Уряд анонсував чергову виплату грошей українцям. На цей раз – по 6 500 гривень. Нова соцпрограма має назву “Тепла зима”, як продовження минулорічної програми – “Зимової єПідтримки”. До кінця року гроші мають отримати 660 тисяч українців. На це держава спрямує 4,3 мільярда гривень з держбюджету.
Головною метою програми, яка поки що перебуває на стадії обговорення, є підтримка у зимовий період 2025-2026 років окремих категорій, а саме: дітей, над якими встановлено опіку чи піклування та дітей з інвалідністю, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу, а також осіб з інвалідністю I групи серед ВПО і одиноких пенсіонерів.
За даними Міністерства фінансів України, державний борг України на 31 серпня 2025 року (новіших даних поки немає) становив 7 945,72 млрд грн. Звісно, що на жовтень він зріс. Крім того, Верховна Рада протягом 2025 року кілька разів вносила зміни у держбюджет, оскільки його видаткова частина не покривала усіх потреб: грошей не вистачало на оборону і, особливо, на зарплати військовим. З держбюджетами минулих років було те саме.
На тлі цього роздача коштів триває кожного року. Всі українці пам’ятають про “ковідну” тисячу, “Вовину тисячу”, вже згадану програму “є-Підтримка”, а також “є-Книга”.
“Політарена” згадала усі і опитала економістів, чи є подібні виплати економічно обґрунтованими, або це просто популізм.
“Ковідна” тисяча
Все почалося з 15 листопада 2021 року, коли світі ще вирувала пандемія COVID-19. Цього дня резидент Володимир Зеленський заявив, що кожен українець, який зробить два щеплення, отримає від держави тисячу гривень через додаток “Дія”. Тоді уряд виділив на це 8 млрд гривень. Кошти програми у безготівковому вигляді можна було витратити лише на книжки, послуги у сфері культури, спорту чи пасажирських перевезень.
Пізніше уряд розширив програму на підлітків віком від 14 років. Кошти можна було витратити на освітні послуги, дитячі позашкільні гуртки, перебування у літньому/спортивному дитячому таборі.
Але деякі українці захотіли отримати цю тисячу готівкою. Були зафіксовані випадки перепродажу або здачі білетів у кінотеатри та розважальні заклади, перепродажу книжок. Хтось отримав на “ковідну” тисячу товари, які не були зареєстровані у переліку для отримання компенсації. Були також випадки, коли на “ковідну” тисячу купували пиво у кінотеатрах.
Смартфон кожному пенсіонеру
Ініціатива Зеленського роздати усім українцям, які старші 60 років, смартфони, також з’явилася у розпал пандемії COVID-19. Оскільки “ковідну” тисячу можна було отримати лише через додаток “Дія”, то цим, на думку президента, не могли скористатися люди похилого віку, оскільки у них може не бути підходящих гаджетів.
Але, щоб отримати гаджет, пенсіонер мав бути вакцинованим. Програма отримала назву “єСмартфон”. Цю ініціативу одразу ж розкритикували, оскільки вона не була фінансово обґрунтованою. Експерти називали тоді різні суми витрат. Крім того, не зрозуміло було, яка кількість людей 60+ років потребує смартфонів.
“Українці пенсійного віку є і серед народних депутатів, у керівництві великих компаній та в іншому бізнесі. Виникає запитання: чи мають усі українці своїми податками оплачувати смартфони, які, вочевидь, такі пенсіонери вже й так мають?”, – зазначали критики президентської ініціативи. У підсумку, ця ініціатива Зеленського так і залишилася ініціативою. Жодного смартфону жоден пенсіонер не отримав.
“єПідтримка” на початку війни
У березні 2022 року Кабінет міністрів запустив спеціальну програму допомоги під назвою “єПідтримка”. Вона передбачала виплату громадянам по 6500 гривень. Гроші могли отримати всі наймані працівники, за яких роботодавець сплатив ЄСВ, та ФОП усіх груп з населених пунктів, де активно ведуться бойові дії.
За цією програмою держава виплатила українцям 30,9 млрд грн. Тут теж не обійшлось без зловживань. За даними Опендатабот, 60 тис. українців отримали одноразову виплату, не маючи на це підстав. Сума безпідставно виплачених коштів склала 390 млн грн. Щоправда, 14,5 тис українців повернули кошти до державного бюджету.
