Резолюція Генасамблеї ООН має рекомендаційний характер, тобто не є обов’язковими до виконання з погляду міжнародного права. Це стосується і нещодавно ухваленої резолюції “Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України”.
Це пояснив професор міжнародного та європейського права в університеті Граца Пауль Грагль, повідомляє DW.
Грагль зазначає, що такі документи мають, швидше, політичну вагу, оскільки відображають думку міжнародного суспільства. “Мета цього документа – не дати забути, що Росія як держава-агресор має відшкодувати завдану нею шкоду”, – зазначає Грагль.
Експертка з міжнародного права Паула Райн-Фішер каже, що змусити Росію виплатити репарації, задіявши існуючі міжнародні механізми, дуже складно.
Є три шляхи:
- Міжнародний суд ООН.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.
- Європейський суд з прав людини.
Паула Райн-Фішер пояснила, що всі ці способи також не подіють у випадку з РФ.
“У Міжнародному суді ООН існує проблема юрисдикції. Він має право розглядати справи лише в тому випадку, якщо обидві держави погодилися стати сторонами судового розгляду. Наразі в суді перебуває позов України проти Росії за звинуваченням у порушення Конвенції про попередження геноциду, але у разі присудження компенсаційних виплат вони матимуть обмежений характер”, – пояснює Паула Райн-Фішер.
Юридично зобов’язуюче рішення про виплату репарацій міг би ухвалити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС), продовжує Райн-Фішер. Його предметна юрисдикція обмежена переслідуваннями осіб, звинуваченими у геноциді, а також злочинами проти людяності, військовими злочинами та злочинами агресії. Однак для того, щоб суд міг порушити справу за звинуваченням у злочинах агресії (в даному випадку, проти Росії – Ред.), необхідна резолюція Ради Безпеки ООН, а РФ як постійний член Ради безпеки ООН, очікувано накладе вето на це рішення. Тож зараз обговорюється створення спеціального трибуналу.
Третя інстанція, яка б теоретично зобов’язала Росію виплачувати репарації, це Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), каже експерт. Однак Росія з вересня 2022 року вийшла зі складу Ради Європи і більше не підкоряється рішенням усіх її механізмів, до яких належить і ЄСПЛ. Суд може зобов’язати РФ компенсувати збитки, завдані Україні лише з лютого до вересня 2022 року, пояснює Паула Райн-Фішер, але при цьому з досвіду колишніх років слід очікувати, що Росія не виконуватиме постанови ЄСПЛ.
Конфіскувати російські активи в рахунок репарацій проблематично, вважає фахівчиня у галузі міжнародного права Паула Райн-Фішер. Для конфіскації російських активів та переказу грошей в Україну необхідна юридична підстава, наприклад, судове чи арбітражне рішення. Але міжнародної арбітражної комісії досі немає, а рішення національних судів про вилучення пов’язані з правовими труднощами. Каже, що розраховувати на репарації Україна може у випадку зміни політичного керівництва у Росії.
Професор Пауль Грагль вважає, що обставиною, за якої Росія погодиться на виплату репарацій, може стати її поразкою у війні. “Росія має опинитися в ситуації, в якій вона буде готова вести переговори таким чином, щоб виконати вимогу щодо відновлення територіальної цілісності України. Має постати політична воля вивести російські війська з території України”, – каже Грагль.








