Кабмін ухвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки у якій є багато нововведень, зокрема і “податок на OLX”. Йдеться про новий законопроєкт №13232 від 30 квітня, який зобов’язує цифрові платформи, такі як OLX, Prom та Rozetka стягувати податки з користувачів. Також це стосуватиметься служб таксі, зокрема Bolt і Uklon, та доставки, наприклад, Glovo.
Уряд каже, що бюджетну декларацію писали у співпраці з Міжнародним валютним фондом, і нововведення, що там вказані, це вимоги саме МВФ.
Проте законопроєкт має і недоліки, зокрема, створює серйозне бюрократичне навантаження, що може стати проблемою для невеликих маркетплейсів. А нардепка від “ЄС” Ніна Южаніна, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, висловила занепокоєння, що реформа зобов’язує платформи передавати дані про всіх продавців, навіть тих, хто здійснив лише одну операцію за рік.
Законопроєкт перебуває у Верховній Раді на розгляді, але уже спричинив жваві дискусії. Сумнівів у його прийнятті небагато, адже реформу підтримують на найвищому рівні, щоб вивести з тіні мільярди гривень для наповнення бюджету. Але чи врахують депутати критику законопроєкту – невідомо.
Як податкова “підбиралася” до контролювання інтернет-торгівлі
У 2025 році Державна податкова служба України (ДПС) посилила контроль за інтернет-торгівлею, зокрема за продажами через “Нову пошту” та маркетплейси (цифрові платформи), такі як OLX, Prom та Rozetka. Мета: детінізація економіки, оскільки зростання онлайн-продажів через соціальні мережі та післяплату створило значний обсяг незадекларованих доходів. За даними ДПС, у перші три тижні березня 2025 року зафіксовано 97,5 тис. переказів на 162,7 млн грн, отриманих понад 3 тис. осіб, з яких лише 212 були зареєстровані як ФОП.
Те, що податкова взялася за інтернет-продавців, викликало обурення: багато хто з них скаржиться, що й без того отримує незначний прибуток і не може сплачувати податки. Але закон передбачає штрафи за підприємницьку діяльність без реєстрації (ст. 164 КУпАП): 17–34 тис. грн за перше порушення та 34–85 тис. грн за повторне. Ігнорування “листів щастя” від ДПС може призвести до судових розглядів і подвоєння штрафів. Звісно, активізація податкової не влаштовує продавців, які до цього спокійно працювали “в тіні”.
З 1 червня 2025 року “Нова пошта” обмежила клієнтів без статусу ФОП до 5 посилок з післяплатою на місяць із загальною сумою до 30 000 грн через вимоги фінансового моніторингу. Проте це не вирішило проблему, а лише зробило нові перешкоди інтернет-продавцям.
Тому уряд робить ставку на вже згаданий законопроєкт №13232, який у народі прозвали законом про “податок на OLX”.
Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, пояснив, що в Україні давно діє норма, за якою продаж будь-якого майна, зокрема вживаних речей, оподатковується ПДФО за ставкою 18%. Той факт, що продавці ігнорували цю норму, її не скасовує. Реформа пропонує знизити ставку до 5%. “Тому тут мова не про драконівський законопроєкт, а про драконівську норму, яку ще давно ввели в Податковий кодекс», – підкреслив нардеп. До цих 5% додайте ще 5% військового збору, тому загалом виходить 10%.
Гетманцев оцінює, що оподаткування доходів через цифрові платформи може принести до держбюджету близько 10 млрд грн на рік. Він підкреслив, що автоматичний обмін інформацією між податковими службами 29 країн, який також передбачений законопроєктом, дозволить ефективніше виявляти незадекларовані доходи.
За його словами, реформа спрямована на гармонізацію українського податкового законодавства з нормами ЄС і ОЕСР, виконання зобов’язань України як кандидата в ЄС та вимог МВФ.
Що пропонує законопроєкт про “податок на OLX“
Україна прагне адаптувати свою податкову систему до цифрової економіки через законопроєкт №13232 до норм ЄС. Документ запроваджує автоматичний обмін інформацією про доходи між 29 країнами, отримані через цифрові платформи, та пільгове оподаткування для фізичних осіб, які працюють на маркетплейсах, фріланс-платформах чи сервісах доставки.
Законопроєкт зобов’язує операторів платформ – від великих маркетплейсів до невеликих додатків – збирати і передавати до ДПС дані про доходи продавців. Цифрові платформи включають програмне забезпечення для оренди нерухомості, продажу товарів, надання послуг чи оренди транспорту.
