Шахрайство – це коли зловмисники заволодівають чужими грошима чи майном через обман, маніпуляцію довірою чи створення фальшивої реальності: від телефонних дзвінків “з банку” до фейкових інвестицій і романтичних афер в інтернеті. В Україні, особливо в умовах війни та стрімкої цифровізації, шахрайство набуло масового характеру, постійно еволюціонуючи та експлуатуючи людські емоції – страх, жадібність чи надію на швидку допомогу.
За шахрайство (стаття 190 КК) передбачений штраф, громадські чи виправні роботи, якщо йдеться про незначні випадки. А ось коли воно вчинене групою осіб, із використанням сучасних цифрових технологій, а шкода сягає сотень тисяч гривень, застосовують позбавлення волі до 12 років.
Ексклюзивна статистика щодо шахрайства від Офісу генпрокурора
“Політарена” отримала офіційну статистику від Офісу Генерального прокурора України щодо кримінальних правопорушень за ст. 190 КК України (шахрайство) за 2024 та 2025 роки.
За 2024 рік (повний рік):
- Зареєстровано кримінальних правопорушень – 83 067;
- Направлено до суду – 15 607.
За 2025 рік (станом на листопад):
- випадків шахрайства – 50 922;
- розпочаті судові процеси – 8 593.
За даними Опендатабот, дійсно спостерігається тенденція до зменшення кримінальних проваджень за шахрайство, але їх все ще в 1,8 разів більше, ніж до повномасштабної війни. При цьому до суду доходить лише 21%. Така відносно низька ефективність на етапі досудового розслідування пов’язана зі складністю доказової бази в онлайн-шахрайствах, браком ресурсів у правоохоронців та часто транснаціональним характером злочинів.
Зазвичай справи про шахрайство завершуються вже в судах першої інстанції. Це пояснюється тим, що на цій стадії вдається вирішити ключові питання: встановити факт обману, визначити розмір збитків, призначити покарання та розглянути питання відшкодування. Нерідко обвинувачені укладають угоди про визнання винуватості, що прискорює процес і робить оскарження менш імовірним.
Ексклюзивна статистика Верховного Суду про справи щодо шахрайства
Ексклюзивно для “Політарени” Верховний Суд надав статистику перегляду справ про шахрайство (за кількістю осіб):
Ці дані підтверджують тенденцію: у касації розбирають лише невелику кількість справ, що свідчить про стабільність рішень нижчих судових інстанцій.
Шахрайські схеми в Україні та реальні приклади
В Україні поширені телефонні дзвінки нібито від банків або соціальних служб, інвестиційні пастки та фейкові онлайн-покупки. Шахраї створюють терміновість, обіцяють швидкий заробіток чи допомогу.
- “Активність на картці” змінює нова “легенда” – про допомогу від міжнародних організацій чи соцслужб
Типова схема – дзвінки нібито від банку про блокування картки. Жертву просять надати коди чи доступ, після чого гроші зникають. Так, у грудні 2025 року кіберполіція Києва запобігла шахрайству, коли зловмисники зателефонували літній жінці, видаючи себе за співробітників служби безпеки банку, та переконували в загрозі втрати коштів. Поліції вдалося заблокувати спробу викрадення 500 тисяч гривень. А раніше – у листопаді – було повідомлення, що шахрай, використовуючи підміну номера, видурив у 75-річного пенсіонера 64 тисячі гривень, повідомляючи про “підозрілу активність” на картці.
Але шахраї все менше долучаються до цієї схеми, оскільки легенда заїжджена, хоч і працює. Проте з’явилися й нові схеми: наприклад, вам телефонують нібито з соціальної служби міськради або пропонують допомогу “від ООН”, “від ЄС”, міжнародних організацій та фондів. Особливо це спрацьовує на вразливих категоріях населення – пенсіонерів, з інвалідністю, бо шахраї вказують, що ця допомога спрямована саме на їх та їхні потреби.
- Фішингові посилання – що це таке?
Розповсюдження, за даними Кіберполіції, набули фішингові посилання – це цифрові “пастки”, які виглядають як звичайні адреси відомих сайтфі (банку, соцмережі чи пошти), але насправді ведуть на підроблену сторінку шахраїв. Коли ви переходите за таким посиланням і вводите там свої паролі, номери карток або коди з SMS, ці дані не потрапляють до сервісу, а миттєво стають відомі злодіям, які використовують їх, щоб вкрасти ваші гроші або зламати особисті профілі. Також відомі випадки, коли шахраї використовують фішингові QR-коди в громадських місцях.
