У літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова відповіли Українському інституту нацпам’яті. Там заявили, що “твердження про письменника емоційно забарвлені та без аргументації”.
Про це йдеться на сайті музею.
У відповіді зазначається, що наукові працівники уважно вивчили текст “Фахового висновку щодо належності об’єктів, присвячених російському письменнику М. А. Булгакову (1891-1940 рр.) до символіки російської імперської політики”.
“Висновок не є експертизою повною мірою. Більшість найскладніших змістовних тверджень, які б мали бути підставою для висновків та рекомендацій такого роду документа, тут подані без аргументації, мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями, визначень. Приміром, фрази “затятий українофоб”, “огидно-ніщивної”, “відданості монархізму”, “віддано служив” тощо є надміру категоричними судженнями, які в результаті скоріше образно нав’язують, ніж аргументовано обґрунтовують рекомендаційну частину документа”, – йдеться у відповіді музеею.
У музеї наголосили, що у тексті висновку наявне випадкове, або зумисне змішування жанрів. Також це стосується і предмету експертизи й самої постаті Булгакова. Наприклад, не розведена можливість збереження або відмова від вже наявних пам’яток за певними критеріями чи умовами для різних випадків їх функціонування.
“Наведені аргументи стосовно постаті та творчості Михайла Булгакова явно перебільшені, тенденційні, поверхневі та не базуються на джерелах або спотворюють їх. Метафорична, емоційно-категорична подача тез говорить більше про особисту неприязнь та тенденційність сприйняття авторів, аніж про наукову, фахову експертизу. Переважна більшість підписантів висновку, а саме – восьмеро з дев’яти, не мають фаху, релевантній темі дослідження, а отже, на нашу думку, й не мають відповідної компетенції”, – додали у музеї Булгакова.
Водночас там наголосили, що Булгаков відстоював права на свободу слова і свободу пересування. Також зазначається, що ані Російській імперії, ані в СРСР, він не був працівником уповноважених органів з реалізації російської імперської колоніальної політики та членом політичних партій, чи громадських рухів, або організацій, що сповідували цю політику.
Найкові працівники музею Булгакова наголошують, що Український інститут нацпам’яті приписує письменнику слова його літературних героїв.
“Автори Висновку приписують вислови літературних персонажів творів Булгакова йому самому та його родині в категоричній, емоційно та негативно забарвленій формі”, – зазначають працівники музею.
Також вони наголошують, що “згадана у Висновку “власна відданість монархічним поглядам”, на якій наполягають експерти, не знаходить підтвердження в документальних джерелах”.
Також науковці музею наголошують, що твердження про те, що Булгаков “симпатизував більшовикам” категорично не відповідає дійсності.
“Булгаков настільки “симпатизував” більшовикам, що його твори перестали друкувати та вилучили з публічних бібліотек ще в 1929 р., зі становленням і наростанням саме сталінської тоталітарної цензури. Перші публікації були дозволені в часи “відлиги” – на початку 1960-х рр. Мабуть через його “легку критику” радянської влади у першому в СССР виданні “Майстра і Маргарити” 1966 р. цензурні купюри стосувалися саме реалій радянської Москви 1930-х рр., а “Собаче серце” (1925 р.) опублікували лише у 1987 р. у розквіт радянської Перебудови”, – наголошують у музеї.
“В публічному обговоренні текст висновку хибно інтерпретується громадськістю. Тож вимагаємо оприлюднити текст повного експертного дослідження, адже без вичерпної фахової аргументації висновок комісії не може вважатися науковим. Також користувачі соцмереж сприймають текст як постанову про закриття літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Натомість сам музей не є предметом експертизи, хоча побіжно згадується при інтерпретації образів персонажів Булгакова. Музей від початку свого існування обрав основним напрямом наукової роботи дослідження київського періоду життя Михайла Булгакова. Наші дослідження завжди базуються на перевірених матеріалах та джерелах. Цей науковий комплекс дозволяє нам говорити про Булгакова як про людину із дійсно консервативним мисленням, яка не вірила у самостійну державу Україну, а тому і не підтримувала її створення. При цьому він, певно, є одним з найяскравіших і найглибших по суті декомунізаторів і за своєю творчістю, і навіть за своєю біографією, аналіз якої може лише підсилити відразу до всього радянського. І цим він корисний для переосмислення поведінки й цінностей певних представників нинішнього населення України, настрої яких можна віднести більше до прорадянських, ніж до проросійських”, – наголосили музейники.
Нагадаємо, нещодавно Булгакова визнали українофобом та звинуватили у прославлянні російської імперськості. Голова Українського інституту Національної пам’яті Антон Дробович просить змінити назву музею.
Читайте також: Російські війська атакували Львівщину “шахедами” – знищено музей Шухевича
