Ажіотаж і рівень розпалу емоцій через “мирний план” США , який несподівано вигулькнув у західних ЗМІ минулого тижня, можна порівняти лише з “угодою про надра”, яку Україна цьогоріч підписувала зі Штатами. Там теж був дедлайн і гнівні пости Дональда Трампа про “невдячність”. Але хто зараз про цю угоду згадує?
Така ж доля може спіткати і “мирний план”, який спочатку ніби-то був з 28 пунктів, а після переговорів української, американської і європейської делегацій у Женеві, скоротився і, як кажуть, покращився.
Попри це “план” може піти у небуття з однієї простої причини: яким би він не був прогресивним, його має прийняти і підписати друга сторона – Росія. А, як бачимо з попередніх переговорів у Стамбулі, російське керівництво ніякі плани, крім повного демонтажу української державності, не влаштовують. І саме тому у першому варіанті “мирного плану”, який, за повідомленнями західних ЗМІ, готував спецпредставник Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер і перемовник президента РФ Кирило Дмитрієв, було так багато максималістських російських вимог.
“Політарена” поцікавилася в експертів, що можна очікувати від цього розвитку подій з “мирним планом”.
“Поки росіяни вірять в те, що можуть перемогти у війні будь якою ціною, сподіватись на дипломатію не варто”
Воєнно-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко:
“Так званий “Мирний план” Трампа рятує Путіна. Він капітулятивний для України. Цей план якраз і був вигідний Путіну і з’явився із Кремля. За цим планом, у разі його прийняття Україною, Путін міг отримати, все що йому потрібно, виграти час, підвищити можливості своєї армії, накопичити додаткового ресурсу, а потім розпочати чергову, ще більшу криваву хвилю бойових дій. Армія Путіна виснажена. І цей план ми можемо розглядати виключно як формат, який би врятував Путіна.
План погоджений у Швейцарії Україною і американцями Путін однозначно відхилить. Будь-який план, де не йдеться про втрату суверенітету України, Путіна не влаштовує. Тому, в будь-якому випадку, він це не підпише.
Що стосується подальших дій, то ми побачимо черговий акт цієї вистави “з планом миру”, який ми вже бачили на початку року, і який вже Трамп одного разу просував. Нічого не зміниться. Так само буде і цього разу. План з 28 пунктів доопрацювали, Путін на нього, звісно, не погодиться, а тому від цього плану відмовляться, Трамп знову розчарується в Путіні, знову розкаже про санкції і все піде по новому колу.
До цих заяв з “мирним планом” я відношусь досить спокійно. І впевнений, що на початку 2026 року ми побачимо з вами черговий “мирний план”, наприклад, з 47 пунктів, у якому також детально буде прописана капітуляція України. Потім знову він буде узгоджуватись з Україною, з європейськими партнерами, і знову не буде прийнятий Росією. І це буде ось така нескінченна історія.
Дедлайн Трампа нічого не означає, як і погрози його теж, у разі невиконання. Якщо Трамп буде вводити санкції проти України – це для нього буде ганьба світового рівня. Його і так постійно критикують, навіть свої ж республіканці. 27 листопада нічого підписано не буде. План цей буде розглядатися і в грудні, будуть проходити різні зустрічі, а потім настане момент повного розчарування у позиції Росії. А в Росії позиція не змінна. Вони поки що вірять у те, що можуть перемогти у війні будь якою ціною. І допоки в них ця віра є, сподівання на дипломатію і якусь цивілізовану розмову, а з Росією взагалі цивілізована розмова неможлива, – марні”.
“Україна перешкоджає Трампу вести бізнес з Росією”
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (“Слуга народу”):
“Президент США зробив декілька кроків, які об’єктивно привели до затягування війни. По-перше, Трамп витягнув Путіна з ізоляції. Справа в тому, що всередині Росії накопичувалось незадоволення Путіним російськими елітами. Вони почали трохи вагатися і думати, а навіщо нам такий лідер, який знаходиться в ізоляції і якого не сприймають ні Сполучені Штати, ні Європа. Простіше кажучи, Путін став токсичним навіть для російської еліти. І тут Трамп виводить Путіна з ізоляції і зменшує шанси на те, що російська еліта у певний момент могла б його скинути. Це стосується також і європейських союзників Путіна – Орбана і Фіцо. Такі дії Трампа додали впевненості пропутінським силам.
