За останні кілька днів в українському політикумі відбулися події, яких не було, мабуть, протягом років: влада почала реагувати на корупційні і іміджеві скандали. А правоохоронні органи підключилися і проводять розслідування. У ці процеси публічно втрутився навіть президент України Володимир Зеленський, який довгий час не реагував на гучні суспільні обговорення дій членів своєї команди.
Політарена розбиралася у причинах такого незвичного для України явища.
Нагадаємо коротко, що це за події:
- Завдяки журналістам на широкий загал спливли корупційні історії в Міноборони з закупівлею продуктів для військових, справою зайнялося НАБУ — звільнено заступника міністра В’ячеслава Шаповалова і директора департаменту закупівель Богдана Хмельницького.
- НАБУ викрило на хабарі у $400 тис. заступника міністра Василя Лозинського, його звільнено і арештовано.
- Кирило Тимошенко, якого звинувачували у використанні гуманітарного автомобіля і збагаченні, вже не є заступником керівника Офісу президента.
- З Офісу Генпрокурора звільнено заступника Василя Симоненка, який їздив у відпустку під час війни на курорт в Іспанію. За даними журналістів, Симоненко для поїздки використав автомобіль одного з одіозних тіньових діячів — “цигаркового короля” Козловського.
- Звільнено чотирьох голів ОВА: Валентина Резніченка, якого звинувачували у махінаціях з фінансуванням “Великого будівництва”, фірма його подруги отримала рекордні суми з бюджету; Олександра Старуха, якого звинувачували у заволодінні гуманітаркою на Запоріжжі, а також Ярослава Янушевича і Дмитра Живицького. До Янушевича виникали питання ще на момент призначення, адже він був близький до команди Януковича. Живицький потрапив у скандал з тендерами щодо ремонту доріг у прифронтовому регіоні на 10,5 мільярдів.
До цього списку можна додати нещодавню історію зі нардепом Миколою Тищенком, який виїхав у Таїланд ніби-то у відрядження, хоча спікер Ради це заперечує. Тищенка миттєво вигнали з фракції і партії “Слуга народу”.
Читайте також: Інститут політичної репутації в Україні може сформуватися на тлі травми від війни: інтерв’ю з Євгеном Магдою
Скандальні історії з політиками і державними діячами траплялися і раніше, журналісти робили і показували розслідування, правоохоронці відкривали провадження. Але реакції від влади не було, все спускалося на гальма, кримінальні провадження десь “губилися”.
Цього року, коли рекордний дефіцит Держбюджету у розмірі $38 млрд покривають партнери України — країни ЄС і США, коли в Україну масово надходить коштовне озброєння, закривати очі на корупцію і негідну поведінку представників влади не вийде.
Партнери вимагають від України прозорості і дій
1) Цього тижня в Києві працюють аудитори з США разом зі Світовим банком і консультантами Deloitte, щоб переконатися, що “допомога чи зброя нікуди не перенаправляються”. Deloitte – міжнародна мережа компаній, що надають послуги в галузі консалтингу та аудиту. Ця інформація з’явилася якраз на тлі всіх корупційних скандалів.
2) Посли країн G7 у тісному колі працюють з Офісом президента і його головою Андрієм Єрмаком. Зустрічаються ледь не кожного тижня. Посли “групи семи” визначилися зі своїми пріоритетами на 2023 рік щодо України. Ці пріоритети можна назвати дорожньою картою того, які реформи і дії має виконати українська влада, щоб Україну взяли у ЄС і допомагали у повоєнному відновленні. Раніше посли висловлювали своє невдоволення євроінтеграційними законами, які ухвалювала ВР.
Виконуючи ці пріоритети, доведеться вносити зміни до закону №7662 про реформу Конституційного суду (КСУ), який ухвалено Радою і підписано президентом, попри те, що документ допомагає формувати ручний склад Конституційного суду. Також корегувати і закон №5655 про містобудівну реформу, доведеться закривати “єдиний марафон”, який часто спотворює реальність.
Наприклад, віце-прем’єрка Ольга Стефанишина 27 грудня в ефірі телемарафону заявила, що Україна вже повністю виконала усі сім кроків, рекомендованих Єврокомісією. Але це не відповідає дійсності. Особливо щодо реформи Конституційного суду.
3) Венеційська комісія відмовилась від призначення членів до Дорадчої групи експертів, яка має брати участь у відборі суддів КСУ, доки не буде виконано її рекомендацій із виправлення закону №7662. Про це комісія написала спікеру парламенту Руслану Стефанчуку. Це ще один доказ того, що напівреформи більше не влаштовують партнерів, які закривають дірку в бюджеті України і платять зарплати усій українській владі.
Контроль над Україною з боку партнерів посилюватиметься
Журналіст Юрій Бутусов вважає, що тиск колективного Заходу впливає на ситуацію: “Це миттєве масове звільнення пов’язано з питаннями міжнародних партнерів України, які шлють до України десятки мільярдів доларів допомоги, і не хочуть терпіти корупцію в українській владі. Дипломатичний тиск країн Заходу на офіс президента призвів до швидкого результату. А Україна отримала одразу після цих скандалів черговий великий пакет військової допомоги”.
Політолог Ігор Рейтерович також впевнений, що тиск заходу був і буде вирішальним: “У нас дуже мало було випадків, коли за ініціативи наших антикорупційних органів відкривалися гучні і важливі справи. Як правило цьому передували дипломатичні і не дуже дипломатичні переговори з нашими партнерами, які казали, “ви формально усе виконуєте, реформи впроваджуєте, але конкретних антикорупційних кейсів ми не бачимо”. Антикорупційні органи фінансування отримають, у тому числі і за допомогою західних партнерів, але працювати структура нормально не може. Натяки якісь були. Це не вимоги і не викручування рук, це нормальна співпраця в контексті країни, яка отримує допомогу від інших країн. Можливо раніше поверхневий контроль їх влаштовував, зараз він став глибшим, оскільки допомога пішла більша”.
Як і прогнозувала Політарена, у статті “Тренди у політиці України на 2023 рік“, українській владі вже не вдасться відсидітися і відмовчатися, чекаючи поки українці забудуть про якийсь черговий скандал.
