Провладна партія “Слуга народу” почала обережно готувати український політикум до того, що цього року виборів не буде. Це може бути натяком на те, що варто поки притримати політичний запал, особливо на фоні безперервних корупційних скандалів. Не час зараз ще й політичні перегони влаштовувати.
Натомість в потенційних конкурентів з’явилася можливість більш глибоко вивчити електорат, який дуже змінила війна. А у влади якраз буде люфт для вирішення технічних питань щодо майбутнього глосування виборців як в Україні, так і за кордоном.
Читайте також: Що буде з проросійськими політиками в Україні і яка їхня роль зараз
Щодо електорату, то під увагою будуть зокрема і виборці забороненої партії ОПЗЖ:
По-перше, голова фракції правлячої “Слуги народу” у Верховній Раді Давид Арахамія звернувся до депутатів від ОПЗЖ із закликом скласти мандати, щоб отримати “шанс очистити залишки совісті і в майбутньому постати перед історією у не зовсім принизливому образі”.
По-друге, ще один “слуга народу” голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подякував за роботу у комітеті нардепу Ігорю Абрамовичу, який входив у фракцію ОПЗЖ і поїхав з України ще до вторгнення РФ. Зараз Абрамович написав заяву про складання мандату. Гетманцев у своєму дописів Telegram назвав Абрамовича “патріотом нашої держави”.
Складається враження, що “слуги” хочуть розпрощатися з представниками ОПЗЖ, які весь минулий рік підтримували голосуванням у Раді провладні ініціативи, по-хорошому. До того ж їхнє електоральне поле усе ще вільне. І на виборах, коли б вони не сталися, електорат екс-ОПЗЖ міг би посилити як самих “Слуг народу”, так і певні політичні сили, які зараз і формуватимуться на згарищі.
Політичний експерт Олександр Антонюк ще у січні писав, що в політичних та експертних колах урядового кварталу понад пів року ходять конспірологічні чутки, що до наступних виборів, “готують декілька політичних спойлерів, серед яких є той, в якому фронтменом має стати Олексій Арестович”.
Завдання цього проєкту, акумулювати голоси електорату ОПЗЖ, Батьківщини та інших, які не долали 5%.
“Що спільного між електоральним ядром Батьківщини і ОПЗЖ запитаєте Ви мене ? Головний критерій цільової аудиторії – високорозвинуті патерналістичні погляди та “ментальна” інфантильність, а також низький відсоток критично мислячих, а отже емоційно вразливих серед “вдячної” публіки дуже високий в електоральному ядрі одних та других! Це благодатний ґрунт для зерен популізму”, – вважає Антонюк.
Крім того, в інформаційному просторі з обережними опозиційними меседжами з’явилася колишня впливова фігура з лав Партії Регіонів — Анатолій Кінах. Давно забутий політик, який зараз є президентом Українського союзу промисловців та підприємців. Назва організації, як не дивно співпадає із назвою його партії.
Певно, що протягом цього року спливатимуть й інші кандидати на підгортання електорату ОПЗЖ: “біло-блакитний електорат залишився без політичного представництва, а тому чекатиме на нових лідерів”. І для влади краще, щоб вони були під контролем Банкової, аніж намагалися самостійно формулювати порядок денний.
Політолог Віталій Портников не називає конкретних прізвищ, але вважає, що у повоєнній Україні може виникнути партія “злагоди”.
“З політичної точки зору буде конкуренція тих політичних сил, які будуть казати: нам потрібен якийсь мир, якесь розуміння, радикальні настрої призвели до цих подій, ми не можемо росіянам простити їхні злочини, але це наші сусіди і з ними потрібно якось жити, нам потрібно відновлювати економіку, і ми не можемо не від чого відмовлятися. І така політична сила може мати 30-40%, а якщо буде відновлено територіальну цілісність, 50% українського парламенту”, – сказав Портніков в Івано-Франківську.
І він зазначив, що навіть ті українці, які зараз кажуть, що не голосуватимуть знову за Володимира Зеленського, підуть і проголосують за нього як за альтернативу цій політичній силі “злагоди”.
Де сконцентровано електорат ОПЗЖ
Територіально схід і південь України, це підтверджують результати парламентських виборів 2019 року і місцевих виборів 2020 року. Електоратом ОПЗЖ вважалися переважно пенсіонери, або люди передпенсійного віку,
Щодо партійних рейтингів, то до вторгнення РФ, ОПЗЖ входила у першу політичну четвірку. В лютому 2021 року за даними соціологічної групи “Рейтинг” ОПЗЖ навіть вийшла на перше місце з 18,9% підтримки, випередивши партію “Слуга народу”. Але ще через рік дослідження КМІС на початку лютого 2022, якраз напередодні вторгнення РФ, визначило рейтинг ОПЗЖ на рівні 10,1%. Але зараз південь і схід або окуповані, або дуже постраждали від обстрілів з боку РФ, деякі міста вщент зруйновані, а населення виїхало. Тож електорат колишньої ОПЗЖ розпорошений як по всій Україні, так і подекуди за кордоном.
Проте й у такому випадку ОПЗЖ не припиняє бути фактором української політики, щоправда, у зовсім іншій якості — як шафи, де заховано багато “скелетів”, вивчення історії яких може спричинити неприємності для багатьох впливових осіб в Україні.
Несправедливо забутий Опозиційний блок, а також електорат Шарія
Насамперед слід згадати про те, що ОПЗЖ ніколи не була партією навіть в українському ерзац-варіанті розуміння цієї категорії. Не була ОПЗЖ і “спадкоємицею Партії регіонів”, як це часто полюбляли писати у ЗМІ. Насправді ОПЗЖ — один з уламків Партії регіонів.
І говорячи про заборонену ОПЗЖ, зазвичай забувають про не менш заборонений Опозиційний блок — ще один уламок Партії регіонів. Також забувають про електорат партії Шарія. А ще забувають про незаборонений уламок “регіоналів” — партію “Наш край”, доречі це була популярна на Донбасі політична сила.
ОПЗЖ з самого початку створення була гальванізованим трупом, рештки якого використовували для реалізації особистих цілей місцеві політики. Остаточну крапку в історії цієї партії поставило російське вторгнення. Партію ОПЗЖ заборонили, вона існування припинила, її керманичі в українські політиці зараз максимально маргіналізовані.
Як здається, остаточне “поховання” ОПЗЖ буде не після складання її депутатами своїх мандатів, адже на цей момент вони і так мало на що впливають.
