Офіцер-прикордонник Вадим Костенко “Бугор” розповів, як він став бойовим командиром, потрапив до Бахмута і чому підготовка бійців надзвичайно важлива.
Про це йдеться у матеріалі пресслужби ДПСУ.
Вадим Костенко родом з Лиману Донецької області. У 2009 році він вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на факультеті філології. А після закінчення вишу у званні лейтенант, Костенко потрапив на службу до Східного регіонального управління ДПСУ.
Там його робота була пов’язана переважно з перевіркою документів на кордоні.
Незадовго до повномасштабного вторгнення РФ офіцера призначили на посаду у відділ прикордонної служби “Бахмут” Краматорського загону, тому він опинився серед тих, хто першими давали відсіч окупантам. Чоловік каже, що свій бойовий досвід здобував безпосередньо в боях.
“Піхотинець – напевно виконує найважчу роботу. Йому треба дуже багато ходити, виконувати різноманітні завдання, копати, будувати, стріляти, вбивати…”, – зазначив Костенко.
Обов’язки командира
Крім Бахмута він брав участь в боях у Попасній, Вовчанську, виконував завдання на Сумщині. Зараз офіцер виконує завдання на Харківщині. Це вже його п’ята ротація в зону бойових дій.
“В Бахмуті я був начальником застави, тобто командиром взводу можна сказати. Кожному командиру треба пройти певний період на позиціях зі своїми бійцями, особливо молодшому командиру. І коли ти віддаєш наказ, бійці знають, що це ти віддаєш наказ, що ти був там, знаєш що там, і ти віддаєш наказ, який сам зміг би виконати. Якщо ти не був в полі, ти не бачив чим живе солдат”, – розповів Костенко.
Він каже, що головна перевага українських воїнів у цій війні – це бойовий дух. Але при цьому офіцер наголошує й на підготовці.
“Щоб йти в штурм потрібна підготовка – в першу чергу моральна та фізична. Також має бути грамотне планування та комплексний підхід до штурму”, – каже він.
Про втрати
Прикордонник каже, що найтяжче для нього – втрачати своїх людей.
“Дуже важко відправляти своїх підлеглих, цвіт нації, туди, звідки вони можуть не повернутися. Серед найскладнішого в бою – це вийти на позицію, закріпитися там. Найважчим також є перший постріл в людину”, – каже Костенко.
Він зазначає, що не менш важким випробуванням для нього є необхідність розлучатися з родиною.
“Сім’я – це найцінніше в моєму житті, це тил, який завжди буде зі мною. Дуже важко коли сім’я на відстані, далеко від тебе. Найбільша радість під час війни – приїхати до сім’ї, а найважче – розлучатися з рідними після нечастих і коротких відпусток”, – каже офіцер.
Читайте також: У ДПСУ показали нічне “полювання” зенітників на ворожі дрони ZALA
