Аналізуємо закони про податкові і митні пільги великому бізнесу: стимулювання інвестицій чи втрати для бюджету?

Верховна Рада 4 листопада ухвалила за основу два законопроєкти, пов’язані з податковими і митними пільгами до 2026 року для великого бізнесу.

Це документи №13414 та №13415, зареєстровані 25 червня 2025 року групою народних депутатів, серед яких Дмитро Кисилевський та Данило Гетманцев. Обидва документи, як декларується, спрямовані на залучення інвестицій у переробну промисловість – сектор, який включає виробництво харчових продуктів, машинобудування, металургію та інші галузі, де сировина перетворюється на готові товари.

Ініціатори законопроєктів у пояснювальних записках кажуть, що економіка України стикається з викликами: з 2011 року обсяг капітальних інвестицій скоротився з 7,6 мільярда доларів США до 4,6 мільярда у 2023 році. Частка переробної промисловості у валовому внутрішньому продукті (ВВП) впала до 8,2% – це значно нижче, ніж у сусідніх країнах, наприклад, 16,8% в Польщі чи 19,5% в Туреччині. Війна додала проблем: збитки промисловим об’єктам оцінюються в 13 мільярдів доларів, а загальні руйнування інфраструктури – у 155 мільярдів. Без нових інвестицій оновлення обладнання та створення робочих місць затримається, що вплине на відновлення країни.

Ці законопроєкти пропонують тимчасові пільги – звільнення від певних податків і мит – для компаній, які вкладають гроші в нові виробництва до 2026 року. Вони доповнюють один одного: один змінює Митний кодекс, інший – Податковий. Разом вони створюють систему, де держава частково компенсує витрати інвесторів, щоб стимулювати бізнес.

Опозиційні фракції виступили категорично проти ухвалення цих законопроєктів, наголошуючи, що вони “коштуватимуть бюджету 20-40 млрд”.

Законопроєкт №13414: зміни до Митного кодексу

Про що законопроєкт?

Цей документ називається “Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки”. Він додає новий підпункт 18 до переліку товарів, які тимчасово звільняються від ввізного мита. Йдеться про нове обладнання та комплектуючі, які імпортуються для інвестиційних проєктів у переробній промисловості. Пільга діє до 1 січня 2036 року.

До галузей переробної промисловості відносяться:

• виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів;
• металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування;
• виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу і поліграфічна діяльність;
• машинобудування.

Суть проста: компанії, які будують або модернізують виробничі підприємства в Україні, зможуть ввозити нове устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього без сплати мита – податку на імпорт. Але тільки якщо це обладнання нове (виготовлене не раніше ніж за три роки до ввезення), не вживане та класифіковане за певними кодами УКТ ЗЕД (це міжнародний класифікатор товарів). Наприклад, це верстати, насоси, компресори, електродвигуни чи обладнання для виробництва соків. Але є обмеження: сфера виробництва алкоголю й тютюнових виробів не підпадає під норми цього законопроєкту.

Чому це актуально для України?

Переробна промисловість – ключовий сектор української економіки, але вона потребує оновлення. За даними Державної служби статистики, у 2023 році на переробку припадало 61,7 мільярда гривень інвестицій, з них 35% – на харчові продукти, 16% – на металургію, 11% – на машинобудування. Однак імпорт обладнання часто стає дорогим через мито.

Війна посилила ситуацію: промисловість скоротила випуск на 41% у 2022 році, особливо постраждали галузі виробництва азотних добрив (-72,9%), керамічних плит (-77,7%), виробів з бетону, гіпсу, цементу (- 66,1%), автотранспортних засобів (-53,3%), сільгоспмашин й обладнання (-59,1%), металургійне виробництво (-66,5%) тощо. А відновлення вимагає імпорту, бо в Україні не вистачає сучасних верстатів. Без пільг інвестиції йдуть в торгівлю чи нерухомість, а сфера виробництва зазнає краху.

Мета законопроєкту також полягає в тому, щоб залучити прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які зросли з 2,8 мільярда доларів у 2011-му до 4,5 мільярда у 2023-му, але все одно недостатньо. Раніше головними інвесторами були Кіпр (бо офшори), Німеччина, Австрія, Великобританія, Греція, Панама, Швейцарія, Швеція та Люксембург. З часом до цього переліку додалися нові країни, які складають основу усіх іноземних інвестицій в вітчизняну економіку на сьогодні, а саме: Нідерланди, США, Польща, Франція, Туреччина, Угорщина. Ось на ці держави автори законопроєкту й намагаються орієнтуватися.

Економісти, які готували пояснювальну записку, використовували моделі для прогнозу: якщо пільги запрацюють, вони створять “мультиплікатор” – кожна гривня інвестицій генерує до 7 гривень випуску товарів. Це допоможе не тільки промисловості, але й суміжним секторам, як сільське господарство чи послуги.

Реєстр інвесторів у сфері переробної промисловості

Важливо зазначити, що законопроєкт №13414 згадує “Реєстр інвесторів у сфері переробної промисловості” (цей Реєстр також пропонується і для впровадження змін, передбачених законопроєктом №13415).

Це електронна база даних, яка має містити інформацію про компанії, що реалізують інвестиційні проєкти у галузях переробної промисловості (наприклад, виробництво харчових продуктів, машинобудування, металургія, текстиль чи фармацевтика). Метою Реєстру є надання цим компаніям тимчасових податкових та митних пільг для стимулювання інвестицій.

Ключові елементи Реєстру (згідно із законопроєктами №13414 та №13415):

• Хто може бути включеним? Юридичні особи, зареєстровані в Україні, які ведуть діяльність за КВЕД 10-33 (розділи переробної промисловості), крім виробництва акцизних товарів (наприклад, алкоголю чи тютюну, але з винятком автотранспорту). Компанія повинна планувати інвестиційний проєкт: будівництво, модернізацію чи оснащення об’єктів на суму від 100 тис. євро до 50 млн євро.
• Процедура включення: компанія подає до Мінекономіки заяву, бізнес-план та документи про фінансову спроможність (Кабмін визначить деталі). Після перевірки – включення до Реєстру і статус “інвестора”.
• Що фіксується в Реєстрі? Дані про проєкт, обсяг інвестицій, строки, обсяг наданих пільг. Виключення можливе за порушення (наприклад, нецільове використання) або за заявою.
• Хто веде Реєстр? Центральний орган виконавчої влади з інвестиційною політики – Мінекономіки. Імовірно, буде автоматичний обмін даними з ДПС та Митною службою.
• Виключення: Не включать неприбуткові організації, офшорні компанії, фірми з РФ/санкціями, банкрутів чи боржників.

Реєстр слугуватиме основою для надання пільг: звільнення від ПДВ (до 3 років), податку на прибуток (до 10 років), земельного податку та ввізного мита на обладнання.

Що ще пропонує законопроєкт №13414?

Ось ключові пункти:

• Перелік товарів: виключено побутову техніку, як холодильники чи побутові насоси. Обсяги імпорту фіксуються в бізнес-плані, який подається для включення до Реєстру інвесторів.
• Чинність: з 1 січня 2026 року в разі позитивного голосування. КМУ повинен зразу ж ухвалити відповідні підзаконні акти.

Цей законопроєкт – лише частина пазла. Він працює з №13415, де фіксуються податкові пільги, щоб загальна компенсація інвестицій сягала 30-70% залежно від розміру проєкту.

Законопроєкт №13415: зміни до Податкового кодексу

Про що законопроєкт?

Повна назва – “Про внесення змін до розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки”. Він додає пункт 75, який пропонує спростити податки для компаній, що вкладають гроші в будівництво чи модернізацію підприємств у переробній промисловості.

Як пояснює співавтор законопроєкту, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський: “Йдеться про можливість повернути податками від 30% до 70% коштів, вкладених у будівництво нових чи розширення існуючих заводів, та створення промислової інфраструктури… Ключовою відмінністю цієї ініціативи від інших буде те, що вона працюватиме і для інвестицій існуючих підприємств, а не тільки нових”.

Податкові пільги діятимуть також до 2036 року, з суворим контролем: якщо придбане завдяки пільгам обладнання продадуть завчасно чи використають не за призначенням, доведеться заплатити все з штрафами.

Щоб отримати пільги, фірма повинна зареєструватися у вищезазначеному Реєстрі інвесторів, який веде Міністерство економіки.

Від яких податків звільняють:

• по-перше, від ПДВ (20%) на імпорт нового обладнання та запчастин – на 3 роки, щоб дешевше привезти верстати чи машини.

• по-друге, від податку на прибуток (18%) – до 10 років, якщо 90% доходу фірми йде від власного виробництва, а не від торгівлі.

• по-третє, від земельного податку чи оренди землі – місцеві ради можуть знизити ставки чи взагалі звільнити, без зайвої бюрократії. Усе це разом має привабити бізнес, створити робочі місця і допомогти відновити промисловість після війни, але пільги припиняються, якщо проєкт не запрацює чи перевищить ліміт.

№13415: навіщо потрібні податкові пільги?

