Сьогодні, 26 лютого, в Україні набрав чинності Закон “Про ветеранське підприємництво”. Це перший в історії нашої країни спеціальний закон, який офіційно виокремлює ветеранський бізнес в окрему категорію і зобов’язує державу створювати для нього особливі умови підтримки.
Як зазначили в міністерстві у справах ветеранів, закон вперше дає чітке визначення, що таке ветеранське підприємництво, закріплює принципи державної політики у цій сфері, а також визначає механізми державної підтримки, відкриваючи нові можливості для самореалізації ветеранів.
Після повномасштабної війни тисячі захисниць і захисників повернуться додому з бойовим досвідом, але часто без цивільної роботи чи стабільного доходу. Багато хто захоче відкрити свою справу: кафе, автосервіс, виробництво, ІТ-послуги чи будь-який інший бізнес. Закон створений саме для того, щоб допомогти ветеранам не просто виживати на соціальні виплати, а стати повноцінними підприємцями: створювати робочі місця (зокрема для інших ветеранів), наповнювати бюджет податками і сприяти відновленню економіки країни. Держава визнає: ветерани – це не тільки ті, кого треба підтримувати соціально, але й людський ресурс, який може стати рушієм розвитку.
Що змінює закон №4563-IX для ветеранів та бізнесу
Закон “Про ветеранське підприємництво” №4563-IX вводить низку нових правил і механізмів, яких раніше не було в українському законодавстві. Він не передбачає автоматичних податкових пільг (наприклад, знижок на ПДВ), але встановлює спеціальний статус для бізнесу ветеранів і створює умови для отримання державної допомоги. Нижче перелічено основні нововведення з поясненнями, що саме вони означають і які можливості відкривають для ветерана, який хоче вести свою справу.
- Спеціальний статус “суб’єкта ветеранського підприємництва” (СВП) на 5 років. Ветеран може оформити офіційний статус для свого бізнесу: ФОП або юридична особа (наприклад, ТОВ). Для цього бізнес має належати повністю (100%) ветеранам війни, або всі учасники компанії мають бути ветеранами. Статус оформлюється добровільно: дані вносять до Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Він дозволяє отримувати всі види допомоги, передбачені законом. Без нього ветеранський бізнес не вважається спеціальним і не може претендувати на преференції.
- Резервування до 5% державних і регіональних закупівель для ветеранського бізнесу. Держава і органи місцевого самоврядування мають зарезервувати частину своїх тендерів (до 5% від відповідного бюджетного фінансування на закупівлі) виключно для компаній зі статусом СВП. Це стосується постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг для державних чи комунальних потреб. Це дає можливість ветеранському бізнесу брати участь у тендерах з меншою конкуренцією – частина замовлень призначається саме для таких компаній. Таким чином, легше отримати стабільні контракти.
- Можливість орендувати державне або комунальне майно без аукціону. Суб’єкти СВП можуть отримувати в оренду приміщення, земельні ділянки чи інше майно від держави або громад без проведення аукціону (за винятком об’єктів, які входять до спеціального переліку). Це спрощує доступ до приміщень під бізнес. Наприклад, під майстерню, офіс чи склад. Не потрібно чекати аукціону і конкурувати з іншими орендарями.
- Фінансова підтримка через гранти, кредити, компенсації та гарантії. Фінансова допомога надається через Український ветеранський фонд та інші фонди підтримки підприємництва. Закон вимагає, щоб не менше 10% бюджету програм (загальнодержавних, регіональних і місцевих) спрямовувалося саме на суб’єктів ветеранського підприємництва. Види допомоги: гранти (безповоротні кошти на запуск чи розвиток), кредити на пільгових умовах, компенсація частини відсотків за кредитами, державні гарантії за кредитами (якщо бізнес не зможе виплатити – держава покриє частину), підтримка лізингу, факторингу та впровадження енергоефективних технологій. Це дає можливість отримати кошти на старт або розширення бізнесу з меншими ризиками та витратами.
- Пільгові збори за реєстрацію прав інтелектуальної власності. Для суб’єктів СВП встановлюються знижені ставки зборів за реєстрацію винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок, географічних зазначень тощо (конкретні розміри визначить Кабінет Міністрів). Це робить дешевшим захист власних розробок, брендів чи дизайну. Наприклад, якщо бізнес створює унікальний продукт чи послугу.
- Єдиний веб-портал як центральна цифрова платформа. На ньому буде зібрана вся інформація про чинні державні, регіональні та місцеві програми підтримки, гранти, кредити, умови участі, інвестиційні пропозиції. Портал також допомагатиме розміщувати пропозиції для інвесторів, поширювати інформацію про продукцію ветеранських компаній і надавати консультації.
- Підтримка в індустріальних парках і технопарках. Індустріальні парки – це спеціально облаштовані території (зазвичай на околицях міст), де створена готова інфраструктура: електрика, вода, дороги, каналізація, охорона. Підприємства там розміщуються для виробництва товарів чи надання послуг. Технопарки – схожі території, але з акцентом на високі технології, інновації, наукові розробки, часто пов’язані з університетами чи дослідницькими центрами. Закон передбачає: установлення квот (певної частки місць) для розміщення суб’єктів СВП в таких парках; субсидії, гранти чи компенсації з бюджету на оренду приміщень, комунальні послуги та інші витрати; окремі грантові програми на купівлю обладнання, впровадження нових технологій, наукові розробки; консультації щодо вступу до парків. Це полегшує запуск чи переїзд виробництва в готове місце з інфраструктурою, де вже є умови для роботи.
- Підтримка просування товарів на зовнішні ринки. Закон зобов’язує державу забезпечувати підтримку суб’єктів СВП у просуванні їхньої продукції (товарів, робіт, послуг) та результатів інтелектуальної власності на зовнішні ринки. Це може включати участь в міжнародних виставках, маркетингову допомогу, консультації з експорту, залучення до державних програм просування українського бізнесу за кордоном. Пріоритет означає, що ветеранські компанії матимуть перевагу в таких заходах порівняно з іншими – наприклад, швидший доступ до програм експортної підтримки чи фінансування участі в ярмарках. Це допомагає виходити на нові ринки без потреби самостійно шукати контакти та можливості.
Ці зміни створюють систему підтримки, яка має працювати постійно. Багато деталей (конкретні програми, розміри грантів, умови квот) визначатимуться постановами Кабміну та регіональними рішеннями, але основа вже закладена законом.
Плюси та мінуси Закону “Про ветеранське підприємництво” №4563-IX
Реформа має як сильні сторони, так і суттєві недоліки. Вона створює першу в Україні спеціальну правову основу для бізнесу ветеранів, але багато експертів і самих ветеранів-підприємців вважають її недосконалою.
Переваги:
- Офіційний статус і системна підтримка. Ветеранський бізнес тепер визнається державою окремою категорією підприємництва. Це відкриває доступ до грантів, пільгових кредитів, компенсації відсотків, державних гарантій і резервування до 5 % тендерів.
- Практичні інструменти для старту. Можливість орендувати державне чи комунальне майно без аукціону, квоти в індустріальних парках, Єдиний веб-портал з усіма програмами в одному місці. Юрій Гудименко (ветеран, Forbes) пише: “Ветерани не хочуть пільг. Вони хочуть працювати… Закон може стати двигуном економіки”.
- Фінансова частка для ветеранів. Не менше 10 % бюджетів програм підтримки підприємництва мають йти саме на ветеранський бізнес. Це дає реальний пріоритет у грантах і кредитах.
Мінуси та критика:
Ветеранські бізнес-асоціації вважають закон занадто жорстким і таким, що обмежує розвиток.
- 100 % власності у ветеранів. Це не дозволяє залучати цивільних партнерів чи інвесторів без втрати статусу. Як стверджує Тарас Лелюх, голова громадської спілки “Базука”: “Не можна, щоб серед засновників ТОВ були дружини, мами загиблих… Це абсурд. Така конструкція перетворює ветеранський бізнес на “економічне гетто”, унеможливлює розвиток партнерських моделей і залучення інвестицій”.
- Статус “ветеранський бізнес” лише на 5 років. Багато ветеранів і їхніх родин вважають це несправедливим.
