Міністерство фінансів України вже оприлюднило законопроєкт про суттєві зміни оподаткування ФОП з 227 року і переведення частини з них зі спрощеної системи на ПДВ – податок на додану вартість.
Це проєкт закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість”. Документ, у раз його ухвалення, набере чинності з 1 січня 2027 року і фактично робить реєстрацію платником ПДВ обов’язковою для більшості ФОП з доходом понад 1 млн грн на рік.
Це одна з вимог Міжнародного валютного фонду, щоб й надалі надавати кредити Україні. Також МВФ підтримує впровадження Національної стратегії доходів, яка передбачає реформи для підвищення зборів, гармонізацію з нормами ЄС та “покращення бізнес-клімату”.
У 2025 році ключовими виконаними вимогами стали ухвалення пакету податкових заходів, який приніс близько 1,6% ВВП додаткових доходів, включаючи підвищення військового збору, акцизів на тютюн і паливо, а також інші зміни для відповідності бюджету програмі МВФ. Фонд наголошує на уникненні заходів, що еродують податкову базу, та на посиленні адміністрування, зокрема через модернізацію податкової та митної служб.
Для нової програми EFF на 2025-2029 роки (близько $8 млрд) МВФ вимагає подальших реформ:
- Оподаткування доходів від цифрових платформ, маркетплейсів (приєднання до директиви ЄС DAC7). Йдеться про “закон про податок на OLX , який вже аналізувала “Політарена”.
- Закриття митних лазівок для імпорту товарів. Найпоширенішою “лазівкою”, яку має на увазі МВФ, є неоподатковуване ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро (або еквівалент). За чинними правилами, фізичні особи не сплачують мито та ПДВ на такі невеликі імпорти (наприклад, покупки в AliExpress, Amazon чи інших онлайн-магазинах). Це призводить до значних втрат бюджету, оскільки великі обсяги товарів дробляться на дрібні посилки, уникаючи оподаткування. МВФ вимагає скасувати або суттєво обмежити цю пільгу, щоб усі імпортовані споживчі товари оподатковувалися незалежно від вартості чи способу доставки. Крім того, під “митними лазівками” розуміють інші схеми ухилення, такі як заниження митної вартості товарів, неправильна класифікація, використання фіктивних декларацій чи “сірий імпорт” через посередників.
Реформа податків для ФОП має на меті поповнення бюджету і залучення допомоги від МВФ.
Основні зміни, запропоновані законопроєктом про ПДВ для ФОП
Зараз платники єдиного податку 1-3 груп звільнені від ПДВ, навіть якщо їхній оборот перевищує поріг в 1 млн грн. Це дозволяє ФОП третьої групи сплачувати лише 5% від доходу без додаткового податкового адміністрування.
З 2027 року ситуація зміниться:
- Платники єдиного податку 1-3 груп (ФОП та юрособи), крім е-резидентів третьої групи, зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ при перевищенні обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн за останні 12 місяців.
Електронний резидент (е-резидент) — це спеціальний статус для іноземних громадян (не громадян України та не податкових резидентів України), який дозволяє їм дистанційно вести бізнес в українській юрисдикції, реєструватися як ФОП (фізична особа-підприємець) і сплачувати податки в Україні без фізичної присутності в країні.
- ФОПи третьої групи на ставці 5%, у разі перевищення річного доходу в 1 млн грн, зобов’язані подати заяву про зміну ставки єдиного податку (не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем перевищення). Після подання такої заяви ставка єдиного податку стає 3% (з першого числа місяця подання заяви), а платник одночасно зобов’язаний зареєструватися як платник ПДВ. Ставка ПДВ для ФОПів залишається стандартною — 20%.
- Змінюється облік: платники ПДВ на спрощеній системі будуть вести типову форму обліку доходів і витрат (не довільну). Хоча в законопроєкті прямо не написано, що ФОПи з ПДВ зобов’язані вести “типову форму обліку”, на практиці вибору в них не буде. ПДВ — це складний податок, де потрібно окремо рахувати доходи, витрати, виписувати та реєструвати податкові накладні і зводити все у деклараціях, тому “якось в зошиті” або у довільній таблиці це вести вже не вийде – фактично доведеться перейти на стандартизований, типовий облік, як у звичайних платників ПДВ. Якщо не буде якихось нових законодавчих ініціатив щодо спрощення бухгалтерії.
