Важливо

Через атаки РФ супермаркети почали перекладати збитки на виробників, а платити доведеться покупцям, — «ЕП»

Продукти
ПродуктиФото: elorda.info
Олена Гнатишина
Олена Гнатишина

Редакторка новин

Внаслідок атак РФ найбільші мережі супермаркетів розіслали виробникам товарів додаткові угоди, якими пропонують запровадити так званий механізм розділення ризиків.

Про це повідомляє видання «Економічна правда», яка має у своєму розпорядженні відповідний лист.

«Так, після підписання змін до основних договорів виробники, у випадку знищення чи пошкодження відвантажених товарів, не отримають й половини їхньої вартості. А найбільша в Україні мережа взагалі хоче, щоб постачальники взяли на себе всі ризики від атак РФ. Тому кілька тижнів виробники, щоб не погоджуватися на ці умови, вдавали, що вивчають документи. Насправді ж вони через профільні об’єднання консолідовано намагалися достукатися до влади, щоб та вплинула на ритейл, який таким чином тисне на бізнес. Утім, схоже, що лобісти супермаркетів сильніші, адже зустрічі в уряді та Офісі президента України нічим не завершилися», — проаналізувало видання.

Виробники побоюються, що згода першої компанії стане аргументом мереж у переговорах з рештою постачальників. Тоді наслідки нових атак РФ усі споживачі відчують на власних кишенях. Тому «ЕП» звернулася за коментарями до «АТБ», Novus та Fozzy Group, а також до профільних об’єднань ритейлерів і нині отримала відповідь лише від «АТБ». 

Як усе працює

За чинними договорами між ритейлерами і виробниками (які, як правило, є постачальниками), останні доставляють свою продукцію до розподільчих центрів або складів кожної з мереж у певному регіоні. У момент відвантаження юридично право власності на товар переходить до ритейлерів. А з розподільних центрів і складів мережі розвозять продукцію в супермаркети.

Компанія, яка виготовила і доставила товар до розподільного центру чи складу ритейлера, має отримати кошти за свою продукцію, але розрахунки відбуваються не одразу. Договори із супермаркетами містять так зване правило відстрочки платежу. Тобто виробник отримує гроші через 30-50 днів з дати відвантаження товару. А якщо постачальнику потрібні гроші відразу, то йому їх можуть виплатити, але з дисконтом у 3-5%, що ритейлери називають достроковим фінансуванням.

«На момент атаки виробник вже оплатив сировину, виготовив і доставив товар на склад, а грошей за нього ще не отримав. Тож після підписання додаткової угоди мережа зможе не сплачувати понад 50% або навіть усю вартість продукції, яку прийняла і зберігала на своєму складі», — йдеться у повідомленні.

Що хочуть змінити супермаркети

Так, після посилених атак РФ на розподільчі центри і склади українських магазинів на електронні пошти виробників почали надходити листи від «АТБ», Novus, «Сільпо» і «Фори». Там містилася інформація про необхідність ознайомитися із вкладенням — додатковою угодою до основних договорів й проханням підписати її в короткі терміни. 

Novus, «Сільпо» і «Фора вимагають, щоб у випадку повного чи часткового знищення товару внаслідок атак постачальник ніс матеріальну відповідальність на рівних умовах з ритейлерами — „50 на 50“. Таким чином кожна з трьох мереж бачить приблизно однаковий механізм: якщо товар знищений, то ритейлер просто не поверне половину суми, яку він має переказати за згаданим відкладеним платежем. 

Водночас у «Форі» пропонують й опцію заміни знищеного товару на новий, щоправда, за пільговими цінами. Однак мається на увазі під цим формулюванням — назарі невідомо.

«Половину вартості знищеного товару мережі пропонували компенсувати ще до серпневих ударів. Хтось погоджувався, а дехто відмовляв, адже бачив, що це не має комерційної сили. Тож тепер ритейлери вирішили зробити це обов’язковим для всіх», — розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств Арсен Дідур.

Найжорсткіші умови в «АТБ»

Відомо, що найжорсткіші умови висунули представники мережі «АТБ». У додатковій угоді вони, посилаючись на указ президента від 24 лютого 2022 року про введення воєнного стану, хочуть, щоб у випадку знищення товару право власності на нього визнавалося таким, що не перейшло до ритейлера, а лишалося за виробником. Іншими словами, всі збитки лягатимуть на останнього.

«А вишенька на торті — якщо ви цю додаткову угоду не підпишете, то ми з вами припиняємо роботу. Крапка!», — поскаржився «ЕП» один із виробників. 

Публічно мережі свою позицію не пояснювали. Утім, у розмовахі з галузевими об’єднаннями, їхні аргументи зводяться до речення: «Таке життя, ми партнери, треба допомагати».

