В Україні відбулася масштабна дискусія про культуру як джерело національної ідентичності та економічного розвитку

Про це «Політарені» повідомили організатори заходу.

На одній платформі зустрілися дипломати, митці, культурні менеджери, підприємці, банкіри, представники державних інституцій, музичної, fashion- та кіноіндустрій.

«Головним питанням дня стало не лише, як зберігати українську культуру, а й як перетворити її на ресурс розвитку: створювати культурні продукти світового рівня, виходити на міжнародні ринки, залучати приватний капітал і вибудовувати присутність України у світі не через окремі події, а через довгострокові партнерства та інституції. Саме так тему дня визначає й актуальна програма Forum: культура як джерело ідентичності, міжнародної репутації, економічної вартості та довготривалого впливу», — йдеться у повідомленні.

(1/2) 

(1/2) 

Захід відкрила відкрила директорка Департаменту публічної дипломатії та стратегічних комунікацій Міністерства закордонних справ України Вікторія Ляліна-Бойко, представивши «Стратегію публічної дипломатії: пріоритети МЗС на 2026–2030 роки».

«Стратегія публічної дипломатії — це нова візія розвитку напряму. Для МЗС вона визначає, як Україна говорить зі світом. Інструменти публічної дипломатії дозволяють нам ефективно розвивати інформаційну оборону, культурний спротив і водночас посилювати наші позиції в міжнародному вимірі. Запрошую всіх наших партнерів до співпраці. Робімо разом голос України у світі сильнішим, а її глобальну роль — ще більш відчутною та впливовою», — наголосила Ляліна-Бойко.

Окрему дискусію присвятили тому, що можна змінити для розвитку і просування української культури на законодавчому і державному рівнях. Її модерував виконавчий директор і співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. До розмови долучилися заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв і голова Наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда.

(1/6) 

(1/6) 

(1/6) 

(1/6) 

(1/6) 

(1/6) 

У центрі дискусії було питання ролі держави у розвитку культури: де проходить межа між необхідною підтримкою та втручанням у зміст, які інституції й правила потрібні культурній сфері та що має змінитися на рівні державної політики, щоб українська культура могла системно розвиватися всередині країни й посилювати свою присутність у світі.

Організатори зазначають, що дискусії 29 вересня об’єднала головна наскрізна теза: «культура — це не сфера, яка має існувати лише після вирішення „важливіших“ економічних питань. Вона сама створює вартість».

«Культура формує ідентичність країни, її репутацію, привабливість міст і територій, продукти креативної економіки, міжнародні зв’язки та середовище, в якому виникають нові бізнеси й інституції. Сам Global Culture Forum II визначає себе як простір міжнародного діалогу, де культура розглядається як основа державності, дипломатії та економіки», — йдеться у повідомленні.