальних справ є Петро Порошенко. Як зізнався сам лідер “Європейської солідарності”, станом на січень 2025 року проти нього порушили 130 кримінальних проваджень. Як він, так і його фракція пов’язує це з політичними переслідуваннями. Порошенко казав, що кримінальні справи не закривають, але і слідчі дії не проводяться.
Нардепи-втікачі
Декілька народних обранців через порушення проти них кримінальних справ втекли за кордон і перебувають у розшуку, але, попри це, продовжують “працювати” у Верховній Раді, тобто бути діючими нардепами. Серед таких:
Ярослав Дубневич (“За майбутнє”) — фігурант одразу двох справ НАБУ та САП. У листопаді 2019 року він отримав першу підозру в заволодінні 93 мільйонами гривень “Укрзалізниці”. За даними слідства, у жовтні 2023 року Дубневич перетнув кордон Румунії з Угорщиною. Оголошений у розшук.
Артем Дмитрук (колишній “Слуга народу”). У серпні 2024 року Офіс генпрокурора повідомив йому про підозру через напади на правоохоронця в Одесі та військового в Києві. На День Незалежності України 24 серпня 2024 року нардеп перетнув кордон із Молдовою і через аеропорт “Кишинів” полетів в Італію. Оголошений у розшук. Знайшовся у Лондоні. У 2026 році, за даними ЗМІ та юридичної компанії Amsterdam & Partners LLP, Вестмінстерський магістратський суд у Лондоні відмовив в екстрадиції до України.
Олександр Куницький (колишній “Слуга народу”). Разом з Артемом Дмитруком брав участь у побитті військового в Києві. Перед отриманням підозри виїхав за кордон у відрядження і не повернувся.
Сергій Шахов (група “Довіра”) обвинувачується у недостовірному декларуванні на 88 мільйонів гривень. За версією слідства, Шахов не задекларував 13 квартир у Києві, 8 паркомісць, 2 будинки в елітному котеджному містечку під Києвом, 27 земельних ділянок, дачу, нежитлову нерухомість, дві автівки, частки в низці компаній та доходи від продажу нерухомості.
До речі, раніше він уже фігурував у справі про підкуп виборців під час парламентських виборів у 2012 році, його ще у 2013 році оголосили в розшук.
У березні 2023 року Шахова знову оголосили в розшук. У 2025 році журналісти-розслідувачі встановили, що Шахов із родиною мешкає в елітних апартаментах у Дубаї. Як не дивно, він бере участь у засіданнях комітету Ради онлайн.
“Слуги народу” з вироками
Хоча більшість кримінальних справ, у яких фігурують парламентарі, перебувають поки в підвішеному стані, все ж таки деякі народні обранці отримали вироки.
Так, Олександр Трухін, (той самий, який “можна я тихенько в ліс піду”, – ред.), визнав провину у спробі підкупу патрульних, отримав штраф (68 тис. грн) та склав мандат, після чого вирок набрав законної сили.
Ще одна представниця президентської політсили Ірина Кормишкіна (Аллахвердієва) разом зі своїм чоловіком визнали провину у справі про незаконне збагачення та уклали угоду зі слідством. 14 березня минулого року суд затвердив угоду, призначивши нардепці умовне покарання, позбавлення на 2 роки права обіймати певні посади та конфіскацію незаконно набутого майна. На етапі слідства Кормишкіна склала депутатський мандат.
Нардеп Андрій Одарченко отримав 8 років позбавлення волі за спробу підкупу ексголови Держвідновлення Мустафи Найєма. Втім, за ґрати він не потрапить, оскільки до винесення вироку втік за кордон, сплативши 15 млн грн застави. Після вироку Одарченка позбавили депутатського мандата.
Анатолій Гунько у березні 2025 року отримав 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна за хабар у 85 тис. доларів. З рішенням суду Гунько не погодився і подав апеляцію. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду знизила Гуньку термін ув’язнення з 7 до 4 років. Оскільки вирок набрав чинності, Гунька позбавили депутатського мандата.
19 березня 2026 року депутатка від “Слуги народу” Людмила Марченко отримала вирок суду на 2 роки позбавлення волі. Її разом з помічницею викрили на отриманні хабаря в сумі 11,3 тис. доларів за допомогу в отриманні дозволу на виїзд військовозобов’язаних за кордон через систему “Шлях”. Це саме вона викидала гроші через паркан, коли до неї прийшли з обшуком. Щоправда, вирок не набрав чинності, і в Марченко є право на його оскарження. А також вона поки залишається депутаткою парламенту.
