Поки КМВА в особі Тимура Ткаченка і КМДА, яку очолює мер Києва Віталій Кличко, ніяк не можуть поділити повноваження і конфліктують, масовані атаки на столицю стають все частішими. Унаслідок обстрілів гинуть люди, ракети і дрони руйнують будинки та квартири.
Конфлікти КМВА і КМДА загальмували або відсунули на другий план допомогу киянам від влади під час цих випробувань, тож все лягло на плечі волонтерів.
“Політарена” поспілкувалася з Катериною Поліщук, виконувачкою обов’язків директора благодійного фонду “Гуртум” та Дмитром Івановим, головою добровольчого будівельного батальйону “Добробат”. Це волонтерські організації, які надають допомогу мешканцям після влучань ракет і дронів.
Волонтери про надання допомоги постраждалим у Києві
Благодійний фонд “Гуртум” працює по Києву, в Одеській та Миколаївській областях. За словами Катерини Поліщук, є декілька організацій, які займаються допомогою містянам, які постраждали від обстрілів: “Гуртум”, “Добробат”, “Без дому”, “Київські кажани”.
Після влучання 24 квітня на Святошино, організації об’єдналися і підсилюють одна одну.
“Насправді, робота волонтерів має бути лише допоміжною державі. Але наша держава, КМДА та КМВА зокрема, досі не вибудували правильного конкретного алгоритму дій після того, як ДСНСники ліквідують основні аварійні частини будівлі”, – говорить Катерина Поліщук.
За її словами, волонтери не можуть закривати питання Києва при такій кількості уражень, які зараз відбуваються.
“Нам надають якусь частину матеріалів для “зашивання” вікон і контейнер для сміття. Це все, що влада робить. Ми з цим не згодні”, – говорить волонтерка.
Основне завдання волонтерів — це прибрати, допомогти постраждалим, наприклад, зі збором речей чи з розбором квартири, яка вся у склі і в зруйнованих меблях. І, можливо, прибирання на вулиці. На вулиці прибирають комунальники, але, за словами волонтерки, теж не скрізь.
Волонтери самі обирають локацію, де працюватимуть, ставлять намет чи декілька, тобто розгортають такий собі штаб, куди можуть підійти люди і сказати, що потребують допомоги у прибиранні і із затулянням вікон. ГО “Без дому” також може нагодувати постраждалих гарячими обідами.
Далі волонтери, після дозволу ДСНС, йдуть “зашивати” вікна плівкою чи прибирати постраждалі від обстрілу оселі.
“На всі ці питання по ліквідаціях виділяються кошти, але, на жаль, вони якось не доходять, тому все закривається поки що на волонтерах”, – каже Катерина Поліщук.
Часто буває, що будинок не підлягає відновленню і людям після влучання, нема куди йти. Замість резервного житлового фонду, у Києві людям видають компенсацію оренди житла, але цю допомогу треба оформити, а деякі люди після травмуючої події перебувають у стані шоку. А оренда квартири — це часто справа не одного дня.
“Треба поліцію викликати, щоб робили огляд, складати акт, потім оформлювати допомогу. Це все питання не до нас. Волонтери працюють, щоб ліквідувати наслідки там, де їх можна ліквідувати”, – каже Катерина Поліщук.
Чому це завдання важливе? Вікна треба закрити в перші ж дні, бо якусь службу, що оцінює збитки, можна чекати пів року. Закриття вікна — це аварійна допомога, яка може запобігти подальшим руйнуванням в цій квартирі через дощ, сніг тощо, поки людина не замовить собі нові вікна.
“Якщо в неї, звісно, є на це кошти. Якщо вона буде чекати коштів з “Є Відновлення”, то це набагато довший період. Зараз погода літня, то вона дозволяє. А коли це зима, то, звісно, в цій квартирі дуже складно жити, якщо в ній немає вікна. Люди десь шукають собі житло, знімають, шукають родичів, виїжджають з цих квартир і чекають, коли зможуть туди вставити вікна і робити ремонт”, – говорить Поліщук.
За словами волонтерки, щоб отримати допомогу від держави, часто треба пройти “дев’ять кіл бюрократичних питань”, а отримані гроші часто не компенсують усіх збитків: “Якщо вибиті всі вікна, а держава дасть 10 тис., то що можна зробити?”
Катерина Поліщук хотіла б більш ефективної та результативної співпраці з міською та районною владою:
“Днями була зустріч у КМДА, де всі благодійним фондам роздали грамоти за нашу діяльність, але ж від цього нічого не змінюється. Витрата коштів на друк просто подяк всім залученим ніяким чином не змінюють ситуацію. Дуже гарно дуже організована допомога в інших містах. В Харкові, Дніпрі, Запоріжжі є чіткий алгоритм, як це працює. І волонтери не вирішують всі завдання, вони допомагають. У нас, в Києві, на жаль, ці задачі закриваються волонтерами, а не комунальними службами чи найманими робітниками, які мають це робити”, – додала вона.
За словами волонтерки, після “прильоту” вже має бути на місці комісія, яка оцінить кількість уражених вікон, які треба закрити, привезе матеріали, та найме робітників, які мають терміново “зашити” вікна:
“Ми, як волонтери, можемо допомогти, людей погодувати, бабусі допомогти речі зібрати, знести сумки з високого поверху. А те, що ми робимо зараз, це тому, що більше ніхто цим людям не допомагає. Вікна їм ніхто, якщо вони самі не можуть, не “зашиє”, – підкреслила Поліщук
Вона каже, що є багато людей, які просто приходять і просять у волонтерів плівку або шматок листи OSB, якщо хтось має інструмент і може сам собі закрити вікна.
Дмитро Іванов додає: проблеми завжди існують: “Якби не було проблем, не було б шляхів їх вирішення. Я можу сказати, що в різних районах по-різному, але зазвичай забезпечують матеріалами як фонди, так районні адміністрації. Але, якщо критикуєш, то треба запропонувати альтернативу. Все робиться, але є куди покращувати, 100%”.
ГО “Добробат” здійснює невідкладні ремонтно-відновлювальні роботи після ударів “шахедів” і ракет по об’єктах Києва та Київської області. Роботи включають: розбір завалів, тимчасове закриття вікон, встановлення нових конструкцій, ремонт дахів, допомогу постраждалим тощо. Діяльність координується з міською владою, районними адміністраціями, ДСНС та іншими службами.
Іванов каже, що громадський сектор має частіше зустрічатися з представниками КМДА, військової адміністрації та районних адміністрацій.
Він наголошує, що, як у Києві, так і по всій країні має бути стратегічний запас матеріалів і продовольства: “Так ми маємо жити ще з 2022 року. Отакі сусіди у нас є, і вони вже не зміняться”.
Також потрібне стратегічне планування дій людей після влучання. Бо, як каже Іванов, ніхто з людей до “прильоту” не готовий, і це завжди — шок, навіть, якщо ти бачив, що “прилетіло” до сусідів.
“Ми зараз працюємо з нашими донорами, партнерами для того, щоб долучати людей, які будуть фахово розповідати професійно, що і як робити покроково. І, звичайно, краще це робити в єдиному вікні, коли людина зможе оформити допомогу зі свого телефону чи гаджету. Але, якщо це бабуся чи дідусь, то їм треба в цьому допомогти. І для цього теж потрібні спеціалісти”, – зазначає Іванов.
Волонтери також запропонували столичній владі план вдосконалення роботи з постраждалими, який надали й “Політарені”.
Ключові проблеми:
- відсутність стратегічного резерву будівельних матеріалів та техніки для швидкого реагування;
- низький рівень логістичної готовності: недостатньо облаштованих складів, незручне розташування запасів;
- відсутня система оперативного моніторингу пошкоджень (іноді інформація надходить із запізненням або через неофіційні канали);
- недостатня інтеграція волонтерських ресурсів у формальні протоколи реагування ДСНС та комунальних служб;
- відсутність єдиного координаційного центру або цифрової платформи для швидкого обміну інформацією (фото, координати, статус робіт).
