Союзники мають продовжувати фінансування закупівель артилерійських снарядів для ЗСУ, оскільки цей механізм підтвердив свою ефективність на полі бою.
Про це під час спільної пресконференції у Празі з чеським прем’єром Андреєм Бабішем заявив генсек НАТО Марк Рютте, передає “Укрінформ”.
Очільник Альянсу відзначив успішну реалізацію чеського проєкту, який дозволив суттєво наростити поставки озброєння.
“Щодо України: я вітаю просування чеської ініціативи щодо боєприпасів. Вона має реальний ефект. Понад 4 мільйони боєприпасів доставлено в Україну”, — зазначив Марк Рютте.
Читайте також: Чехія за чотири роки підготувала понад 9,5 тис. українських військових, – начальник Генштабу
Генсек закликав міжнародних партнерів не збавляти темпів фінансової підтримки, аби забезпечити українську армію ресурсами, необхідними для стримування російського наступу. Він також згадав останні масовані атаки РФ, назвавши їх свідченням того, наскільки агресор готовий “сіяти терор з неба”.
Окремо Рютте привітав результати нещодавнього засідання Контактної групи з питань оборони України. Він нагадав про нові пакети допомоги від Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Бельгії, яка виділила понад 1,1 мільярда євро. За словами генсека, ця підтримка критично важлива для того, щоб Україна була у сильній позиції для майбутнього забезпечення миру.
Чеська допомога для України
Варто нагадати, що Прага відіграє ключову роль у постачанні артилерійських боєприпасів для ЗСУ через свою унікальну ініціативу, залучаючи кошти союзників по НАТО для викупу снарядів у третіх країн. Попри попередні запевнення президента Петра Павела про стабільність цієї програми, результати парламентських виборів у Чехії внесли певну невизначеність.
Переможець перегонів Андре Бабіш заявив про намір припинити виділення бюджетних коштів на озброєння для України, зауваживши, що подальша доля «снарядної ініціативи» остаточно вирішиться у січні. Водночас у Євросоюзі запевняють, що зміна уряду в Празі не повинна критично вплинути на вже погоджені поставки боєприпасів.
Попри політичні дискусії щодо військової допомоги, чеський уряд оперативно відгукнувся на енергетичну кризу в Україні, спричинену масованими російськими атаками у січні. Прага виділила 500 тисяч доларів на термінову закупівлю генераторів для підтримки життєдіяльності прифронтових регіонів. Разом з тим, на рівні Європейського Союзу Чехія, поряд з Угорщиною та Словаччиною, отримала звільнення від прямих фінансових зобов’язань у межах пакета допомоги Україні обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
