Президент Володимир Зеленський оголосив черговий раунд роздачі грошей населенню. Він заявив про підготовку кількох державних програм і доручив уряду запустити програму кешбеку на АЗС. Зеленський сказав, що нова ініціатива має пом’якшити удар по гаманцях українців через світову нестабільність на ринку нафти, спричинену війною на Близькому Сході.
Передбачається, що до 1 травня автомобілісти зможуть отримати через програму “Національний кешбек” наступні знижки: 15% – за дизельне пальне, 10% – за бензин і 5% – за автогаз. При цьому програма “паливного кешбеку” передбачає, що загальну суму повернення коштів обмежать до 1000 гривень.
Ще одна ініціатива – допомога вразливим категоріям населення. Пенсіонери, інваліди, малозабезпечені та багатодітні сім’ї, а також інші соціально незахищені верстви громадяни зможуть отримати від держави одноразову грошову виплату – 1500 гривень.
“Політарена” поспілкувалася з економічними експертами про те, звідки в бюджеті, який має величезний дефіціт, з’явилися зайві гроші для роздачі населенню, а також проте, що стоїть за цими діями влади.
Читайте також: Ціни на бензин в Україні: експерти про те, чи подешевшає пальне після стабілізації на Близькому Сході
Довідка: ідея масових виплат грошей населенню на безоплатній основі в Україні не є новою. Першою ластівкою стала “Юлина тисяча” – виплата компенсацій за вкладами Ощадбанку СРСР, ініційована прем’єркою Юлією Тимошенко у 2008 році перед виборами. Пізніше були: “Вітіна штука” (експрезидент Віктор Янукович, 2012 рік), “єПідтримка” – 1000 грн за вакцинацію від коронавірусу (ініціатор – президент Зеленський) та “Вовина тисяча” (“Зимова підтримка”, 2024-2025 роки).
Економіст, кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко:
“Це внесок у підвищення лояльності населення до влади”
“Гроші на програми знайдуться, взагалі не принципово, звідки вони. Варіантів може бути безліч – від емісії до цільової позики. Все, що отримують пенсіонери, вони одразу витрачають. Здебільшого на продукти, ліки та послуги ЖКГ. Так що за рахунок оборотності ці 1500 грн корисніші для економіки, ніж кешбек для автомобілістів, бонус якого можна витратити аж ніяк не на все, що завгодно.
Щодо того, навіщо це робиться? Може, звісно, і заради виборів, які рано чи пізно відбудуться. Але скоріше – це внесок у підвищення лояльності пенсіонерів, та інших верств населення, до влади загалом. Безвідносно виборів”.
Президент асоціації “Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України” Леонід Косянчук
“Краще знизили б податки на пальне, як у 2022 році“
“Це точно не для мене, я собі карту з кешбеком навіть не заводив. Щодо того, звідки візьмуть гроші? Швидше за все – із резервного фонду. Хоча бюджет не гумовий. Нам і так гроші потрібні. Якщо є зайві, то краще направити їх на військові потреби.
У нас лише пенсіонерів 10,2 мільйона осіб, разом із іншими соціально незахищеними верствами населення – 13 мільйонів. Кожному по півтори тисячі – це майже 20 мільярдів гривень. І на паливний кешбек доведеться витратити приблизно три-чотири мільярди. Тобто піде 24 мільярди гривень на нові ініціативи влади – це мінімум.
Для чого це зроблено? У мене більше запитань, аніж відповідей. Якби реально хотіли допомогти автомобілістам в умовах кризи на Близькому Сході, то краще б знизили податки на пальне, як у першому році повномасштабної війни. Тоді ПДВ зменшили з 20% до 7%, а акциз взагалі скасували. І ситуація досить швидко нормалізувалася.
А для вітчизняних мереж АЗС, особливо преміальних, участь у новій державній ініціативі – досить вигідна справа. Участь у програмі лояльності, залучення клієнтів. Ось проїжджаю я повз автозаправки, а там дизель по 82,99 гривні. Проїду нон-стоп, навіть не подивлюся на той бік. Але якщо я розумію, що потім отримаю 12 гривень, то виходить уже 70 гривень, вже цікаво”.
