ЦНАП Київ
Фото: Київська міськрада

Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) і поліклініки Києва залишаються без електроенергії на загальних засадах, включення і відключення відбуваються за графіками. Це значно погіршує їхню роботу, а відвідувачів і пацієнтів змушує або очікувати або скасовувати свої плани.

І тут варто зазначити, що і на медичні обстеження, і на отримання послуг у ЦНАПі існує електронна черга, в яку записуються наперед. Через тривалу відсутність електроенергії черги на послуги переносяться на іншу дату, яка теж не гарантує отримання необхідної послуги або медичного обстеження, бо відключення тривають. Здавалося б, ситуацію можуть виправити генератори або інші джерела альтернативного живлення, до яких усі начебто звикли. Але в більшості випадках у цих закладах їх немає.

“Політарена” розбиралася, чому медичні заклади та ЦНАПи вимикають від електроенергії, чому ці організації не забезпечені альтернативними джерелами живлення, та чи може ситуація змінитися на краще.

Чи належать ЦНАПи та поліклініки до критичної інфраструктури

Для розуміння ситуації з відключенням електроенергії варто згадати два основних документи, які регулюють цей процес. Перший – Закон України “Про критичну інфраструктуру” від 16.11.2021 № 1882-IX. У ньому йдеться, що “віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

Також у законі перераховані життєво важливих функції та/або послуги об’єкта критичної інфраструктури:

  • урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
  • енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);
  • водопостачання та водовідведення;
  • продовольче забезпечення;
  • охорона здоров’я;
  • фармацевтична промисловість;
  • виготовлення вакцин, стабільне функціонування біолабораторій;
  • інформаційні послуги;
  • електронні комунікації;
  • фінансові послуги;
  • транспортне забезпечення;
  • оборона, державна безпека;
  • правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;
  • цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
  • космічна діяльність, космічні технології та послуги;
  • хімічна промисловість;
  • дослідницька діяльність.

Другий документ – Постанова Кабміну від 24 травня 2024 року № 600 “Про затвердження Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності”.

У цьому документі є перелік критично важливих об’єктів, яким має бути забезпечене пріоритетне електропостачання. До таких об’єктів належать:

  • заклади охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;
  • військові частини та територіальні центри комплектування і соціальної підтримки (зокрема, об’єкти, що використовуються для територіальної громади в умовах воєнного стану);
  • підприємства оборонного комплексу України, зокрема ті, що виконують мобілізаційні завдання (замовлення) із створення, виробництва, ремонту та постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки, спеціальних комплектувальних виробів, а також підприємства залізничного транспорту; підприємства, діяльність яких важлива для забезпечення продовольчої, економічної та/або енергетичної безпеки країни, підприємства з безперервним циклом виробництва;
  • електронні комунікаційні мережі; органи державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні органи (органи внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, об’єкти ДСНС).

“Переліки критично важливих об’єктів готуються та затверджуються обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями)”, – сказано у постанові Кабміну.

У ДТЕК “Київські електромережі”, який є оператором системи розподілу і який відповідає за постачання, обслуговування та ремонт електромереж у місті Києві, також підтвердили, що списки об’єктів критичної інфраструктури, які не потрапляють під відключення, формує та погоджує військово-цивільна адміністрація. ДТЕК “Київські електромережі” лише виконує рішення місцевої влади.

Чому поліклініки Києва відключають від електрики попри статус критичної інфраструктури

Кияни, яким необхідно відвідати поліклініку, щоб пройти медичне обстеження, призначене лікарем, все частіше скаржаться на те, що прийому на обстеження доводиться чекати декілька годин, а іноді й зовсім неможливо дочекатися, оскільки медзаклади знеструмлюють. Наприклад, не працюють рентген-кабінет та кабінет мамографії. Неможливо зробити УЗД, а також деякі процедури, які потребують підключення спеціальної апаратури. Запис на ці послуги здійснюється на декілька тижнів вперед, і в разі непроходження медичного обстеження, провести заплановану операцію вчасно також неможливо. Відключення консультативно-діагностичних центрів почалося ще влітку 2024 року і триває досі.

Як зазначала півтора роки тому директорка КНП “Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району” Наталія Берікашвілі, керівництво вживає всіх заходів, щоб поліклініки не припиняли роботу. За її словами, закуплені генератори й альтернативні джерела живлення.

Як казала Берікашвілі, відповідно до вимог постанови Кабміну від 24.05.2024, саме Київська військова адміністрація затвердила перелік тих об’єктів, для яких має бути забезпечене пріоритетне електропостачання.

“Під час війни ми всі виживаємо, як можемо, я сподіваюсь, що наш заклад буде включено до цього переліку. Я неодноразово писала, що нам це необхідно, і сподіваюся, що нас почують. Ані наша поліклініка, ані філії, ані амбулаторії в інших районах не мають відключатися. До нас приходять не лише мешканці Шевченківського району, а й приїжджають з усього Києва і навіть з інших міст, оскільки ми знаходимося біля вокзалу. І ці люди, які заздалегідь записувалися і довго добиралися, страждають через відключення найбільше. Тому цю ситуацію необхідно виправити, в першу чергу, на рівні держави. Ліміти, які надав Києву центральний апарат, повинні бути збільшені. А ДТЕК, я знаю, готовий нас підключити, але для цього ми маємо бути в переліку, який йому надає військова адміністрація”, – казала тоді Берікашвілі.

Пройшло півтора року, і за цей час до списку критичної інфраструктури включили медичні стаціонари, і тепер їх від електрики не відключають. Але поліклініки продовжують відключати.

