Країни НАТО провели навчання з імітацією нападу РФ на Литву, умовна Москва перемогла всього за кілька днів, - WSJ

Країни НАТО провели навчання з імітацією нападу РФ на Литву, умовна Москва перемогла всього за кілька днів, - WSJ
Фото: pexels/chaikong
Катерина Лисенко
Катерина Лисенко

Редакторка новин

США "повірили Кремлю", Німеччина "вагалася", Польща "вирішила почекати"

Вторгнення Росії до країн НАТО і ЄС стало більш імовірним. Якщо раніше йшлося про 2029 рік, то нині європейські лідери схиляються до думки, що "криза може настати набагато раніше" і їхні країни не будуть готові дати відсіч.

Про це пише The Wall Street Journal.

"За нашою оцінкою, Росія зможе перекинути великі обсяги військ протягом року. Ми бачимо, що вони вже нарощують свої стратегічні запаси і розширюють свою присутність і ресурси вздовж кордонів НАТО", – заявив в інтерв'ю міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Найбільш очевидними цілями РФ є країни, які колись були частиною СРСР – Литва, Латвія та Естонія. Військові планувальники НАТО також стурбовані потенційними планами Росії щодо шведських, фінських і датських островів у Балтійському морі, частин Польщі, а також норвезької та фінської крайньої півночі, а також кампанією ударів по європейській стратегічній інфраструктурі на заході аж до голландського порту Роттердам.

Навчання у Литві

Видання повідомляє, що у грудні 2025 року німецька газета Die Welt спільно з Німецьким центром військових ігор Університету імені Гельмута Шмідта Збройних сил Німеччини організували навчання, що імітують російське вторгнення в Литву. У навчаннях взяли участь 16 колишніх високопоставлених німецьких і натовських чиновників, законодавців і видатних експертів з безпеки, які розіграли сценарій, що розгортається в жовтні 2026 року.

За легендою, Росія використала привід гуманітарної кризи в ексклаві Калінінграді для захоплення литовського міста Маріямполе - одного з найбільш стратегічно важливих транспортних вузлів Європи.

Результат:

  • російські заяви про вторгнення як про гуманітарну місію виявилися достатніми для того, щоб США відмовилися від застосування статті 5 НАТО, яка закликає до союзницької допомоги;
  • Німеччина проявила нерішучість;
  • Польща, хоча і мобілізувала війська, не стала перекидати їх через кордон до Литви;
  • німецька бригада, вже дислокована в Литві, не втрутилася. Частково тому, що Росія використовувала безпілотники для установки мін на дорогах, що ведуть від своєї бази.

"В результаті в ході навчань, без американського керівництва, Росії вдалося досягти перемоги протягом декількох днів – підірвати довіру до НАТО і встановити панування над країнами Балтії, з контингентом всього в 15 000 військовослужбовців", - пише видання.

Однак, начальник штабу оборони Литви, контрадмірал Гедрюс Пременецкас упевнений, що у реальному житті Литва та інші союзники отримали б достатньо попереджень від розвідки, щоб уникнути цього сценарію.

"Навіть без союзників власні збройні сили Литви – 17 000 в мирний час і 58 000 після негайної мобілізації – змогли б впоратися з обмеженою загрозою для Маріямполе", - прокоментував він.

5 стаття НАТО

Видання зазначає, що деякі європейські чиновники та аналітики з питань безпеки кажуть, що навіть без угоди щодо України, російське військове командування могло б "миттєво звільнити" до 200 000 загартованих у боях військовослужбовців, просто переключившись з наступальних операцій на утримання лінії фронту.

"Це більше військ, ніж Путін використовував для початкового повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Якщо мета полягає в тому, щоб показати, що стаття 5 НАТО не працює, щоб розколоти європейців, то потрібна воля, а не надзвичайно великі військові можливості. Навіщо Путіну чекати, поки європейці будуть готові?", - зазначає Ніко Ланге, колишній високопоставлений німецький чиновник у сфері оборони.

Видання наголошує, що Росія, швидше за все, не стала б намагатися вести проти НАТО війну на виснаження, подібну до тієї, яку вона практикує в Україні. Саме тому Москва намагатиметься зайняти максимально вигідні позиції саме під час раптового нападу, а потім просто захищати їх.

  • Автор

    • Катерина Лисенко
      Катерина Лисенко

      Редакторка новин

      Освіта: бакалавр за спеціальністю "Журналістика", Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (2007 рік) Досвід: PR-менеджер, редактор, ведуча новин. З 2015 року працює з темами, що пов'язані з Донбасом та війною.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності