Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2023 рік. Його називають “бюджетом воюючої країни” або “бюджетом перемоги”, сподіваючись, що вона відбудеться наступного року.
Політарена проаналізувала головний фінансовий документ країни.
Автор: Олег Гонта
Основні фінансові показники Держбюджету на 2023 рік
Доходи державного бюджету на 2023 рік передбачено у сумі 1 трлн 330 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 1 трлн 173 млрд грн та доходи спеціального фонду – 156 млрд гривень.
Основу дохідної частини бюджету у 2023 році мають скласти надходження від митних платежів (38%) та платежів від Податкової служби України (53%). Структура податкових надходжень залишатиметься майже незмінною: 57% основного доходу складатимуть непрямі податки у вигляді акцизних зборів та ПДВ.
Планується, що НБУ перерахує у держбюджет не менше 19,3 млрд грн прибутку. Від приватизації хочуть зібрати 6 млрд грн, зокрема коштом продажу обʼєктів, що були передані в АРМА. Очікується надходження ПДВ у розмірі 596,3 млрд грн, ПДФО — 129 млрд грн, податку на прибуток підприємств — 132 млрд грн, акцизного податку — 137,3 млрд грн. Рентні платежі становитимуть близько 241 млрд грн, ввізне мито — 35,2 млрд грн, дивіденди — 7,3 млрд грн, а надходження від бюджетних установ — 45,5 млрд.
Видатки становитимуть 2 трлн 640 млрд грн, у тому числі загального фонду – 2 трлн 312 млрд грн та спеціального фонду — 328 млрд гривень. Понад 1 трлн грн буде спрямовано на армію та безпеку країни. Для порівняння: минулого року доходи Держбюджету планували отримати у межах 1,322 трлн грн, з яких них на оборону мали витратити 286,6 млрд грн (6% від ВВП).
- Міністерство оборони — 857,9 млрд грн.
- Міністерство внутрішніх справ — 209,8 млрд грн.
- Держприкордонслужба — 33,25 млрд грн.
- Нацгвардія — 47,1 млрд грн.
- Держслужба з надзвичайних ситуацій — 38,7 млрд грн.
- Національна поліція — 68,6 млрд грн.
Дефіцит бюджету передбачається до 20,6 % ВВП. Його планується профінансувати за рахунок збільшення зовнішніх запозичень. Відповідно на цю суму зросте обсяг державного боргу. Прогноз реального зростання ВВП — 3,2 % прогноз інфляції у 2023 році 28%, обмінний курс гривні до долара США закладено на рівні 45,8 грн за дол. на кінець 2023 року.
Як голосували за держбюджет у Раді
Голосування 3 листопада за основний фінансовий документ наступного року відбувалося за закритими дверима і без трансляції на телеканалі “Рада”. З цього приводу дуже обурилася опозиційна фракція “Європейська солідарність”. Проте, голосів вона за бюджет все одно не дала, як і фракція “Батьківщини”.
“За” проголосували 295 депутатів, утрималися — 35, проти — 0. “Слуги народу” дали 211 голосів, крім них позитивне рішення забезпечили члени депутатських груп “Платформа за життя та мир” — 18, “За майбутнє” — 15, “Довіра” — 16 та “Відновлення України” — 15. Кнопку “за” також натиснули 10 членів фракції “Голос” та 10 позафракційних нардепів.
Особливих сумнівів у тому, що парламент погодиться з урядовим проєктом, не було, адже “слуги” з союзниками мають переконливу більшість.
Докладно про збільшені видатки бюджету
Зокрема збільшилися видатки:
- стаття “Фінансування політичних партій” зросла на 519,4 млн грн;
- телеканал “Рада” та газета “Голос України” отримали додаткові 120 млн грн;
- покращили власні бюджети й антикорупційні органи: САП +62,76 млн грн та НАЗК +16,4 млн грн; Фінансування Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зросло на 116 млн грн;
- на 38,5 млн грн більше у порівнянні з попереднім варіантом було спрямовано на заходи з приватизації держмайна;
- на 10 млн грн — на розвиток фізкультури та спорту.
Опозиція розкритикувала виділення 1,4 мільярда на “Єдиний марафон” і телеканал FREEДОМ, мовляв, це розкіш, яку Україна не може собі дозволити, оскільки держбюджет 2023 передбачає інфляцію на рівні 28-30% і повністю залежить від зовнішніх запозичень.
Разом з тим, для розв’язання питань соціального та економічного характеру передбачено збільшення видатків державного бюджету, зокрема на:
- виплату пенсій — на 39 млрд грн (до 272 млрд грн);
- фонд ліквідації наслідків збройної агресії – на 16 млрд грн (до 35,5 млрд гривень). Визначені такі напрями спрямування коштів фонду: будівництво та ремонт громадських будівель, об’єктів критичної інфраструктури; забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили житло внаслідок бойових дій; закупівля шкільних автобусів та спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств;
- на освіту збільшено видатки на 555 млн грн, зокрема на розвиток дистанційної форми навчання 150 млн грн, на забезпечення проведення зовнішнього незалежного оцінювання 215 млн грн;
- на культуру на 235 млн грн, у тому числі для забезпечення реалізації проєкт Українським культурним фондом та Українським інститутом книги;
- для надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам – 20 млн гривень.
Ще на стадії підготовки внесення на розгляд Ради затвердженого Проєкту, прем’єр-міністр Денис Шмигаль озвучував тезу, що Україна потребуватиме від партнерів $38 млрд зовнішньої допомоги наступного року. Кошти, на його переконання, мають надати “в рівній мірі від ЄС, США та МВФ”. В іншому випадку уряд не зможе утримувати соціальну сферу, у тому числі платити пенсії та зарплати бюджетникам.
Сказано це було в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung. З чого можна зробити висновок про те, що цільовою аудиторією повідомлення були європейські політики, яким давали зрозуміти: відсутність допомоги призведе до зубожіння українців та, як наслідок, зростання кількості біженців у Європі.
Водночас Шмигаль таким чином заздалегідь формулював відповідь і можливим критикам урядового проєкту Держбюджету: зароблені в Україні гроші підуть на війну, зброю, боєприпаси та забезпечення силових структур. Більшість інших статей фінансуватимуться лише у випадку отримання західних кредитів.
Також Шмигаль назвав бюджет на 2023 рік “бюджетом перемоги”, оскільки майже всі доходи — понад 1 трлн грн підуть на безпеку країни. З цією сумою не посперечаєшся, це питання виживання. Єдиним порятунком для України буде не просто “воєнний бюджет”, а “тотально воєнний бюджет”.
Кому скоротили фінансування
У бюджеті передбачено зменшення на 11,6 млрд грн видатків на утримання органів влади. Менше грошей отримають:
- Міністерство цифрової трансформації (-86% порівняно з 2022 роком);
- Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій (-78,6%);
- Міністерство розвитку громад та територій (-73,7%);
- Міністерство інфраструктури (-64,6%).
- Також, попри побоювання деяких політиків, що витрати на “Велике будівництво” не скоротять навіть під час війни, будувати планують менше. а “Укравтодор” недоотримає 26 млрд грн у порівнянні з минулим роком
Серед бюджетних новинок цього року – створення Фонду ліквідації наслідків російської агресії у розмірі не менше 19 млрд грн, де акумулюватимуть конфісковані російські активи та цільову міжнародну допомогу на невідкладне відновлення. Втім, у цьому пункті також не складно побачити першочерговість кредитування, а вже потім “освоєння” цих коштів.
Також передбачено дотацію на компенсації “воєнних” витрат місцевих бюджетів. Йдеться про 24 млрд грн.
В цілому Кабмін зробив вірний тактичний хід, всю відповідальність за ситуацію переклавши (принаймні, на словах) на зовнішніх донорів. Як не крути, а потреба України у західних кредитах, дійсно, є критичною.
Чи вистачить закладених в бюджеті коштів на оборону
Як зазначалося вище дефіцит бюджету становитиме 20% ВВП. Покривати його планується коштом західних кредитів, але чи будуть ці транші надходити вчасно? І чи не доведеться для фінансування критично важливих програм знову вмикати “друкарський верстат”. Нагадаємо, начальник Управління монетарної політики НБУ Михайло Ребрик в інтерв’ю “Мінфіну” казав, що “наступного року взагалі очікується, що емісійне фінансування буде непотрібно”.
Також, враховуючи очікуваний курс в 45,8 грн за долар на кінець 2023 року, слід враховувати суттєву залежність не лише соціальних статей, а й оборонного бюджету від утримування курсу національної валюти. Особливо це стосується статті видатків на закупівлю імпортного озброєння, техніки та боєприпасів. У 2022 р. на ці потреби було передбачено 28,438 млрд грн, тобто близько $1 млрд, у 2023-му ця сума має зрости до 350 млрд ($ 8 млрд 300 млн).
З підтримкою експортерів, щоб забезпечити отримання валюти, яка конче потрібна для оплати озброєння та боєприпасів, ситуація не найкраща. Навіть сільгоспвиробники отримають на 4 млрд менше державної підтримки. Аграрії уже бідкаються: у бюджеті-2023 держава не виділила жодної копійки на традиційні програми субсидування АПК.
Валюта потрібна і для виконання іншого зобов’язання – розрахунку за уже взяті кредити. Зокрема, на кінець 2023 року нас очікує розмір боргу, що дорівнюватиме 100% всього валового внутрішнього продукту.
З огляду на те, що $38 млрд зовнішньої допомоги уряд збирається у першу чергу витрачати на соціальну сферу, постає питання: чи вистачить внутрішніх ресурсів для забезпечення ЗСУ. Тому переконання, що українська економіка зможе самостійно (у вигляді надходжень від податків і зборів) зібрати стільки ресурсів на фінансування потреб оборони, не є однозначним. На соціальну сферу, без допомоги партнерів, їх не вистачить у жодному випадку.
Наприклад, стаття бюджету “Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення” передбачає фінансування у межах 7 млрд 672 млн грн, що, звісно, багато, але ця сума набагато менша, ніж середній західний транш на придбання новітнього озброєння.
Що буде з економікою у 2023 році
Шмигаль казав, що залежно від зміни ситуації на фронті, економіка у 2023 році може як скоротитися на 0,4%, так і зрости на 10 та більше відсотків. гарантій ніяких нема.
Але війна водночас може стати потужним локомотивом для розвитку економіки, оскільки підприємства отримуватимуть гарантовані державні замовлення на випуск техніки, виробництво медикаментів, обмундирування, заготівлю харчів. Однак, жодних стимулів для вітчизняних виробників, не кажучи вже про впровадження мобілізаційних заходів у економіці, у держбюджеті-2023 не видно.
Член Ради НБУ Віктор Козюк, аналізуючи бюджет на 2023 рік в блозі на УП пише, що зовнішня допомога не стане джерелом ремонетизації економіки України.
“Традиційно заведено вважати, що зовнішня допомога в пост-конфліктних країнах є потужним джерелом ремонетизації економіки. Але це не випадок України. Зовнішня допомога повинна бути підсилена доступністю інструментів для збереження гривневих активів. Це дасть кращий баланс втрат і вигід і, в підсумку, зменшить чутливість до зовнішнього фінансування в майбутньому, потреби в якому ще довго будуть значними”, — зазначає він.
Аналітик Олексій Кущ на “Укрінформ” критикує максимальне скорочення бюджетних видатків у бюджеті, наводячи приклад країн, які долали викликані пандемією проблеми протилежним чином: інвестували у соціальний капітал та амортизацію кризових явищ у середовищі малого й середнього бізнесу. Адже для того, щоб зібрати податки, слід спочатку “влити” гроші в економіку. Таким чином, витрати держбюджету — це не “втрачені” гроші.
Якщо спростити всю цю бюджетну математику, то висновок буде не зовсім приємний — уряд, сподіваючись майже винятково на зовнішні запозичення, практично згорнув програми розвитку вітчизняної економіки та стимулювання експортерів. І найгірше, що може з цього вийти — це ризик недостатнього фінансування оборони і, все ж таки, знову емісія гривні з усіма негативними наслідками.