“Вовина тисяча”
З 1 грудня 2024 року уряд запровадив програму “Тисяча гривень на людину”. У народі вона отримала назву “Вовина тисяча”, оскільки це знову була ініціатива Зеленського. Суть її у тому, що по 1000 гривень перераховували кожному українцю, незалежно від віку, через застосунок “Дія” на картку “Національного кешбеку”, а також через “Укрпошту” певним категоріям громадян, в основному – пенсіонерам. Витратити ці кошти можна було на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних, або ж пожертвувати на армію.
Як стверджували в уряді, це додатково підтримає український мікро- та середній бізнес.
Соціологічне дослідження, проведене тоді дослідницькою компанією “Active Group” вказувало на те, що 39% українців сприйняли ініціативу Володимира Зеленського роздати кожному українцеві тисячу гривень зі здивуванням. Ще серед емоцій, які викликало ініціатива у людей – роздратування, недовіра, зацікавленість та сором. 70,8% респондентів вказали, що їхній матеріальний стан ніяк не зміниться після отримання тисячі гривень від Зеленського.
У підсумку, “вовину тисячу” отримали 14,4 млн українців, а ці кошти здебільшого використали на оплату комунальних послуг.
“Є-книга” по 908 грн
З 16 грудня 2024 року держава запустила програму “єКнига“. Суть програми в тому, що українці й українки, яким виповнилося 18 років у 2024 році або виповниться у 2025-му зможуть, із настанням повноліття, отримати допомогу від держави на купівлю книжок. Сума цієї допомоги – 908,4 грн кожному. Гроші можна було використати на купівлю паперових, електронних і аудіокниг українською мовою у книгарнях та видавництвах, які беруть участь у програмі.
За пів року існування програмою “єКнига” скористалися 317 334 українця. Найбільшою популярністю користувалися книги закордонних авторів (88%). Програма ще триває до кінця 2025 року.
Експериментальна соцпідтримка
З липня 2025 року в Україні, згідно з постановою Кабміну, стартувала експериментальна соціальна програма за якою держава виплачує 4 500 гривень певним категоріям громадян. Програма має на меті спростити процес оформлення виплат, скоротити черги та забезпечити автоматичне нарахування допомоги. Як буде діяти ця програма не зовсім зрозуміло. Відомо, що вона складається з двох етапів.
Перший стартував з 1 липня 2025 року. Подавати заяву про призначення базової соціальної допомоги можуть ті сім’ї, які на дату звернення вже отримують один із таких видів державної допомоги:
- соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;
- допомогу на дітей одиноким матерям;
- допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім’ї;
- тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не можуть утримувати дитину або місце їхнього проживання невідоме.
Другий етап програми розпочався з 1 жовтня 2025 року. З цієї дати отримати 4500 грн можуть інші категорії українців, які не входять до перелічених вище груп.
Тривалість цього експериментального проєкту – до 1 липня 2027 року.
Допомога при народженні дитини і “єЯсла”
З 1 січня 2026 року планується виплата одноразової допомоги при народженні дитини – 50 тисяч гривень. Гроші отримають абсолютно усі жінки, які народили дитину після старту програми. Цією програмою передбачені також:
- щомісячні виплати у розмірі 7 тисяч гривень одному з батьків на догляд за дитиною до досягнення нею 1 року.
- виплати жінкам, які народили дитину, але не мають професійного стажу. Зараз така виплата становить менше 1000 гривень, а після – складатиме 7 тисяч гривень на місяць.
- Програма “єЯсла”. Після того як дитині виповниться один рік, батьки матимуть вибір: повернутися до роботи або виховувати дитину до трьох років. Якщо вони оберуть перший варіант, держава щомісячно платитиме 8 тисяч грн. У разі обрання другого варіанта за мамою або татом збережеться сплата єдиного соціального внеску аж до триріччя малюка.
“Не стріляйте у піаніста, він грає, як вміє”
Чи подібні виплати є економічно обґрунтовані, і чи не є вони простим популізмом? З цим питанням “Політарена” звернулася до економічних експертів.