Кіберполіція фіксує й інші хитрі схеми: шахраї видають себе за співробітників банку та повідомляють, що ваш поточний банківський додаток перестав працювати, тому необхідно встановити новий. Після цього вони надсилають фішингові посилання для завантаження нібито офіційної програми через чат-бот у месенджері. У результаті зловмисники отримують логіни, паролі та інші дані для доступу до банківських рахунків клієнтів.
- Шахраї на OLX
Також варто згадати про схеми, пов’язані з маркетплейсами, зокрема OLX, Rozetka та іншими. Найновіша, яку викрили у 2025 році, – це фішинг під виглядом покупця: шахрай пише продавцю в Viber чи Telegram, каже, що вже оплатив товар через OLX-Доставку, і надсилає посилання “для отримання грошей”. Перейшовши за ним, ви вводите дані картки, і гроші крадуть. Ця схема масово поширилася влітку, про неї попереджав Rakuten Viber (за їхнім опитуванням у січні 2025, 62% українців стикалися з подібним обманом).
Інші класичні схеми: фальшивий продавець просить передоплату (часто 100%) за дешевий товар (техніка, інструменти чи навіть часник), а після оплати зникає. Так, активізувалися шахраї, які нібито продають дрова чи вугілля для опалення. 29 грудня 2025 року поліцейські Дніпра викрили одну з таких схем. Фігурант створив фейковий акаунт, де розміщував оголошення. Покупців він переконував здійснювати повну передоплату на підконтрольні йому банківські рахунки.
- Вовки з Уолл-стріт? Ні, з Тернополя!
Є також інвестиційні афери – обіцянки прибутку від криптовалюти чи акцій з фейковими платформами. Це як у фільмі “Вовк з Уолл-стріт”: вам пропонують легкий дохід за вклад у нібито успішну справу.
Наприклад, 64-річний мешканець Тернополя повірив “брокеру-аналітику”, зареєструвався на фейковому сайті та протягом липня-жовтня 2025 року переказав кількома траншами 28 100 доларів США (понад 1,1 млн грн), після чого акаунт заблокували, зв’язок із шахраями обірвався, а поліція відкрила кримінальне провадження за фактом шахрайства.
А у вересні у Житомирі викрили шахрайство, де аферист видавав себе за експерта у сфері криптовалют, заволодів довірою жертви та викрав у неї понад 14,6 млн грн.
- Шахраї на сайтах знайомств
Романтичне шахрайство (романтична афера або “забій свиней”) – це онлайн-обман, коли шахраї створюють фальшиві профілі на сайтах знайомств чи в соцмережах, видають себе за привабливих іноземців, бізнесменів чи військових, місяцями завоюють довіру жертви, уникають зустрічей і дзвінків, а потім просять гроші на вигадані проблеми – лікування, квитки чи “вигідні” інвестиції в крипту. Унаслідок цього людина втрачає гроші та отримує емоційну травму.
Про один такий випадок поліція повідомляла у вересні 2025-го: іноземка стала жертвою афериста з Тернопільської області. За словами потерпілої, вона познайомилася з чоловіком у додатку для знайомств. Він казав, що спочатку був за кордоном, а потім приїхав до Тернополя. Шахрай запевняв у серйозних намірах і спільному майбутньому, але просив гроші, щоб “оплатити податки”. Жінка повірила й переказала йому 37 000 євро, після чого він зник і припинив спілкування.
- Фейкові волонтери та торгівля інформацією про безвісти зниклих військових
Війна дала шахраям нові інструменти – експлуатацію теми ЗСУ, волонтерства та допомоги військовим.
