У ЄС різко падає підтримка нових економічних санкцій проти Росії: країни бояться за свої компанії, — ЗМІ

Про це, посилаючись на дипломатичні джерела, пише Financail Times у закритому матетеріалі, фрагменти якого публікує Укрінформ.

«Санкції, що були введені проти РФ після початку її повномасштабного вторгнення в Україну, мали на меті перекрити джерела фінансування війни. Однак вимоги окремих країн викликали занепокоєння через ознаки того, що Європа дедалі менше готова миритися з побічними наслідками санкцій для власних компаній, які досі ведуть бізнес із Росією», — йдеться у матеріалі.

У матеріалі нагадують, що санкції в Євросоюзі ухвалюються виключно за одностайної підтримки всіх держав-членів.

«Тому заперечення окремих країн змусили послів ЄС провести минулого тижня чотири дні переговорів у Брюсселі. Утім, компромісу переговрники не дійшли. Таким чином, це посилило побоювання стосовно ослаблення внутрішньої єдності ЄС, зниження рішучості підтримувати Україну та зростання очікувань можливих мирних переговорів, які ускладнюють ухвалення політично чутливих рішень», — йдеться у публікації.

Співрозмовник видання зазначив, що за столом переговорів «моральний імператив діє дедалі менше й менше»: столиці всіх країн погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім «усе це розчиняється».

Вето на санкції

Новий пакет санкцій передбачає розширення обмежень російського експорту та фінансової системи, а також механізм збереження цінової стелі на російську нафту.

Проте реалізація цих заходів опинилася під загрозою через вето окремих держав. За словами дипломатів, масштаби відмови європейських столиць прийняти останні пропозиції «досягли безпрецедентного рівня».

«Так, Греція відмовляється підтримати весь санкційний пакет, якщо їй не дозволять і надалі транспортувати російський скраплений природний газ до третіх країн. Грецька сторона пояснює свою позицію тим, що заборона завдасть значних збитків бізнесу впливового судноплавного магната Джорджа Прокопіу. В уряді Греції зауважили, що нові санкції мають завдавати „значно більших втрат Росії“, ніж економікам країн ЄС, і бути „ретельно виваженими“, щоб максимально посилювати тиск на РФ та мінімізувати негативні наслідки для Європи», — пише видання.

Португалія та Німеччина наполягають на скасуванні заборони на імпорт російської риби, пояснюючи це необхідністю підтримати власну рибопереробну промисловість.

Франція та Італія, які є провідними туристичними напрямками Європи, виступають за пом’якшення заборони на видачу віз російським військовослужбовцям, які брали участь у війні.

Австрія зі свого боку знову порушила питання про розморожування російських активів на суму 2 млрд євро для компенсації банку «Райффайзен» штрафу, накладеного Росією.

Збитки для бізнесу

Видання зазначає, що європейські компанії, зокрема данська пивоварна група Carlsberg та фінська енергетична група Fortum, зазнали мільярдних збитків внаслідок введення санкцій та конфіскації російських юридичних осіб.

«Країни, компанії яких зіткнулися з такими наслідками, дедалі більше роздратовані тим, що, на їхню думку, союзники захищають свої корпоративні інтереси або вимагають від них солідарності… Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією в 2022 та 2023 роках. Незручна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз санкції починають бити саме по тих секторах, які досі залишаються основними джерелами російських доходів», — розповів виданню дипломат.

Співрозмовники видання визнають, що небажання держав-членів ЄС підтримувати жорсткіші санкції проти РФ, навіть попри потенційні втрати для власних економік, значною мірою залежить від того, наскільки вони сприймають Росію як безпосередню загрозу своїй безпеці.