“Поки що це на рівні заяв політиків”: нардеп Мережко про можливість примусового повернення чоловіків в Україну

Про це Мережко розповів у коментарі УНІАН.

Він зазначив, що «не чув і не має інформації» щодо того, чи справді Україна ініціювала скасування захисту для своїх громадян за кордоном.

Парламентар нагадав, що у міжнародному праві є інститут і відповідна конвенція, яка регулює статус біженців.

«У людини, яка перебуває на території певної країни, може бути різний статус. Це залежить від національного та міжнародного права, якщо йдеться про статус біженців. Мені здається, що трішки сумнівно казати, що всі, хто там перебуває, і має певний вік, повинні повертатися. Тому що кожен кейс, кожну ситуацію треба розглядати окремо. Там абсолютно різні можуть бути підстави для перебування на території певної країни… Воно виглядає не дуже у руслі міжнародного права в цьому плані», — каже Мережко.

Виходячи з цього, на його думку, є величезні сумніви стосовно того, чи можна на практиці очікувати на масове повернення чоловіків до України, і чи є в держави реальний механізм їхнього повернення та працевлаштування, якщо вони таки повертатимуться.

«З міжнародних правових міркувань примусові депортації забороняються, зокрема практикою Європейського суду з прав людини», — підкреслив експерт.

Мережко також не виключає, що скасування захисту може підштовхнути частину українських чоловіків не повертатися, а подавати заяви на притулок у ЄС.

«Це може бути. Важко змусити людину щось робити. Якщо людина не знайшла притулку в одній країні, вона може поїхати до іншої країни. Тобто треба радше шукати якісь позитивні стимули, щоб люди поверталися», — зазначив Мережко.

Юридично підстав для повернення немає

Експерт наголошує, що наразі «юридичних підстав для повернення когось кудись немає».

 «Коли, наприклад, з’явиться проєкт закону, то тоді вже є підстави розглядати це питання, вирішувати. А поки що це на рівні заяв політиків, які не обов’язково трансформуються в конкретні кроки або в конкретне законодавство», — підкреслив він.

Він також нагадав, що масова депортація — це порушення прав людини.

«Я можу нагадати приклад, коли почалася російська агресія проти Грузії, і Росія намагалася депортувати громадян Грузії масово. І ця справа дійшла до Європейського суду з прав людини», — сказав Мережко.

Заяви Польщі

Стосовно того, чи є заява з боку Польщі суто політичною, враховуючи нинішні стосунки і точкові болючі питання з цією країною, депутат підкреслив, що «потрібно дивитися в майбутнє».

«Виходячи з цієї важкої ситуації, яка є, треба шукати шляхи вирішення цих проблем для того, щоб залишатися надійними партнерами. У тій формі, в тому формулюванні, як це прозвучало, це радше виглядає як якась політична заява. Тут немає конкретики. Якби йшлося, наприклад, про конкретний законопроєкт, то тоді я розумію. Або адміністративне рішення. А тут немає просто якогось підґрунтя», — сказав очільник Комітету.

Нагадаємо, що міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш закликав українців, які нині перебувають у його країні, повернутися додому і захищати Батьківщину. Він висловив невдоволення поведінкою деяких українських громадян за кордоном. А також зазначив, що «роз’їжджати на автомобілях за мільйони злотих під час війни є неправильним.