Так, у вересні 2025 року СБУ зупинила велику шахрайську схему – група зловмисників під виглядом волонтерів збирала гроші нібито на допомогу ЗСУ, ставлячи скриньки на центральних вулицях Дніпра, Харкова, Одеси та Кам’янського. Організатор – рецидивіст з Дніпра, який вже під слідством за наркоторгівлю, – створив фальшивий благодійний фонд, залучив спільників (більшість без досвіду служби, але переодягнених у військову форму) і крав 90% пожертв, залишаючи армії лише 10%. За одним епізодом задокументували розкрадання понад 556 тисяч гривень; під час обшуків знайшли докази, техніку та гроші. Шістьом учасникам оголосили підозру, їм загрожує до 7 років в’язниці з конфіскацією майна
Окремий вид шахрайства – вимагання грошей за інформацію про безвісти зниклого військовослужбовця. Так, у 2025 році винесли судовий вирок щодо аферистки з села Перерісль на Івано-Франківщині. Жінка зареєструвала підроблений профіль в Instagram під вигаданим іменем, представляючись особою, яка нібито має доступ до даних про зниклих безвісти бійців ЗСУ.
Вона активно шукала потенційних жертв у соціальних мережах — Instagram, Telegram та Facebook, зокрема в спеціалізованих групах для пошуку зниклих. Аферистка втиралася в довіру, обіцяючи надати відомості про місце перебування рідних, їхній стан здоров’я чи навіть організувати відеодзвінок. Для правдоподібності надсилала підроблені фотографії з відкритих джерел (зокрема, зображення поранених або полонених військових без чітких облич), посилалася на обставини війни, полон чи поранення, а потім вимагала оплату — спочатку невеликі суми для “перевірки”, а згодом більші за “детальнішу інформацію” чи “контакти”.
Шахрайка ошукала декілька сімей: потерпілі перераховували гроші на її банківську картку, але жодної реальної допомоги не отримували. У лютому 2025 року Надвірнянський районний суд призначив покарання — три роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком, з урахуванням щирого каяття обвинуваченої, часткового відшкодування завданої шкоди та наявності в неї неповнолітніх дітей.
- Шахрайські кол-центри: з ними боряться, але вони діють
Шахрайські кол-центри в Україні є одним із найвигідніших злочинних бізнесів, особливо під час війни. Оператори системно ошукують через фейкові інвестиції чи банківські послуги. У грудні 2025 року в межах операції “Connect” за участю поліції України, Латвії, Литви та Чехії ліквідували транснаціональну мережу кол-центрів у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську, які обманювали громадян ЄС на мільйони євро.
У листопаді-грудні 2025 року припинили діяльність десятків кол-центрів у різних регіонах, включаючи 27 у Києві та Одесі, 14 у Запорізькій, Рівненській, Черкаській областях. Загалом за останні місяці ліквідовано сотні таких майданчиків.
Жертвами часто стають українці та громадяни ЄС, попри міфи про “боротьбу з росіянами”.
Попри боротьбу з шахрайськими кол-центрами, вони продовжують активно діяти й обманюють українців та іноземців. В інтернеті вербують у злочинні офіси молодь, пропонуючи високі доходи та проценти з обманутих осіб.
Як уникнути шахрайства: практичні рекомендації
- Ніколи не повідомляйте по телефону CVV-код, паролі, коди з SMS чи дані для входу в банк. Співробітники банків чи офіційних установ не просять цього телефоном.
- Не встановлюйте програми на кшталт AnyDesk чи TeamViewer за проханням незнайомців – це дає повний доступ до пристрою.
- При дзвінку “з банку” – покладіть слухавку та передзвоніть на офіційний номер установи.
- Уникайте реакції на терміновість, оскільки шахраї тиснуть фразами: “Негайно!”, “Рахунок під загрозою!” чи “Виграш/допомога чекає!” Зупиніться, перевірте самостійно.
- Не переказуйте гроші незнайомцям, навіть “на повернення помилкового переказу” чи “допомогу родичу”. Шахрай може видавати себе за родича в біді, якому треба терміново оплатити операцію в лікарні або навіть дати хабаря в поліції, “щоб відпустили”.
- Перевіряйте сайти: URL повинен бути офіційним, без дивних символів.
Шахраї грають на емоціях. Якщо виникає сумнів, перервіть контакт, порадьтеся з рідними чи зверніться до банку/поліції. Обізнаність – найкращий захист.
Шахрайство в Україні попри зниження кількості проваджень у 2025 році залишається серйозною проблемою: аферисти еволюціонують, використовуючи нові технології та воєнний контекст. Правоохоронці активно ліквідовують мережі, але ключ до зменшення жертв – холодний розум і обережність громадян. Дотримання простих правил значно знижує ризики.
