Три ТЕЦ Києва повністю втратили можливість виробляти електрику через російські удари, — ЗМІ


Редакторка новин
Наразі всі три теплоелектроцентралі Києва повністю втратили можливість виробляти електрику через російські атаки.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі «Економічної правди».
Що відомо про ситуацію
«Сподівання на теплу зиму чи неточність російських атак не допоможуть Києву пройти цю зиму без проблем з електропостачанням. Питання лише в тому, наскільки тривалими будуть відключення й чи вдасться силам ППО і енергетикам не допустити найгіршого сценарію. Місто вже втратило значну частину власної генерації, а також ударами руйнуються підстанції, через які електрика надходить з інших регіонів. За сильних морозів та нових влучань сценарій із 20-ма годинами без світла вже не виглядає чимось неймовірним», — пише «ЕП».
За даними ЗМІ, йдеться про «Київське енергетичне кільце» — систему високовольтних ліній електропередачі та підстанцій 330 кіловольт, яка з’єднує столицю з об’єднаною енергосистемою України і дозволяє передавати електроенергію до міста з різних напрямків. Ключовим елементом енергоживлення є й підстанція 750 кВ «Київська», через яку до Києва може доставлятися електрика з Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.
«Енергетичне кільце»
«Простими словами, „кільце“ — це своєрідні „дороги“ для електроенергії. Лінії передають її до столиці, а підстанції забезпечують перетворення напруги і подальшу передачу в мережі безпосередньо до споживачів. І якщо одну ділянку цієї „дороги“ пошкоджено обстрілами, то потоки електроенергії можна перенаправити іншими лініями. Саме можливість використовувати альтернативні маршрути й допомагає підтримувати електропостачання після пошкоджень. Кільце є критично важливим елементом енергозабезпечення Києва. Адже місто споживає набагато більше електроенергії, ніж виробляють власні джерела генерації», — додали журналісти.
Наголошується, що Київ — це найбільший споживач електроенергії в Україні. За оцінками профільних експертів, нині споживання становить 1-1,2 ГВт або 12-15% від загальнодержавного. А взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8-2 ГВт. Адже ще торік, до масштабних зимових обстрілів, внутрішня генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією.
«За даними співрозмовників в одній з енергетичних компаній, її внесок міг сягати близько 1,3 ГВт. Передусім йшлося про Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницьку ТЕЦ (ТЕЦ-4). Однак зараз ці станції повністю втратили можливість виробляти електрику. Попри це, під час масованої атаки в ніч на 14 жовтня усі три вищезазначені ТЕЦ повторно атаковані ворогом. Тож тепер столиця вимушена більшою мірою покладатися на електроенергію, яку потрібно доставляти з інших регіонів через енергокільце», — додали в «ЕП».
Основні складнощі
Проте, як наголошується, проблема в тому, що його ключові елементи вже більше місяця перебувають під постійними обстрілами. Своєю чергою частина таких атак призводить до пошкоджень обладнання. Адже щоб створити серйозні проблеми, росіянам не обов’язково повністю руйнувати енергетичне кільце. Достатньо пошкодити лише кілька критичних вузлів, через які проходить значна частина потоків електроенергії.
У результаті може виникнути ситуація, коли електроенергія в енергосистемі є, але мережі не можуть передати її до столиці в потрібному обсязі. А якщо одночасно в місті бракує власної генерації, то ситуація ускладнюється ще більше.
За таких умов диспетчери змушені обмежувати споживання, зокрема запроваджувати аварійні або планові відключення світла. Це дозволяє втримати баланс між доступною потужністю та споживанням і не допустити масштабної аварії в енергосистемі.
Тривалість відновлення при цьому безпосередньо залежить від характеру пошкоджень. Адже частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко. Проте зміна великого силового трансформатора або іншого складного устаткування може потребувати значно більше часу.
Додаткові складнощі
Утім, додаткові складнощі створюють й повторні атаки, тривалі повітряні тривоги, небезпека для ремонтних бригад, а також спроби уряду скоротити квоту бронювання для егергетиків. Тому навіть після оперативного ремонту ситуація може знову погіршитися.
«Головний ризик для Києва — одночасний збіг трьох чинників: низької температури повітря, високого споживання й обстрілів з обмеженням можливості передачі електрики до столиці. За такого поєднання навіть справна генерація в інших регіонах не гарантує, що Київ отримає достатньо електрики. Тому можливі різні сценарії», — наголосили в ЗМІ.
За відносно сприятливого сценарію, коли енергетики встигатимуть відновлювати пошкодження, а нові обстріли не завдаватимуть критичної шкоди, обмеження залишатимуться помірними. Утім, повністю уникнути знеструмлень навряд чи вдасться — для споживачів це означатиме орієнтовно від 8 до 10 годин без електроенергії на добу.
Найгірший перебіг подій передбачає регулярні масовані атаки на ключові підстанції та важливі вузли енергосистеми під час сильних морозів. За таких умов час без світла для споживачів може сягати до 20 годин на добу. Водночас серед енергетиків, за даними ЗМІ, вважають малоймовірним варіант із повним знищенням системи і тотальним блекаутом у столиці. Однак остаточний масштаб обмежень залежатиме від характеру руйнувань, темпів ремонтних робіт і загальної кількості електроенергії.
«Окремий виклик — забезпечення критичної інфраструктури: роботи насосів водопостачання, систем теплопостачання, транспорту, лікарень і зв’язку. Для цих цілей столиці необхідно орієнтовно 200 МВт потужності. Передусім йдеться про когенераційні установки та генератори великої потужності. За даними джерел, у Києві вже ввели в роботу близько 150 МВт розподіленої генерації. Тож до кінця року вона має зрости до 180-185 МВт. А додатково до зими можуть запрацювати приватні об’єкти ще на 55-60 МВт, близько половини з яких уже готові», — додали аналітики.
У підсумку наголошується, що захист ключових енергетичних об’єктів Києва від балістичних атак насамперед визначається ефективністю систем ППО. Адже інженерні споруди на підстанціях здатні мінімізувати шкоду від уражень, але не захистять від прямого влучання. За умов дефіциту ракет до систем Patriot критичного значення набувають наявність резервного обладнання, оперативність ремонтних бригад і чітке реагування на надзвичайні ситуації.
«Напрацьований за попередні роки досвід дозволяє українським енергетикам успішно долати наслідки масштабних руйнувань, але це не скасовує фізичних меж спроможності мережі. Тож стабільність електропостачання столиці цієї зими визначатимуть три чинники: обсяги переданої до міста електроенергії, швидкість відновлювальних робіт і надійність резервної генерації для критичної інфраструктури. Київ здатен уникнути повного енергетичного колапсу, але за умови регулярних атак уникнути тривалих знеструмлень буде неможливо», — йдеться в аналізі «ЕП».
Нагадаємо, вчора, 14 жовтня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що під час російської атаки по Києву постраждали всі три міські ТЕЦ. Були атаковані й енергооб’єкти Київщини та Харкова, а також залізничній інфраструктурі у п’яти областях.
А раніше директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявляв, що у Києві через балістику повністю знищена генерація електроенергії. Він уточнив, що торік за тих самих умов була внутрішня генерація, яка все це й компенсувала, але зараз її фізично немає.
Автор

Олена Гнатишина Редакторка новин
Читайте також