Олег Пендзін, економіст, експерт Економічного дискусійного клубу каже, що для цих виплат влада використовує кошти, які надходять від наших міжнародних партнерів:
“Джерелом фінансування цих програм є макрофінансова допомога від наших партнерів, яку не можна використати на війну. Ця макрофінансова допомога приходить під конкретні бюджетні програми, наприклад, підтримки бізнесу. Але так складається, що бюджетні програми не виконуються, і гроші залишаються. І складається ситуація, коли закінчується бюджетний рік, а гроші залишились, і їх треба повертати партнерам. Тому ці гроші треба швидко використати. Але, що таке використати їх під якісь програми – треба провести відповідні конкурси. А це доволі складна і довга процедура. І у влади залишається лише одна функція – роздати гроші під щось, що не потребує конкурсної процедури. І от тут починаються “фестивалі нечуваної щедрості”. І якщо ми подивимся уважно, то ці “фестивалі” відбуваються восени, тобто наприкінці року. Гроші ж партнерам віддавати ніхто не хоче, тому що наступного разу фінансову допомогу скоротять”.
Олег Пендзін вважає, що роздавати гроші усім підряд – погана практика.
“Треба було розробити відповідні критерії, і давати ці гроші тільки тим, хто їх потребує реально, наприклад, малозабезпеченим. Треба зробити перелік таких людей, – каже Пендзін, – Але для цього потрібен час. Одна справа, коли ви робите дуже швидко постанову Кабінету міністрів, де пишете, що в межах тимчасово вільних коштів негайно треба роздати їх усім тим, хто зайде в “Дію” і напише там, якусь сльозливу історію. А друга річ, коли треба сідати, писати критерії. А це купа часу, і можна не встигнути”.
“Формально це красиво звучить, – роздати на зиму по 6,5 тисяч гривень. Комусь це допомагає, а хтось просто бере, бо дають”, – підкреслив він.
Економіст Борис Кушнірук так само як і Олег Пендзін впевнений, що влада не повинна роздавати допомогу усім, і зазначає, що в основі таких виплат має бути реальний показник прожиткового мінімуму.
“Для цього при Держстаті могла б була створена аналітична група, в яку б входили люди від профспілок, від асоціації промисловців і підприємців, науковці, представники Нацбанку і уряду. Тобто, це має бути експертна рада, яка би визначила методику за якою має бути розрахований прожитковий мінімум, – пояснює “Політарені” Кушнірук.
“Крім того, це передбачає, що потрібно не просто одноразово порахувати, а ще й постійно оновлювати інформацію. А для цього має бути коректно порахований показник інфляції. І ця експертна рада повинна постійно відстежувати, що Держстат дотримується цієї методики і робить це коректно, – продовжує Кушнірук, – Держстат зараз цим дуже сильно маніпулює. Той рівень інфляції, який держава показує, є, по великому рахунку, брехнею”.
“Допомогу держава повинна видавати виключно тим людям, в яких реальні доходи нижчі реального прожиткового мінімуму. І обов’язково тим, хто не може собі допомогти. Для чого видавати при народженні дитини гроші дружині міліонера? Вона може собі дозволити це і без допомоги держави. Але вона цю допомогу бере. А чому не взяти, якщо дають?”, – зазначив Кушнірук.
Такі виплати, на його думку, можна назвати безвідповідальною політикою влади.
“У нас в державі ніхто не знає кількості отримувачів соціальної допомоги, тому що відсутній єдиний реєстр отримувачів соціальної допомоги. Все розкидано по різним департаментам соцполітики, і ніхто не знає, скільки хто отримує грошей. Це гарне підґрунтя для зловживань. Тобто, держава допомагає тим, хто і так непогано живе, а при цьому у нас є ті, хто живе у стані жебрацтва, і при цьому ніякої допомоги від держави не отримує”, – резюмував Кушнірук.
Стосовно дій самої влади співрозмовники “Політарени” висловилися критично.
“Давайте не будемо до них надзвичайно вимогливими. Є така цитата з книги Оскара Уайльда “Impressions of America”: “Не стріляйте в піаніста, він грає, як вміє”, – зазначив Олег Пендзін.
“Популізм, некомпетентність і корупція – це речі, які ідуть поруч”, – сказав Борис Кушнірук.
І наостанок. Мало хто вже пам’ятає, але після приходу до влади, Володимир Зеленський ініціював створення Фонду майбутніх поколінь. Він мав наповнюватися коштами, які держава отримує від рентної плати. І ці кошти мали б йти на рахунки тих українців, які народилися з 2019 року – за час президентства Зеленського. Для нарахування коштів мали створити “економічний паспорт” кожному такому українцю, і сума там накопичувалася б до 18 років. Загалом на цю ініціативу мало б піти щонайменше трильйон гривень. Фонд мав запрацювати з 2023 року.