Наприклад, зараз пацієнти Центру первинної медико-санітарної допомоги №3 змушені сидіти в коридорах закладу, чекаючи на електроенергію по 4-5, а то і 6 годин. Цю інформацію підтверджує і заступниця директорки з надання медичної допомоги КНП “Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району” Ірина Базик.

“Дійсно, пацієнти, коли відключають світло, змушені годинами очікувати на прийом лікаря. Ми відносимося до критичної інфраструктури, але нас від електрики все одно відключають, – каже Базик у розмові з “Політареною”, – На жаль, не працюють ані рентген-кабінет, ані кабінет УЗД, ані кабінет мамографії. Наразі у нас підключені до альтернативних джерел живлення лабораторія і кабінети, де проходять ВЛК. Щодо рентген-кабінету, то проблема полягає в тому, що для потужного рентген-апарату потрібен потужний генератор. Як нам пояснили, встановити його неможливо. Чи це так, чи ні, я не знаю. У 2026-му році ми плануємо закупити зарядні станції EcoFlow і підключити до них деякі процедурні кабінети, такі як УЗД або мамографії”.

Базик звертає увагу на те, що поліклініка купуватиме станції EcoFlow за власні кошти, зароблені на платних послугах.

“Ми намагаємося вирішити цю проблему таким чином, що відправляємо наших пацієнтів до інших поліклінік, де в цей час не вимикають світло, або де є альтернативні джерела живлення”, – пояснює вона.

“З 2023 року ми писали звернення до Мінздраву, ДТЕК, КМВА з приводу того, щоб або нас не відключали, або допомогли встановити альтернативні джерела живлення, але нам назустріч ніхто не пішов”, – зазначає Базик.

“Політарена” теж звернулася із запитом до голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка і попросила пояснити, чому поліклініки Києва відключають від електроенергії, хоча заклади охорони здоров’я, згідно з Постановою Кабміна № 600 відносяться до критичної інфраструктури. Але Ткаченко запит “Політарени” проігнорував.

До речі, у приватних медичних закладах проблем з енергопостачанням немає, оскільки всі вони за власні кошти встановили альтернативні джерела живлення. Але і послуги в таких медзакладах платні, що багатьом киянам не по кишені.

ЦНАПи Києва не мають альтернативних джерел живлення

Тепер про ситуацію з Центрами надання адміністративних послуг. Кияни також скаржаться, що у ЦНАПах доводиться годинами чекати прийому через відсутність електрики.

Як повідомила “Політарені” у відповідь на запит директорка Департаменту надання адміністративних послуг КМДА Наталія Шамрай, ЦНАПи відключають від електрики під час планових та аварійних відключень, оскільки ці заклади не мають статусу критичної інфраструктури.

Щодо підключення закладів до альтернативних джерел живлення, Шамрай повідомила наступне.

“Управління (Центри) надання адміністративних послуг підпорядковані районним в місті Києві державним адміністраціям і функціонують як окремі юридичні особи. Надання інформації щодо забезпечення альтернативними джерелами живлення Управлінь (Центрів) надання адміністративних послуг відноситься до компетенції відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій”, – йдеться у відповіді на запит.

Департамент (Центр) надання адміністративних послуг придбав та встановив наступне обладнання:

  • у 2022 році – джерело резервного (безперебійного) живлення APC Easy UPS 3M 60 кВА вартістю 2 095 730 грн;
  • у 2025 році – зарядна станція EcoFlow DELTA 3 Plus вартістю 44 980 грн, – сказано у відповіді на запит. Де саме встановлено це обладнання, у Департаменті не повідомили.

“Питання забезпечення альтернативними джерелами живлення Центрів надання адміністративних послуг міста Києва постійно опрацьовується”, – зазначила Шамрай у відповіді на запит “Політарени”.

У декількох ЦНАПах Києва “Політарені” сказали, що вони самі закупили резервні джерела живлення і намагаються у години відключення електроенергії вести прийом громадян, наскільки це можливо. Але при цьому зауважили, що іноді цих джерел на тривалий час відключень не вистачає, і заклади змушені призупиняти роботу.

Чи зміниться ситуація у роботі поліклінік і ЦНАПів

Декілька тижнів тому прем’єрка Юлія Свириденко сказала, що в Україні мають скоротити тривалість графіків відключення електроенергії для побутових і промислових споживачів, оскільки посадовці знайшли змогу вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності.

За словами Свириденко, зі списків вилучили дві категорії: споживачі потужністю менше 100 кВт та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які, для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії, підпадають під загальні обмеження.

Але ж чи перестануть вимикати електроенергію в поліклініках Києва та ЦНАП – питання відкрите.

Зауважимо, що після ворожої атаки 28 грудня на об’єкти енергетичної інфраструктури Києва і області, ситуація, за даними Міненерго, погіршилася.

Подібні

Україна за тиждень заблокувала росіянам 2400 терміналів Starlink, а вони за це ще й гроші заплатили: деталі спецоперації

У Міноборони кажуть, що це “лише початок асиметричних дій”

Україна, США та РФ домовилися про черговий раунд переговорів наступного тижня: названа дата і місце

Російську делегацію знову очолить псевдоісторик Мединський

Армія РФ обстріляла Краматорськ: серед загиблих — троє братів

Загалом відомо про чотирьох загиблих і сімох поранених людей

У Лаврова кажуть, що позиція РФ на переговорах стала більш жорсткою

Це пояснюють “атакою” на резиденцію Путіна, якої насправді не було