ГО “Добробат” пропонує створити стратегічний резерв будівельних матеріалів коштом місцевого (обласного) бюджетів, соціально відповідального бізнесу, фондів та донорів та розмістити їх на визначених локальних складах, з урахуванням зони ураження (на базі комунальних підприємств або добровільно наданих локацій).
Серед пропозицій також створення єдиного координаційного чату/платформи для усіх залучених структур (мерія, РДА, ДСНС, волонтери, комунальні підприємства) та розробка мобільних ремонтних груп (на базі пікапів з інструментом та волонтерами).
Що кажуть КМДА і КМВА
КМДА закидає КМВА затягування із підписанням 60 розпоряджень, звинувачуючи Ткаченка у блокуванні роботи міста.
“Зокрема, нерозглянутими лишаються документи щодо гуманітарної допомоги людям з інвалідністю, виділення з резервного фонду коштів на обстеження пошкоджених будинків, визнання підприємств критично важливими”, – повідомили 7 липня у КМДА.
Ткаченко своєю чергою звинуватив команду Кличка у брехні і порадив очистити її від “пияк і корупціонерів”.
“Більшість з них (розпоряджень, – ред.) повернуті на доопрацювання. Часто через нечітке обґрунтування, невідповідність законодавству або банальну халатність. У деяких департаментах проєкти просто залишаються в кабінетах, бо хтось у відпустці, а хтось не спромігся аргументувати, чому в розпал війни треба виділити десятки мільйонів на озеленення. Є проєкти протерміновані. Наприклад, документи, які подаються на підпис у 2025 році, хоча дія їх мала завершитися ще у 2024-му… Деякі документи містять ознаки підробки. Я підписую лише те, що є юридично чистим і легітимним”, – заявив Ткаченко.
Але ось що пише волонтер Олексій Голобородько під одним з постів Ткаченка про допомогу постраждалим від обстрілів киянам: “А які саме “фахівці” займаються “зашиванням”? Я та ще чоловік 200+ волонтерів з різних організацій як один механізм займалися сміттям, “зашиттям” вікон, наданням власникам фанери та брусу (якщо вони хотіли самі “зашивати”), спілкуванням та будь-якою допомогою постраждалим”.
Голобородько пише, що за весь час не бачив жодного фахівця чи комунальника, який щось “зашивав”: “Сумно, коли ти прийшов з інструментом (своїм чи волонтерським), з фанерою та плівкою (купленою за волонтерські кошти), зібрав сміття, зашив вибиті вікна і збираєшся йти в сусідню квартиру то чуєш від потерпілих “яка класна та турботлива в нас РДА або КМДА”. Потерпілі в більшості шоковані, а ти з сумною посмішкою йдеш до наступної квартири допомагати. Це стосується і будинків на Гонти і на бульварі Гавела… Наболіло…”
Ткаченко провів зустріч із волонтерами і зізнався, що тільки наприкінці квітня КМВА почала працювати над алгоритмом дій після обстрілів.
“Визначив контактну особу від КМВА для координації з волонтерськими та благодійними організаціями. Після атаки столиці наприкінці квітня ми почали працювати над створенням алгоритму дій після обстрілів, який включатиме порядок внутрішньої комунікації усіх сторін процесу. Зовсім скоро зможемо поділитись нашими спільними напрацюваннями”, – пообіцяв він.
Києву не буде зайвим скористатися досвідом інших міст, які з 2022 року зазнають нищівних обстрілів. Має певний вплив і протистояння КМДА з президентською вертикаллю — КМВА, адже поки Кличко та Ткаченко чубляться, люди разом з волонтерами самі затуляють вікна і вирішують, куди піти ночувати після того, як ворожа ракета чи дрон зруйнувала домівку.
