Ступор, здивування, радість: як бійці на «нулі» зустріли генерала Дейнека у Карпівці

Ступор, здивування, радість: як бійці на «нулі» зустріли генерала Дейнека у Карпівці

Спочатку військові впізнали коменданта. За ним на передову позицію зайшов командир бригади «Помста», генерал-лейтенант Сергій Дейнеко. За спогадами учасників виходу, бійці кілька секунд не вірили своїм очам. Про цю зустріч, дорогу під загрозою російських дронів і нагородження військових розповіли у відео з Карпівки на Донеччині.

У відеорозповіді йдеться про вихід командирів на передові позиції, приурочений до Дня Конституції. Кадри переходу та зустрічей із бійцями доповнюють розповіді учасників про те, як готували маршрут і чому вважали важливим особисто дістатися військових.

«Пане генерал, можна я з вами сфоткаюсь?»

Один з учасників пригадує: коли на позицію заходив комендант, бійці одразу звертали на нього увагу. Поява слідом командира бригади викликала ще більше здивування.

«А за комендантом заходить командир бригади, і ти дивишся на очі цих хлопців — і у них там п’ять–сім секунд ступор», — розповідає військовий.

Після першої несподіванки починалися розмови. Один із бійців звернувся до Дейнека: «Пане генерал, можна я з вами сфоткаюсь?» Генерал погодився.

За спогадами учасників, група побувала приблизно на семи позиціях: у піхотинців, артилеристів, операторів дронів і наземних роботизованих комплексів. Військовим вручили нагороди начальника прикордонного загону, передали годинники та ножі.

Командири поспілкувалися з бійцями, разом випили кави та зробили фотографії.

До Карпівки планували дістатися раніше

За словами учасників відео, Дейнеко висловив бажання відвідати Карпівку невдовзі після того, як очолив бригаду. Однак через активні бойові дії та ризики вихід відкладали.

Військові розповідають, що на цьому напрямку тривали наступальні дії з повернення окупованих територій. У цьому контексті вони згадують операцію «Вівальді».

Згодом до задуму повернулися. Один з учасників пригадує пізній дзвінок напередодні виходу: йому повідомили, що вранці потрібно прибути на командно-спостережний пункт і разом із генералом вирушити до бійців.

До групи увійшли генерал, двоє полковників та Герой України з позивним «Кіллер». Останній раніше виконував на цій ділянці штурмові й оборонні завдання та добре знав місцевість.

Дорогою натрапили на російський FPV-дрон

Маршрут пролягав, зокрема, через відкриті ділянки, де військовим загрожували удари безпілотників. На одному з етапів переходу учасники повідомили, що вже пройшли 19 кілометрів.

Поблизу дороги група виявила прихований під деревиною FPV-дрон — так званий «ждун». За розповіддю військових, його помітили завдяки пилу, який здійнявся під час запуску двигунів.

«Кіллер» першим пострілом влучив у батарею безпілотника. Дрон загорівся, після чого група продовжила рух.

Цей епізод учасники згадують як один із моментів, коли небезпека маршруту стала безпосередньою загрозою для всіх, хто йшов до позицій.

Чому командирам важливо особисто бачити передову

У відео учасники пояснюють значення таких виходів можливістю безпосередньо почути військових і побачити умови, у яких вони виконують завдання.

«Ти не побачиш всіх реалій фронта, перебуваючи в кабінеті», — говорить генерал-лейтенант Сергій Дейнеко.

За словами командира бригади, навіть командний пункт поблизу лінії фронту не замінює особистої розмови із солдатом на позиції. Під час таких зустрічей командири бачать щоденне навантаження на бійців, а ті відчувають увагу до своєї служби.

«До хлопців підіймається мотивація, розуміють, що про них не забули», — пояснює учасник виходу.

Прапор бригади у Карпівці

Група також відвідала місцевого жителя, який, за словами військових, залишався у Карпівці під час окупації та після повернення українських сил. Чоловік доглядає город і тримає домашню птицю.

У селі учасники розгорнули прапор бригади та сфотографувалися з ним.

Один з офіцерів розповів, що взимку, коли він отримав цей район оборони, українські сили контролювали населений пункт не повністю. Противник активно наступав, а для повернення позицій українські військові проводили штурмові дії. Під час боїв загинули бійці.

Тому можливість особисто зайти до звільненої Карпівки та розгорнути там прапор мала для нього особливе значення.

Що відомо про Сергія Дейнека

Сергій Дейнеко командував Луганським прикордонним загоном у 2011–2014 роках. На цій посаді він зустрів початок російської агресії проти України.

Прикордонники загону протистояли російським силам і незаконним збройним формуванням, зокрема брали участь в обороні Луганського аеропорту. За службу Дейнеко відзначений державними нагородами, серед яких — ордени Богдана Хмельницького.

Понад шість років, із червня 2019-го до січня 2026-го, він очолював Державну прикордонну службу України. За цей час отримав військове звання генерал-лейтенанта.

Після звільнення з військової служби Сергій Дейнеко мобілізувався та очолив Луганський прикордонний загін.

Повна назва підрозділу — 3-й прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, відомий як бригада «Помста» Державної прикордонної служби України. Так Дейнеко повернувся до командування підрозділом, з яким був пов’язаний його військовий шлях на початку війни.