- Рамковий характер. Закон не дає конкретних сум грантів чи пільг, все залежить від постанов Кабміну. Без них багато норм залишаться на папері.
- А як бути зі спадком? Якщо засновник компанії – ветеран, помирає, то чи втратить його бізнес особливий статус, коли перейде до нащадків – не ветеранів?
Корупційні ризики та можливі зловживання через закон про ветеранське підприємництво
Окремий момент, який викликає сумніви, – це ризик використання ветеранів як “ширми”.
Закон дозволяє орендувати державне і комунальне майно без аукціону, а також брати участь в зарезервованих тендерах. Це добре для чесних ветеранів, але відкриває двері для “схем”. Чиновники чи бізнесмени можуть знаходити ветеранів (або створювати підставні компанії з одним ветераном), щоб отримати землю, приміщення чи вигідний контракт без конкуренції, а потім реально контролювати бізнес. Зараз, якщо землю передали без аукціону, це привід для втручання прокуратури. Тепер аукціони можна буде обходити.
Аналітик Олександр Несходовський стверджує: “Ми ж пам’ятаємо, як після ухвалення норми про надання учасникам бойових дій землі від місцевого самоврядування з’явилося багато схем, завдяки яким тисячі гектарів землі одержали не ветерани, а ті, хто зумів скористатися лазівками. На жаль, і тепер зловмисники, зокрема й з-поміж чиновництва, можуть діяти у такий самий спосіб – створювати підставні ветеранські організації, які отримуватимуть майно в інтересах інших осіб”.
Сам закон намагається “захиститися”: якщо реальний контроль над компанією не у ветерана – статус не дається. Але, як показує досвід із землею для УБД, на практиці такі запобіжники часто обходять. Тому багато хто вважає, що потрібен жорсткий контроль і публічний реєстр, щоб пільги отримували саме ветерани, а не ті, хто за ними ховається.
Так само і з тендерами: чи не стануть створюватися фірми з підставними особами з числа ветеранів з метою перемоги?
Проєкт №14393: закон “Про ветеранське підприємництво” №4563-IX потребує змін
Отже, маємо перший крок держави до того, щоб ветерани війни могли не просто отримувати соціальну допомогу, а й стати активними учасниками економіки. Водночас закон №4563-IX ще далекий від ідеалу, тому є пропозиції його вдосконалення.
Так, 22 січня 2026 року група депутатів зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №14393 “Про внесення змін до Закону України “Про ветеранське підприємництво”. Це перші серйозні правки до закону, який тільки-но набув чинності. Автори стверджують в пояснювальній записці: оригінальний закон – це добре, але він вийшов занадто жорстким і не враховує реальні потреби ветеранів та їхніх родин.
Головні зміни, які пропонує законопроєкт №14393:
- Зниження вимоги власності з 100% до 60% – ветеран зможе залучати цивільних партнерів чи інвесторів, не втрачаючи статусу ветеранського бізнесу.
- Статус суб’єкта ветеранського підприємництва стане безстроковим (замість 5 років).
- Запроваджується спадкування статусу. Якщо ветеран загине, буде визнаний безвісно відсутнім чи помре, його бізнес зможуть продовжити дружина, діти чи батьки, і збережуться всі пільги.
- Створюється Національна Рада ветеранського підприємництва – незалежна самоврядна організація, яка об’єднає всіх ветеранів-підприємців, представлятиме їх інтереси перед владою і захищатиме від незаконного втручання.
- Збільшується державна фінансова підтримка ветеранського бізнесу.
Цей законопроєкт хоче зробити ветеранський бізнес зручним і життєздатним, а не “економічним гетто”, як каже про №4563-IX голова “Базуки” Лелюх.
Тому Закон України “Про ветеранське підприємництво”, які набув чинності, – це не кінець шляху, а лише початок. Потрібні швидкі підзаконні акти, чіткий контроль за використанням пільг (щоб уникнути зловживань) і готовність до змін. Якщо все це відбудеться, ветеранський бізнес може стати одним із двигунів відновлення України. А поки що це інструмент, який варто використовувати, але з розумінням його обмежень.