Ключова новація – пільгова ставка податку 5% для фізичних осіб, які здійснюють операції через спеціальний банківський рахунок та не мають найманих працівників. Їхній річний дохід не повинен перевищувати 834 мінімальні зарплати (6 672 000 грн), а продаж підакцизних товарів заборонений.
Оператори платформ повинні зареєструватися в ДПС протягом 60 днів, проводити перевірку продавців, подавати щорічні звіти до 31 січня та зберігати документи 5 років.
Порушення караються штрафами: від 100 мінімальних зарплат за неподання звіту.
Банки надаватимуть ДПС дані про операції продавців, а ті мають погодитися на розкриття банківської таємниці.
Зміни торкнуться Господарського кодексу, звільняючи фізосіб від реєстрації як ФОП, та Закону “Про банки”.
Законопроєкт №13232 балансує між прозорістю та спрощенням оподаткування, але потребує чіткої реалізації. У документі передбачено, що до 2026 року платформи, продавці та держава мають підготуватися, щоб закон став кроком до модернізації економіки.
Імовірні недоліки законопроєкту №13232
Законопроєкт про “податок на OLX” має кілька слабких сторін.
- По-перше, значний адміністративний тягар на операторів платформ через вимоги до збору даних, звітності та зберігання документів (1825 днів) може бути складним для малих платформ або іноземних операторів.
- По-друге, неоднозначність термінів, як-от «належна комплексна перевірка», створюють ризик різного тлумачення норм.
Високі штрафи (100 мінімальних зарплат за неподання звіту) можуть бути непропорційними для малих суб’єктів, а процедура оскарження для нерезидентів залишається нечіткою.
Для фізичних осіб – підзвітних продавців – вимога відкриття окремого банківського рахунку та обмеження на річний дохід (834 мінімальні зарплати) можуть ускладнити доступ до пільгової ставки податку (5%).
Технічні виклики, зокрема створення портального рішення для нерезидентів та захист даних при обміні з іноземними юрисдикціями, можуть затримати впровадження. Залежність від приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI (обмін інформації про доходи) та її виконання іншими країнами також створює ризик неефективності.
Недостатній перехідний період і низька готовність малого бізнесу до нових вимог можуть призвести до проблем із комплаєнсом. Для покращення потрібні чіткі інструкції, градація штрафів, інформаційна кампанія та пілотний період для тестування механізмів.
Позиція бізнесу: законопроєкт про “податок на OLX” потребує доопрацювання
У відкритих джерелах немає офіційної позиції представників маркетплейсів щодо законопроєкту №13232, проте на його можливі недоліки звертає увагу народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”). На його думку, законопроєкт вигідний для платформ типу Uber чи Glovo, де працюють самозайняті, але незрозуміло, як його застосовувати до платформ типу Prom, OLX чи OnlyFans щодо утримання податків. Також він може створити проблеми, як-от штрафи за дрібні суми. Потрібні порогові суми для оподаткування та перегляд вимоги про окремий банківський рахунок, щоб уникнути надмірного регулювання.
Європейська Бізнес Асоціація загалом підтримала законопроєкт №13232, але заявила про необхідність його доопрацювати. Основна критика стосується недостатнього контролю за готівковими операціями, що сприяє ухиленню від податків. Також Асоціація критикує відсутність перехідного періоду для штрафів за помилки в звітності, що створює навантаження на операторів платформ.
Вона пропонує моніторинг усіх транзакцій, включаючи готівкові, для справедливого оподаткування, відтермінування штрафів на рік для адаптації бізнесу та чітке визначення статусу самозайнятих осіб, щоб уникнути їхньої перекваліфікації в найманих працівників. Для спрощення адміністрування пропонується запровадити спеціальні банківські рахунки або реєстрацію через “Дію”.
Ці зміни, як стверджують в Асоціації, підвищать податкову прозорість, усунуть прогалини в оподаткуванні та створять справедливе конкурентне середовище, що сприятиме розвитку відповідального бізнесу в Україні.
Законопроєкт №13232 є важливим кроком до детінізації інтернет-торгівлі в Україні, пропонуючи пільгову ставку податку 5% та посилений контроль за доходами через цифрові платформи. Він спрямований на гармонізацію з нормами ЄС і ОЕСР, що підтримує євроінтеграційні прагнення України. Проте складна звітність, високі штрафи та обмеження для фізичних осіб можуть створити виклики для малих маркетплейсів і продавців. Для успішного впровадження необхідні чіткі інструкції, перехідний період і доопрацювання, щоб уникнути надмірного регулювання та забезпечити справедливе оподаткування. Законопроєкт має потенціал залучити до бюджету значні кошти, але його ефективність залежатиме від готовності бізнесу та держави до співпраці.