«Ми теж ваші партнери і робимо все можливе, щоб доставляти вам і в РЦ, і в магазини. Проте якщо нам „прилітає“ на підприємство, ми ж не перекладаємо ризики на вас», — обурився Дідур.

Спроби домовитися

За інформацією видання, віразу після отримання листів виробники звернулися до профільних об’єднань, щоб ті достукалися до влади. Проте дві спроби Спілки молочних підприємств і Союзу птахівників не увінчалися успіхом.

У середині серпня відбулася зустріч керівництва Мінагрополітики та Мінекономіки з СМПУ, СПУ й Асоціацією ритейлерів. Своїм учасникам СМПУ рекомендувала не підписувати договори, адже прописана в них відповідальність не стикується з переходом права власності на товар, який потрапив під атаку. Разом з ризиком мережі хочуть перекласти на постачальників доставку, щоб ті возили товари відразу в магазини, тобто в обхід зруйнованих РЦ. 

А друга спроба достукатися до ритейлерів відбулася наприкінці минулого тижня в Офісі президента. Про неї відомо із ще однієї публікації СМПУ, де взяли участь заступник керівника ОП Олексій Соболев, міністр агрополітики Тарас Висоцький і міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Відповідно до повідомлення асоціації, під час цієї зустрічі представники виробників запропонували «внести зміни до законодавства, щоб врегулювати відносини між виробниками та ритейлом і посилити захист українського виробника, зокрема передбачити компенсацію за продукцію, знищену на розподільчих центрах». За інформацією джерел видання, нині жоден виробник не погодився на описані вище умови.

Водночас в СМПУ кажуть, що не знають, хто з їх членів підписав чи відмовився від нових угод. Питати компанії про результати переговорів вони не збираються, бо в договорах з мережами є пункт про конфіденційність і штрафні санкції.

У СМПУ вважають, що підписання додаткових договорів не позначиться на наповненості полиць, адже наявність товарів залежить передусім від логістики. Вплинути може інше: якщо мережа розірве контракт з тими, хто відмовився підписувати додаткові договори. Водночас це також не змінить моментально ціни, але вибір між «підписувати» і «не підписувати» визначить, у кого виникне діра в бюджеті після наступного влучання.

Так, якщо постачальники підпишуть нові умови, а товар згорить на складі, виробнику доведеться вдруге фінансувати той самий обсяг продукції. Тоді наслідки відчують і споживачі: через скорочення асортименту або через збільшення ціни.

Що каже ритейл

«Позицію продуктових мереж „ЕП“ намагалася отримати через їхні профільні об’єднання. В Асоціації ритейлерів попросили надіслати запитання і пообіцяли підготувати відповіді. Однак через 16 хвилин після отримання запитань там повідомили, що відповісти в зазначений строк не зможуть. У NOVUS також не дали відповіді на момент публікації матеріалу. А Fozzy Group („Сільпо“ і „Фора“) від коментарів відмовилася», — повідомили журналісти.

Утім, на запитання ЗМІ відповіли у мережі «АТБ». Ситуацію в галузі там назвали критичною, а додаткову угоду — предметом переговорів, а не ультиматумом. Однак як покладення на постачальника всіх збитків від втрати товару розподіляє ризик між сторонами — у компанії не пояснили. Ритейлер заявив про готовність обговорювати скорочення строків розрахунків, перегляд закупівельних цін і маркетингових умов. Проте не назвав жодного рішення, яке вже запропонував постачальникам в обмін на додатковий ризик.

«Узгодження підходу з перегляду договорів з іншими мережами в компанії заперечують: рішення щодо договорів та їх умов „АТБ“ ухвалює самостійно. В одному ритейл сходиться зі своїми постачальниками — воєнні ризики не можуть залишатися лише питанням відносин мережі й виробника. Адже потрібні державні механізми підтримки та страхування. Того самого в держави просила й Спілка молочних підприємств. Утім, поки сторони домовляються про те, хто з них двох платитиме за „приліт“, — резюмували у „ЕП“.

Нагадаємо, у ніч на 27 серпня армія РФ завдала чергового масованого удару по логістичній інфраструктурі Київщини. Внаслідок цього зруйновані склади Roshen, Comfy, Varus («КОЛО»), «Будинок іграшок» й «Аврори», а також розподільчі центри торговельних мереж «Фора» і не тільки.

  • Автор

    • Олена Гнатишина
      Олена Гнатишина

      Редакторка новин

      Журналістка, редакторка стрічки новин. Освіта: Донецький національний університет імені Василя Стуса (2019). В журналістиці — з 2016 року, де починала з місцевих вінницьких ЗМІ.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності