Понад три роки у Києві триває конфлікт між КМВА і КМДА – масштабне політичне протистояння між міською владою і Офісом президента. Воно безпосередньо впливає на життя киян, які потерпають від російських обстрілів. Адже у столиці і досі фактично немає укриттів, крім метро та підвалів.
Після того, як російські ракети стерли з лиця землі два під’їзди житлових будинків, ДСНС виступила із заявою про те, що правило двох стін більше не працює. На що кияни відповіли закономірним питанням: а де власне укриття, куди йти?
“Політарена” розбиралася, як справляється столиця з викликами війни, що робить і чого не робить столична влада: вертикаль мера Віталія Кличка і президентська вертикаль, а також, як суспільство може вплинути на владу в умовах воєнного стану, коли неможливі вибори.
Банкова проти Кличка: перетягування ковдри, яка ось-ось порветься
З 2022 року у Києві триває конфлікт між Київською міською державною адміністрацією на чолі з обраним на виборах мером Віталієм Кличком та президентською вертикаллю —Київською міською військовою адміністрацією, яку наразі очолює Тимур Ткаченко.
“КМВА не розглядає важливі документи. Наприклад, розпорядження про відновлення будинків, компенсацію власникам за пошкоджені об’єкти, відновлення інфраструктури та чимало іншого. Все це спричиняє дестабілізацію управління містом та блокування важливих для киян рішень. У столиці є обраний мер, обрана громадою Київська міська рада – вони за законом забезпечують життєдіяльність міста. Водночас новий голова КМВА намагається у порушення закону перебрати на себе повноваження голови КМДА, міського голови, міської ради, районних адміністрацій”, – заявив Кличко у січні 2025 року.
У відповідь на це Ткаченко записав відео на фоні зруйнованого будинку на Жилянській і сказав:
“Таких будинків у місті значно більше, ніж один. І багато киян реально чекають допомоги після російських ударів. Навіть спалені російськими обстрілами машини почали забирати з вулиць лише нещодавно, і зовсім не після рішення мера”.
Взаємозвинувачення у бездіяльності – вже звичний спосіб спілкування між КМДА та КМВА.
Ось і тепер Тимур Ткаченко звинувачує мера у саботажі забезпечення містян укриттями: “Майже три з половиною роки великої війни і жодного модульного укриття в столиці. Мерія саме це поняття ставить на “стоп”. Жодної гривні, жодного кроку назустріч киянам”.
Як Кличко, так і Ткаченко запевняють киян у тому, що саме вони піклуються про них, а опоненти – вставляють палки у колеса, тому нема ані укриттів, ані допомоги після ударів.
Проблема полягає в тому, що повноваження КМДА та КМВА досі не розмежовані: обидві сторони тягнуть ковдру, як ось-ось розірветься, на себе.
Депутати Київради 3 квітня 2025 року голосують за скандальне рішення № 222, яким дозволяють КМДА ухвалювати рішення під час воєнного стану шляхом своїх розпоряджень. Цим рішенням депутати фактично відбирають повноваження у КМВА. До законності цього рішення та до процедури його ухвалення відразу виникають питання. Депутат Київради, керівник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко у сесійній залі наголошував на тому, що законодавство про воєнний стан превалює над іншими законами, зокрема над законом про місцеве самоврядування.
До того ж Віталій Кличко так поспішав “протягнути” це рішення, що поставив його на голосування під час повітряної тривоги, коли депутати мали йти в укриття.
Аналітикиня руху “Чесно. Київ” Аміна Лікар у коментарі “Політарені” розповідає, як конфлікт впливає на роботу київської міської ради:
“Насамперед, конфлікт створює додаткову напругу між фракціями. За таких обставин, сесійна зала стає місцем політичних дискусій, заяв та виступів — а на фактичне ухвалення рішень залишається значно менше часу. Крім цього, конфлікт відображається і у спробах врегулювати межі повноважень КМДА та КМВА. Так було, зокрема, із ухваленням проєкту рішення №222 — тоді голосування відбулося досить хаотично та під час повітряної тривоги. Це вкотре повертає нас до питання відсутності окреслених повноважень двох ключових органів виконавчої влади у столиці. І доки ці межі будуть “випробовуватися” безпосередньо під час запровадження нових ініціатив, ймовірно, конфлікту не оминути”.
Хто відповідальний за укриття у Києві
Депутат Київради Леонід Ємець писав, що за облаштування укриттів у Києві відповідають Районні державні адміністрації – їхніх керівників призначає президент Володимир Зеленський. А виділяє кошти Київрада.
“Скажу чесно і це не секрет, минуле керівництво районних РДА (а саме вони відповідальні за укриття) запам’яталося барабанами в укриття та накруткою на тендерах. Було буквально пару районів де роботи з облаштування було проведено достойно, але були райони де рішення були дуже дивні (мʼяко кажучи). Наприклад Шевченківський район “забабахав” укриття в 800 км від району (в Карпатах) в той час як в Шевченківському районі якраз укриттів не вистачало”, – нагадав він.