Друге. Стосовно економіки. Трамп вводить тарифи проти Індії нібито за те, що вона закуповує російські нафту і газ. Це, безумовно, правильний крок. Але от ці дві дії суперечать одна одній.
Тепер про так званий “мирний план” Трампа. Я думаю, що тут почалася гра. Посланець Путіна Дмитрієв і посланець Трампа Віткофф по суті запропонували російський план. Путін розуміє, що на нього не погодиться Україна. Але він максимально просуває цей план. З якою метою? Якщо на нього під тиском американців Україна все ж таки погодиться, то це призведе до серйозних проблем всередині України. А якщо ми не погоджуємось, то у нас виникають проблеми з Трампом. І тоді Путін буде казати, що Україна не хоче миру. І, таким чином, Путін створює для Трампа привід, щоб він “умив руки” і відмовився взагалі підтримувати Україну, і почав в економічному сенсі зближення з Росією. От такий план Путіна, я думаю. І тут Путін намагається використати Трампа.
Але Трамп теж веде свою гру. Наскільки я розумію, гра полягає в тому, що американці узяли цей первісний план Росії і переробляють його так, як у нас законопроєкти у Верховній Раді, після купи поправок від первісного проєкту нічого не залишається. Потім буде друга частина цієї “вистави” під назвою: “Хто перший відмовиться”. Цей перероблений план відправлять до Росії, і Путін буде дивитись, чи погоджуватись із ним. Я думаю він скаже: “Нехай Україна погоджується на цей план, реалізує його, а ми подивимось”. Гра продовжиться, і до чого вона приведе, ніхто не знає.
Я не знаю поки, який фінальний варіант плану погоджено у Швейцарії. Як на мене, то ця вся історія впирається в одне питання: “Навіщо взагалі сідати за стіл переговорів з тим, хто не буде виконувати домовленості?” Можна напрацювати будь-який варіант припинення війни, але Росія буде домовленості виконувати рівно стільки, скільки їй буде вигідно. Вона може їх в будь який момент розірвати.
Також я не можу відкидати гіпотезу, що Трамп навмисно витягує Путіна з ізоляції і намагається піти йому на поступки, щоб потім вести бізнес з Росією. У Трампа психологія бізнесмена. Він хоче торгувати. Він бачить в Росії ринок. У нього в оточенні є люди, які кажуть, що Америці потрібна Росія проти Китаю. Є економічні сфери, де Трамп хотів би співпрацювати з росіянами, наприклад рідкоземельні метали, уран, Арктика. А от існування України, як незалежної, суверенної держави перешкоджає його бізнесу. І Трампа це дратує. Для Трампа ж головне – зиск.
Тепер з приводу невиконання дедлайну Трампа. Не треба звертати велику увагу на його дедлайн. Він нічого не значить. Всі дедлайни Трампа ми вже бачили.
Також у Трампа немає важелів впливу на Україну. Він сам себе у такі умови поставив. Зброю він нам не дає, а продає європейцям для нас. Це бізнес. Якщо він перестане продавати зброю, тоді МАГА почне йому задавати питання з цього приводу, адже продавати ж вигідно, в нас же лозунг “Америка понад усе”. Розвідувальна інформація нічого взагалі не коштує американцям. Тобто важелів впливу на нас в нього немає.
І по суті, ми зробили правильно. Почали перемовини, а скільки вони будуть іти, який буде результат ніхто не знає”.
Те, що Росія не піде найближчим часом ні на які мирні домовленості, свідчать дописи російських воєнкорів-пропагандистів. Вони зводяться до наступних тез: 1) переговори на даному етапі нічого не дадуть, занадто різні позиції, 2) все вирішуватиметься на полі бою, і вже за підсумками зимової кампанії всі оцінюватимуть її результати і, виходячи з них, коригуватимуть свою дипломатичну позицію.
Шестеро людей загинули в Києві внаслідок нічної та ранкової атаки Росії 25 листопада. За даними ДСНС України, постраждали 13 осіб, влучання були за як мінімум у два житлових будинка: у 22-поверховий і 9-поверховий у Печерському та Дніпровському районі Києва.