Президент Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки Володимир Лановий:
“Потрібна лояльність майбутніх виборців“
“Попри те, що державний бюджет зараз на 50-60% фінансується за рахунок зовнішніх надходжень різного роду, на подібні програми влади коштів не шкода. Навіщо безкоштовно роздавати гроші? Для того щоб мати лояльність виборців.
Вибори. так чи інакше, будуть. Згадаймо, коли з’явилися перші подібні роздачі грошей населенню. Саме напередодні виборів. А у нас, напевно, 70% населення має не найвищий рівень життя, м’яко кажучи”.
Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн:
“Кешбек на пальне – як мертвому припарка“
“Я завжди був проти різних пільг власникам авто, оскільки вони не є соціально незахищеними особами. У Європі, наприклад, та й у всіх цивілізованих країнах, якщо ти маєш автомобіль, то ти не можеш претендувати на будь-які пільги та субсидії від держави.
Ось у мене питання: чому держава за наші податки допомагає власникам “Геликів” (Mercedes G-Class, – ред.) та Porsche? Може, краще дороги полагодити, тоді всім добре – і хто на “Мерседесі”, і хто на “Ланосі”. А головне, ця тисяча гривень, що другому, а тим більше першому, як мертвому припарка. До речі, я взагалі не дуже розумію: до чого тут “Національний кешбек”? Програма від початку спрямована на популяризацію товарів українського виробництва, а все пальне у нас імпортне.
А щодо допомоги у 1,5 тисячі гривень людям похилого віку, у яких пенсія 4-5 тисяч, я тільки за. На відміну від кешбеку автомобілістам”.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса: “Стандартний популізм“
“Насправді, гроші на ці нові програми – це не такі й великі суми, як для держави. Мільярди гривень, але вони знайдуться. Загалом усе це – стандартний популізм. Держава намагається імітувати підтримку населення, попри необхідність економії бюджетних коштів.
Подібні кроки влади часто спрямовані на політичне схвалення з боку потенційного електорату, а не на реальне поліпшення економічної ситуації”.
Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло:
“Це просто перерозподіл ресурсів“
“По-перше, є резервний фонд, який завжди створюється при формуванні бюджету. Наскільки я знаю, на сьогодні це близько 400 мільярдів гривень. Ці кошти Кабінет міністрів має право витрачати за власним розумінням. Крім того, є своєрідна “фінансова подушка”, яка була сформована наприкінці минулого року за рахунок надходжень від Європейського Союзу, досить добрі вливання.
Ці резерви дозволяють нам не лише не турбуватися про кредит у 90 млрд євро, а й фінансувати програми допомоги населенню.
І я не назвав би ці програми популістськими. Це економічний механізм із перерозподілу ресурсів у рамках державного бюджету. Поясню. Є міжнародна фінансова допомога, яку можна використовувати виключно з мирною метою: зарплати бюджетникам, наповнення того ж резервного фонду тощо. Але не на оборону.
Якщо з резервного фонду доплачувати споживання пального, то виходить що, по суті, ці гроші ми як би прокручуємо через внутрішню економічну систему. Реалізація палива – це процес, що приносить добрі податки: акциз, ПДВ. Ці гроші надходять до основного фонду, і ми вже 100% можемо витрачати їх на цілі оборони.
Те саме – видача по 1,5 тисячі пенсіонерам. Вони потім йдуть у магазин, купують товари, платять податки, і ці податки надходять до бюджету. Таке ось підґрунтя. Воно не популістське, а фінансово-технологічне. Фіскально-технологічне, я сказав би.
Нормальний економічний механізм. Такі грошові вливання, вони дозволяють з допомогою ручного управління фінансовим потоком, пожвавити економічну динаміку. Подібне, до речі, практикувалося на початку “ковіду”, коли розвиток економік багатьох країн різко сповільнився. А в нас це відбувається через війну”.