- Звітність від щоквартальної стає щомісячною, також, як зазначається вище, потрібно буде працювати з податковими накладними.
Зміни стосуються переважно третьої групи, де сконцентровано багато IT-спеціалістів, фрілансерів та малого бізнесу з доходом понад 1 млн грн. Насправді це не такі вже і великі гроші: якщо 1 млн грн розділити на 12 місяців, виходить 83 тис. 333 грн.
Якщо зараз дохід таких ФОПів оподатковується на 5%, то з 2027 року буде 3%+20% ПДВ. Це суттєве підвищення. Крім того, додасться “головний біль” з бухгалтерією, доведеться або йти на курси з ведення бухгалтерської звітності, або наймати на роботу бухгалтера.
“Що стосується ліміту в 1 млн грн: він уже існує для ФОПів на загальній системі оподаткування і, ймовірно, може бути застосований до спрощеної системи. Проте не виключено, що цей ліміт може бути підвищений — до 1,5-2 млн грн. Тому цифра 1 млн грн поки що має статус орієнтовної”, – пише бухгалтерське видання 7eminar.
Плюси та мінуси законопроєкту про ПДВ для ФОП
Вищевказане видання також зазначає, що чинну систему оподаткування ПДВ для ФОПів експерти вважають однією з найсерйозніших прогалин в економіці України:
- Через ФОПів на спрощеній системі масово “відмивається” контрабандний товар, який реалізується без нарахування ПДВ;
- Це створює сприятливе середовище для схем із “скрутками” ПДВ;
- Податкове навантаження розподіляється нерівномірно: одні підприємства сплачують податки в повному обсязі, інші — суттєво зменшують їх завдяки спрощеній системі оподаткування.
Окрім цього, за попередніми оцінками, зміни принесуть до бюджету додаткові 40 млрд грн в 2027 році.
Але чи дійсно реформа безумовно позитивна?
Економічна експертна платформа попереджає про ризики: закриття ФОП, зростання тіньової економіки та корупції через низький поріг в 1 млн грн.
Цитуємо: “За оцінками аналітичний центрів прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту в розмірі 150-180 млрд. грн., або біля 1.5-2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань зі спрощеною системою оподаткування, оцінюються експертами на рівні 10-13 млрд грн на рік. Насправді таке рішення призведе до закриття більшості ФОП, збільшенню тіньової економіки та корупції. Частина висококваліфікованих кадрів, швидше всього покине країну в пошуку кращих умов за кордоном, де за аналогічних умов оподаткування вони зможуть отримати значно кращі умови життя та безпеку”.
А колишній заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта відверто заявив: “Як економіст і людина, яка багато років працює з бізнесом, скажу прямо: це не реформа — це постріл собі в ногу”. На його думку, законопроєкт “створює нові проблеми: закриття бізнесів; тінізацію; відтік людей; падіння ділової активності. І найгірше — все це пропонують зробити у країні, яка воює, де підприємці працюють під обстрілами, платять податки під сиренами і тримають на собі економіку країни та більшість донатів для армії”.
Є ще одна проблема, на яку звертають увагу: тепер ФОП з доходом більше 1 млн грн повинен вести складну бухгалтерію, що може стати суттєвою перепоною. Як заявляють експерти, “адміністрування ПДВ в Україні передбачає ведення повного бухгалтерського обліку, і, за даними опитувань Світового банку, яке було проведено наприкінці 2024 року, є найбільш обтяжливою з усіх процедур податкового адміністрування. Поширення такого обов’язку на мікробізнес може повністю нівелювати головну ідею спрощеної системи оподаткування, яка полягає в звільненні найменших підприємців від тягаря обліку та звітності, а також податкових перевірок, які часто супроводжуються корупційним тиском”.
