Німеччина готова використати заморожені російські активи на відбудову України,— Bloomberg

Німеччина відкрита для використання мільярдів євро із заморожених російських активів, щоб допомогти Україні у відбудові.

Уряд канцлера Олафа Шольца підтримує вимогу України про військові репарації, але ще не зайняв офіційної позиції щодо конфіскації активів у російської держави, пише Bloomberg.

Питання є складним, і деякі учасники правлячої коаліції в Німеччині є більш палкими, повідомляє видання з посиланням на свої джерела.

"Внутрішня напруга відображає ширшу боротьбу міжнародної спільноти за формування спільної позиції. Якщо Берлін зможе вирішити власні проблеми, це може дати новий імпульс для дискусій у Європейському Союзі та чинити тиск на США, щоб вони конфіскували активи, такі як резерви центрального банку, що були заморожені у відповідь на вторгнення Росії", - зазначається у матеріалі.

Міністр закордонних справ Анналена Бербок вимагає від Росії компенсації за збитки, завдані Україні. Колишній співлідер Зелених Німеччини, який є давнім прихильником більш жорсткої позиції щодо Кремля, наполягає на тому, що арешт принаймні частини заморожених активів має бути варіантом, повідомили Bloomberg на умовах анонімності чиновники, знайомі з дискусіями.

Міністр фінансів Крістіан Лінднер, який очолює пробізнес-групу Вільних демократів, більш обережний. Він стурбований тим, що конфіскація активів російського центрального банку може створити небезпечний прецедент і завести європейські країни та їхніх союзників у юридичну трясовину, заявили чиновники.

Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн закликали розробити план допомоги Україні в повоєнному відновленні. Вони зауважили, що цей план можна було б порівняти з “планом Маршалла” — програмою відновлення Європи після Другої світової війни.

Шольц і фон дер Ляєн нагадали, що Світовий банк оцінив збитки України від бойових дій у 350 мільярдів євро і поодинці ніхто не зможе впоратися з такими видатками. Шольц і фон дер Ляйєн пропонують зробити це спільними зусиллями ЄС, країн “Групи семи”, їхніх партнерів, міжнародних фінансових інститутів та провідних міжнародних організацій.