Зараз, каже Ємець, “прийшли нові керівники Районних державних адміністрацій”, і, на його думку, справа може зрушити з місця. Бюджет із необхідними видатками на укриття Київрада вже ухвалила.
“Із нинішніми керівниками РДА Київрада має співпрацювати щодо забезпечення мешканців укриттями належної якості. І ця робота ведеться, гроші виділені. Нові РДА працюють, а Київрада контролює. Проблеми були, але люди мають знати що висновки зроблені. Тепер потрібні результати”, – написав Ємець.
Йде четвертий рік повномасштабної війни, і тільки зараз дві гілки влади – місцева і державна, до чогось домовилися. І тут варто наголосити “можливо домовилися”, бо результатів ще нема.
Крім облаштування укриттів, є ще “модульні укриття”, про які й казав Ткаченко.
Директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук пояснив, що хоч питання і актуальне ще з лютого 2022 року, але дотепер воно так і не має юридичного врегулювання.
“Так, у державі затверджено стандарти на виробництво таких укриттів. Але досі відсутні нормативи на введення таких об’єктів в експлуатацію! Тобто за бюджетні кошти можна тільки придбати та встановити мобільне укриття, але воно не буде введене в експлуатацію і внесене до фонду захисних споруд міста. На ньому не можна писати слово “УКРИТТЯ”, – наголосив Ткачук.
Він додав, що за цей час від початку повномасштабного вторгнення столична влада і Київрада неодноразово зверталися до Кабміну з проханням врегулювати це питання на законодавчому рівні.
“Сказати, що Київ нічого не робив у цьому плані – абсолютна маніпуляція. Ще два роки тому в районах столиці було визначено місця для розміщення мобільних укриттів, провели зустрічі з усіма виробниками, які на території міста виробляють такі споруди. Але, на жаль, законно за бюджетні кошти встановлювати подібні споруди як укриття місто можливості так і не отримало. Саме тому, що держава “умила руки”, – стверджує Ткачук.
Він не розуміє, “чому тоді цей проєкт не може бути втілений на державному рівні.”
“Місцеві органи самоврядування визначають місця розміщення, визначають балансоутримувача, який надалі буде контролювати роботу таких укриттів, а держава за єдиним стандартом виробляє такі укриття і встановлює. Коли пан Ткаченко працював у Мінстратегпромі, я говорив і йому, в тому числі, про такий варіант. Проігнорували. А тепер бачимо, що єдине рішення, яке може сьогодні запропонувати держава в особі керівника КМВА, це примусити місцеву владу порушити законодавство щодо використання бюджетних коштів”, – додав Ткачук.
Тобто у питанні модульних укриттів дві гілки влади досі згоди не дійшли, а страждати від цього будуть, як завжди, кияни.
Замість укриттів були “туалетні схеми”
Протистояння між мерами та міськими радами з одного боку та президентською вертикаллю з іншого відбувається не лише у Києві. Згадати хоча б історію з мером Чернігова Владиславом Атрошенком, якого усунули від влади ще у 2022 році.
Є інформація про те, що у Кличка бояться, що Банкова хоче реалізувати таку схему і в Києві, але для цього треба зробити Київраду недієздатною та передати її повноваження КМВА.
Рух “Чесно. Київ” проаналізував роботу Київради за 2025 рік і її ніяк не можна назвати ефективною. За перші 5 місяців роботи столичні депутати ухвалили 56 рішень, а за аналогічний період 2024 року — 1232. Причин було декілька: блокування трибуни, наслідки корупційних скандалів та відсутність секретаря.
Наприклад, 29 мало відбутися засідання Київради, але провести його не змогли через відсутність кворуму. Депутатів чекали понад годину, але вони так і не з’явилися. Кличко впевнений: робота Київради саботується навмисно.
Однак правда полягає не тільки в тому, що Банкова хоче знищити Кличка і місцеве самоврядування, а й в тому, що це місцеве самоврядування, м’яко кажучи, не завжди діє в інтересах киян.
“Коли пленарні засідання Київради не відбуваються регулярно або ж минають з низькою результативністю, увага громадськості до гострих, наболілих питань тьмяніє”, – каже Аміна Лікар.
У лютому цього року НАБУ і САП провели масштабну операцію “Чисте місто”, під час якої виявили факти корупції у земельній та бюджетній сфері Києва. Силовики викрили діяльність організації, мета якої була у заволодінні цінною землею під забудову та контроль над ухваленням владою відповідних рішень. НАБУ провело обшуки у фігурантів. На рахунках чиновників знайшли понад 6,5 млн доларів. Серед обвинувачених — заступник голови КМДА Петро Оленич, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв, депутатка Київради Олена Марченко, а також керівники комунальних підприємств, зокрема заступники директорів КП “Київблагоустрій” та “Спецжитлофонд”.
Саме тоді з’явився і такий термін, як “туалетні схеми”.