А Борис Емельдеш, член “Української ради бізнесу”, зазначає: “Це — не “боротьба з тінню”, як це намагаються подати. Це масове втягування малого бізнесу у складне ПДВ-адміністрування, яке багато хто просто не потягне”.
Аналітичні центри радять діяти обережно та поступово: насамперед усунути ключові системні проблеми, через які державний бюджет щорічно втрачає величезні суми, зокрема через:
- конвертаційні центри,
- неформальну зайнятість (втрати 200–265 млрд грн на рік),
- “сірий” імпорт (105–120 млрд грн на рік),
- ухилення від сплати акцизного податку (39–43 млрд грн на рік),
- маскування найманих працівників під ФОП (16–19 млрд грн на рік),
- “дроблення” бізнесу (10–13 млрд грн на рік).
І тільки після вирішення цих питань варто шукати додаткові резерви в спрощеній системі оподаткування.
Але Мінфін наголошує: мета – вирівняти умови, запобігти схемам ухилення (наприклад, дробленню бізнесу) та стимулювати легальний обіг товарів.
Наслідки законопроєкту про ПДВ для ФОП: негативні аспекти та ризики для бізнесу
Якщо документ ухвалять, наслідки для ФОП (особливо третьої групи, які зараз перебувають на спрощеній системі) будуть суттєвими:
- Збільшення фактичного податкового навантаження. Хоча ставка єдиного податку знижується до 3%, ПДВ 20% додається на весь дохід. Для бізнесу з низькою маржею (послуги, IT) це може означати суттєве зростання витрат.
- Складніше адміністрування. Реєстрація ПДВ вимагає щомісячної звітності, податкових накладних, ризику блокування накладних та штрафів. Багато ФОП втратять простоту спрощеної системи.
- Перехід бізнесу в тінь. Експерти прогнозують масове закриття ФОП або повернення до схем виплат “у конвертах”. Зарплати працівникам можуть знову видавати готівкою, щоб уникнути податків. За оцінками, це посилить “тіньову економіку”, яка вже становить 30-40% ВВП.
- Втрата конкурентоспроможності. Для IT та фрилансу Україна втратить перевагу низьких податків порівняно з Польщею чи Естонією.
- Скорочення штату та підвищення цін. Малий бізнес (торгівля, послуги) може скоротити штат або підвищити ціни, що вдарить по споживачах під час війни.
Запропонований Міністерством фінансів законопроєкт про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів та юросіб на спрощеній системі з доходом понад 1 млн грн на рік, який набуде чинності з 1 січня 2027 року, є частиною ширшої податкової реформи, зумовленої зобов’язаннями перед МВФ у межах нової програми EFF. З одного боку, ці зміни покликані вирівняти конкурентні умови, закрити прогалини для схем ухилення (як-от “скрутки” ПДВ, дроблення бізнесу та реалізація контрабанди через ФОПів-“спрощенців”) та додати до бюджету близько 40 млрд грн вже в 2027 році – кошти, критично потрібні для фінансування оборони та стабільності економіки в умовах війни.
З іншого боку, низький поріг у 1 млн грн (близько 83 тис. грн на місяць) робить реформу болісною для сотень тисяч підприємців, особливо в IT, фрилансі, торгівлі та послугах. Зростання податкового навантаження (з ефективних 5% до комбінації 3% єдиного податку + 20% ПДВ), ускладнення адміністрування (щомісячна звітність, податкові накладні, ризик блокувань) та потреба у витратах на професійного бухгалтера можуть призвести до масового закриття ФОПів, переходу бізнесу в тінь, підвищення цін для споживачів і навіть еміграції кваліфікованих кадрів. Експерти попереджають про можливі втрати для економіки в 1,5-2% ВВП, що перевищують очікувані надходження.
Усе залежить від фінальної версії закону: законопроєкт ще на етапі обговорення, і бізнес-спільнота має можливість лобіювати пом’якшення – наприклад, підвищення порогу доходу ФОП, спрощення обліку чи перехідні пільги.