Податки – ще один бар’єр для інвестицій. Без пільг бізнес руйнується: протягом 2007-2021 років частка переробної промисловості у ВВП України скоротилася з 18,4% до 10,3%. Частка ж інноваційної продукції (товарів та послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції промислових підприємств України зменшилася з 6,7% до 1,9%.

Згідно з моделюванням у пояснювальній записці, за умови реалізації реалістичного сценарію зростання капітальних інвестицій в середньотехнологічні галузі переробної промисловості сприятиме додатковому приросту ВВП України на рівні 1,72% щорічно. Загальний обсяг виробництва збільшиться на 2,14%, з них продукція переробних секторів – на 5,57%, видобувної галузі – на 2,05%, а сфери послуг – на 1,74%. Крім того, на загальнодержавному рівні зарплати найманих працівників зростуть на 1,74%. Валовий прибуток та комбінований дохід від бізнес-діяльності підвищиться на 1,70%. Обсяг експорту товарів і послуг розшириться на 2,38%, тоді як імпорт зросте на 6,65%.

Думки експертів про законопроєкти №13414 та №13415: плюси і мінуси

Законопроєкти №13414 (зміни до Митного кодексу) та №13415 (зміни до Податкового кодексу), прийняті за основу Верховною Радою 4 листопада 2025 року, отримали переважно позитивні відгуки від бізнес-асоціацій та профільних депутатів. Обговорення тривало з червня 2025 року, коли їх зареєстрували. Експерти з податкової сфери та економісти відзначають фокус на стимулюванні інвестицій в переробну промисловість, але також вказують на ризики для бюджету.

• Данило Гетманцев (голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики): підтримує ініціативу. 12 серпня 2025 року Комітет під його керівництвом рекомендував ухвалити проєкти в першому читанні, зазначивши, що вони передбачають стимулювання бізнесу, аби він відходив від сировинної моделі та інвестував у розвиток переробної промисловості. Гетманцев також акцентував на робочій групі, де проєкти доопрацювали.
• Федерація роботодавців України (ФРУ): є співініціатором проєктів. 14 серпня 2025 року ФРУ заявила, що “ідея запровадження компенсації капітальних інвестицій через податки – це давно назрілий крок, на який бізнес чекав роками”. Ось ще їхня заява: “Дуже сподіваємось на скоріше прийняття законопроєктів Верховною Радою та закликаємо до цього народних обранців”.

Але варто звернути увагу й на можливі мінуси законопроєктів:

• Бюджетні втрати: Міжнародний валютний фонд не підтримав проєкти законів. За даними “Економічної правди” від 12 серпня 2025 року, МВФ “забракував” ініціативу через потенційні бюджетні втрати від пільг (імовірно, це мільярди гривень на старті). Гетманцев розповів: “Я отримав листа від Міжнародного валютного фонду. Відповідно до цього листа, МВФ не підтримує прийняття цього законопроєкту і вважає, що процедура ухвалення потребує консультацій. Ми не можемо ігнорувати цю інституцію і навряд чи будемо вживати кроки, які йдуть всупереч з його позицією, тому, безперечно, найближчим часом ці консультації будуть”.
• Дублювання інструментів: можливе перетин з чинними програмами (Закон №1116-IX ” Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні”), що ускладнить адміністрування.
• Ризики зловживань: невизначеність в контролі Реєстру інвесторів, потенційна корупція при включенні/виключенні. Комітет рекомендував доопрацювати критерії.
• Обмежений фокус: виключено акцизні сектори (алкоголь, тютюн), що може не охопити всі галузі. Це асиметричність: пільги для переробки, але не для усіх.
• Механізм реалізації: чи зможе уряд ефективно реалізувати приписи законопроєктів, або ж вони є суто популістськими?

Законопроєкти №13414 та №13415, ухвалені Верховною Радою за основу 4 листопада 2025 року, пропонують механізми тимчасових пільг для інвестицій у переробну промисловість – від звільнення від мита на обладнання до податкових компенсацій через ПДВ, прибуток і земельні платежі. Разом із Реєстром інвесторів вони спрямовані на спрощення для бізнесу, який планує проєкти від 100 тисяч до 50 мільйонів євро, з потенціалом стимулювати зростання ВВП та створення робочих місць.

Водночас є й ризики: МВФ застерігає від втрат бюджету, які можуть сягнути мільярдів гривень, а комітети ВРУ наголошують на потребі доопрацювати документи для чіткості термінології та контролю.

Якщо впровадження з 2026 року врахує ці аспекти, ініціативи можуть допомогти залучити інвестиції від партнерів на кшталт Польщі чи Туреччини, але без балансу між пільгами та фіскальною стабільністю ефект може бути обмеженим.