Як зазначила депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова, за цією схемою звичайний вуличний туалет з дошок міг стати підставою для привласнення гектара землі. Під туалети виділяли землю, яка могла перевищувати розмір самих вбиралень у 100–200 разів. Це ставало можливим через норми Земельного кодексу, який визначає, що земельну ділянку не можна передати нікому, окрім власника майна, розташованого на ній. За іншою схемою, компанія, яка хотіла привласнити землю, будувала на ній фундамент чи будівлю без дозволу, а потім зверталася до Київради, щоб отримати цю землю в оренду без конкурсу.
“Фігурантів скандалу із “туалетними схемами” досі не притягли до повноцінної відповідальності, а депутати реєструють проєкти щодо скасування доказів земельної корупції. І що довшими є паузи в роботі Київраді, то більшою стає ймовірність того, що ті самі “туалетні схеми”, скандальні договори оренди чи інші корупційні питання повернуться — як було, зокрема, у 2024 році”, – каже Аміна Лікар.
Наприклад, як йдеться у звіті “Чесно. Київ”, із 445 проєктів, які Київрада ухвалила 30 травня, лише 17 ініціатив не стосувалися земельних аспектів. “Земельний блок” 8 лютого 2024 року зайняв 120 ухвалених рішень зі 156. При чому, озвучується на сесії лише номер проєкту, а голосування відбувається пакетами. Депутати можуть одним голосуванням ухвалити 200 відмов у наданні дозволу на розробку землеустрою громадянам, в інших випадках це стосувалося й надання ділянок в оренду.
Аміна Лікар додає, що окрім попередніх домовленостей, одна з ключових причин скандальних земельних голосувань — відсутність якісного ознайомлення із їхнім змістом та обговорення самих проєктів рішень:
“Деякі депутати могли й не знати достовірно, за що голосують. Звісно, є частина депутатів, які уникали голосування за “туалетні схеми”. В контексті контролю влади, необхідно надавати розголос потенційно скандальним ініціативам та аналізувати порядок денний на найближче засідання — включно із переліком невідкладних питань”, – зазначила вона.
Тобто звісно, хотілося б сказати, що стабілізації влади у столиці дійсно може допомогти відновлення повноцінної роботи Київради, але зрозуміло, що цього недостатньо: рада, яка збирається тільки для того, щоб ухвалити пакетом низку земельних питань — явно не те, що треба столиці, яка потерпає від постійних обстрілів.
До речі, як йдеться у звіті за результатами моніторингу доступності та базової якості укриттів у 2024 році, ситуація з укриттями у столиці відверто кепська: укриття Києва оцінили на 3 бали з 5, в Одесі, наприклад, на 3,9. Зазначимо, у 2023 році ситуація була ще гірша, Київ отримав 2,5 балів: 68% зі 120 укриттів, які перевіряли, не вдалося навіть знайти.
І лише в 30,8% з перевірених київських укриттів наявний справний туалет, а світлом та місцями для сидіння забезпечені трохи більше, ніж половина.
Чи лишилася у Кличка підтримка у Київраді
Дійсно у цій історії є чимало питань. Головне з них — чи має сам Кличко відношення до цих схем, чи це робиться за його спиною, а він лише жаліється на тиск та дає інтерв’ю на фоні чергової розбитої росіянами багатоповерхівки?
“Вишенькою на торті” стало те, що 10 червня Київрада 73 голосами відправила у відставку першого заступника голови Кличка Миколу Поворозника. Чиновника зафільмували у відео, на якому він святкує день народження в робочий час і в день, коли в столиці оголосили жалобу за загиблими.
1 липня Кличко відсторонив Поворозника від посади. “Мною ухвалене рішення про проведення службового розслідування щодо факту нібито якогось “святкування”. До розслідування будуть долучені ініціатори даного рішення депутатів Київради. За результатами службового розслідування має бути ухвалене законне рішення!”, – написав мер.
Показово, що 10 червня вперше за недовіру чиновнику голосували навіть представники фракції “Європейська солідарність”, які завжди підтримували Кличка в його протистоянні зі “Слугами народу” та Банковою.
Чи означає це, що підтримки у Кличка не лишилося, чи він просто починає здавати своїх, щоб якось вижити, покаже час. Однак, що робити киянам, як вони при відсутності виборів у воєнний час, можуть вплинути на владу чи якось контролювати її?
“За умов воєнного стану, питання виборів та неможливості їхнього проведення є досить очевидним. Водночас, поточні умови дозволяють регулярно слідкувати за роботою Київради. Усі пленарні засідання та засідання постійних комісій транслюються онлайн, а із порядками денними є змога ознайомитися на сайті Київради. Про ініціативи, які потребують додаткової уваги громади, часто можуть комунікувати активісти або ж медіа — як було, зокрема, із подовженням договорів оренди на ділянках Китаївського археологічного комплексу чи екопарком “Осокорки”. Важливо слідкувати за перебігом проблемних голосувань та звертати увагу на поіменні голосування чи виступи депутатів — і у сесійній залі, і під час засідань постійних комісій”, – каже Аміна Лікар.
