ЄС невдовзі може запропонувати Україні два основні підходи до “перехідного періоду” торгівлі після завершення дії “торгівельного безвізу”. Ці обмеження щодо експорту аграрної продукції відчутно позначаться на фінансовому стані та можливостях української економіки.
Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митої політики Данило Гетманцев.
“Надходять інсайди щодо умов „перехідного періоду“, який буде запропоновано Україні щодо торгівлі з ЄС. Новин дві, і обидві, м’яко кажучи, погані”, — написав він.
Перший варіант
Перший підхід, за словами Гетманцева, передбачає, що річні квоти безмитних поставок будуть поділені на 12 місячних квот.
“Тобто, якщо раніше залежно від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, тепер „лічильник“ може включатись щомісяця, а “стоп-кран” — обмежувати поставки умовно третього, п’ятого або сьомого числа відповідного місяця. На перший погляд, нібито просто арифметика, однак укладання і виконання контрактів точно стане складнішим та більш нервовим”, — пояснив нардеп.
Другий варіант
У другому випадку найбільшого удару зазнають виробники кукурудзи, для яких квота у річному вимірі скоротиться до 650 тис. тонн. У 2024 році у Європу було відвантажено понад 14 млн, річна безмитна квота склала майже 11,2 млн тонн.
“Тобто безмитної торгівлі практично не буде. Квота на цукор скоротиться більш ніж удвічі – до 40,7 тис. тонн (у 2024 році – 262,5 тис. тонн). Обмежень зазнає і інша продукція — мед, м’ясо птиці”, – повідомив Гетманцев.
Раніше повідомлялося, що Європейський Союз на початку червня може ухвалити рішення про запровадження вищих мит на український імпорт. Це рішення пов’язане з планами припинити дію спеціального безмитного режиму, який було запроваджено у 2022 році після повномасштабного вторгнення РФ.
