Понад 2,5 тисяч підприємств у деокупованих громадах вже відновили роботу та згенерували понад 100 мільярдів гривень виручки.
Про це розповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк.
За словами нардепки, темпи зростання по регіонах різняться в десятки разів. Це зумовлено рівнем підтримки бізнесу з боку держави й місцевої влади. Тому, на її думку, потрібно зменшити бюрократичний тиск, запроваджувати податкові стимули та залучати кошти місцевих бюджетів до підтримки підприємців.
Так Шуляк прокоментувала дані аналітичної записки “Відновлення та розвиток деокупованих громад”, підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International. За її словами, автори звіту проаналізували понад 2500 компаній, що працюють у деокупованих громадах Київщини, Харківщини, Сумщини й Чернігівщини та показники їхньої сумарної виручки за минулий рік показово відображають різні темпи відновлення економічної активності громад після деокупації. Причому ці показники залежать не лише від безпекової ситуації, а й від управлінських рішень місцевої влади.
Київщина
Київська область, за її словами, демонструє передову стійкість – 62,5 мільярдів гривень сумарної виручки. Погад третину коштів забезпечує Ірпінська громада. А близькість до столиці, швидке відновлення логістики та споживчий попит стали визначальними факторами для бізнесу.
Шуляк додала, що досвід Київщини показує, “що бізнес має бути в центрі процесу відновлення”. А одним із принципів, за якими має відбуватися відновлення, є бізнес-центричність – заможність громади неможлива без бізнесу, який працює на її території. Проте представники бізнес-середовища наголошують на важливості усунення забюрократизованості.
Сумщина
Сумська область, за даними звіту, посідає друге місце – 24,7 мільярдів гривень виручки. Після деокупації тем швидко активізувався бізнес, зокрема, в Тростянці, де відновила роботу компанія “Монделіс Україна”.
“Її повернення означало не лише стабільні податкові надходження, а й створення мультиплікаційного ефекту для постачальників і сервісних компаній. У громадах, де великі роботодавці змогли повернутися, економічна структура відновлюється швидше, а рівень зайнятості стабілізується”, – зазначила вона.
Чернігівщина і Харківщина
Чернігівська область, за даними звіту, має 17,8 мільярдів гривень загальної виручки. Тут темпи відновлення повільніші через масштаб руйнувань і складну логістику. Бізнес зіштовхується з високими операційними ризиками, дефіцитом кадрів і обмеженим попитом.
Проте Харківщина, за її словами, найуразливіша – лише 3,3 мільярдів гривень виручки. Адже постійні обстріли, невизначеність безпеки й руйнування інфраструктури стримують будь-які інвестиції.
“Водночас саме тут з’являються приклади нестандартних рішень місцевої влади для підтримки підприємців. Такі рішення можуть стати орієнтиром для інших регіонів, адже в умовах обмежених ресурсів вони дають змогу втримати бізнес на місці. Харківські органи місцевого самоврядування стали одними з перших, хто звільнив компанії від сплати податку на землю й нерухомість. Це не просто пільга – це інструмент виживання. Місто розуміє: утримати бізнес зараз важливіше, ніж тимчасово втратити частину доходів. Це підтверджує, що виживання бізнесу напряму залежить від управлінських рішень і підтримки держави”, – наголосила вона.
Шуляк додала, що відновлення не має зводитися лише до будівництва того, що було знищено. Адже потрібно створювати умови для довгострокової стійкості бізнесу й громад загалом. Тому для цього необхідно знизити податковий і регуляторний тиск, спростити доступ до фінансів та стимулювати бізнес, який залишився працювати у громадах.
“Відновлення громад має відбуватися за принципом бізнес-центричності. Зменшення рівня забюрократизованості, податкового навантаження та регуляторного впливу на бізнес, який залишається працювати на території громади, матиме надзвичайно позитивний вплив на якість відновлення”, – переконана нардепка.
Шуляк наголосила, що якісне врядування на деокупованих територіях потребує окремих рішень. Однак управління в цих умовах ускладнюється нестачею кадрів, відсутністю актуальної статистики й координації. Тому потрібні чіткі моделі управління, які б зменшували ризики, а не множили бюрократію.
Нагадаємо, нещодавно уряд також ухвалив низку рішень для підтримки прифронтових регіонів. Йдеться про програму, яка охоплює 238 громад у 10 областях.
Також уряд готує мораторій на відключення світла і води за борги для прифронтових громад. Зокрема працює над розвитком мережі розподіленої генерації.
Читайте також: Кім вважає, що у прифронтових областях потрібні більш лояльні умови бронювання і мобілізації – про що йдеться
