Процес державних закупівель за останній рік змінювався неодноразово. Чиновники запевняли, що усе відбувається заради покращення самого процесу закупівлі державними установами товарів і послуг. Проте, як виявилось, усе не зовсім не так.
Закупівлі через Prozorro: як це відбувалося раніше і що зараз
Свого часу в Україні було змінено підхід до проведення державних закупівель. Тобто, фактично кожен українець за допомогою системи Prozorro міг подивитися, як відбувається закупівля товару чи послуги для будь-якої державної установи. Активісти чи громадські діячі могли відслідковувати процес тендеру від його початку і до завершення. Публічною була інформація щодо кількості учасників тендеру та вартості послуги чи товару, який вони надають. Вже на кінцевому етапі тендеру усі його учасники змагались під час аукціону і вигравав той, хто запропонує найнижчу ціну на товар чи послугу.
Після того, як в Україні розпочалась повномасштабна війна, а згодом з’явились перебої з електропостачанням по усій країні процес цих закупівель за державні кошти було вирішено спростити. Наприклад, було дозволено не проводити конкурси за допомогою Prozorro, а закупівлі відбуваються за спрощеною процедурою чи за прямими договорами. Звісно усе мало на меті покращити процес державних закупівель у нелегкі для країни часи. Принаймні так обіцяли українцям. Втім, деякі представники влади трактують подібні зміни на власний розсуд.
“Я так розумію, що багато чиновників вирішили користуватися тим, що під час воєнного стану не відбуваються тендери, як такі, а дуже часто відбуваються фактично прямі закупівлі. Тому чиновники користуються цим моментом, роблячи такі закупівлі за завищеною вартістю з метою власної наживи”, – заявив в коментарі “Політарені” економічний експерт Андрій Новак.
Усе це призводить до того, що та чи інша продукція закуповується різноманітними установами за різною вартістю, яка інколи відрізняється дуже суттєво. До слова, усі пам’ятають скандал із постачання тієї ж картоплі для Міністерства оборони. Тоді журналісти з’ясували, що цей овоч мали закуповувати по 27 гривень за кілограм. Це в той час, коли навіть у магазинах картопля коштувала 10-15 гривень. Хоча нещодавно міністр юстиції Денис Малюська оприлюднив на своїй сторінці у Facebook інформацію, що його відомство закупило картоплю для виправних установ по 5 гривень 57 копійок.
“Якщо взяти один і той самий товар, з’ясувавши, за якою вартістю його закуповують різноманітні установи та відомства, то виявиться, що вартість буде абсолютно різною. Тобто, за різницею між найдешевшим товаром і найдорожчим у закупівлі, можна прослідкувати рівень можливої корумпованості тієї чи іншої організації”, – пояснює Андрій Новак.
Як виявилося, Мінюст закупав продукти не за прямими договорами, а через Prozorro Market — це електронний каталог. Наразі існує два види закупівель на Prozorro Market: пряма закупівля через каталог (як у звичайному інтернет-магазині); закупівля через запит ціни пропозицій.
“Жодна з цих закупівель не вимагає від замовника складання тендерної документації, технічних вимог, розгляду пропозицій тощо”, – йдеться на сайті Prozorro.
Вже цього тижня Міністерство юстиції оголошує нові закупівлі у Prozorro Market — знову на картоплю, а також цукор, крупи, горох. І міністр Малюська закликає підприємців активно подавати свої пропозиції.
В Prozorro кажуть, що органам влади та замовникам варто брати приклад з Міністерства юстиції та проводити закупівлі в Prozorro Market.
“Конкуренція між великою кількістю постачальників, яких кваліфікували в Prozorro Market дає змогу отримувати найнижчі ціни. На запит Державної кримінально-виконавчої служби подалося 8 постачальників картоплі, і в результаті вдалося заощадити 32% від очікуваної вартості. А отримана ціна — 5,57 грн/кг, разом з постачанням до місць відбування покарань та СІЗО — суттєво нижча за роздрібну. Великі обсяги даються в знаки, і так і має бути”, – пояснюють в Prozorro.
Схеми для держзакупівель
Експерти кажуть, що є дуже багато схем закупівлі державними органами товарів у приватних фірм. Одним з найпоширеніших випадків є той, коли фірма створюється майже перед самим процесом держзакупівлі і таким чином вона “заточена” фактично під цю фінансову операцію.
Своєю чергою, згідно з даними Міністерства економіки, наприкінці минулого року абсолютна більшість торгів під час держзакупівель відбувалась з одним учасником. Тобто, лише одна приватна фірма подавала свою пропозицію і свою вартість, а через те, що конкурентів у неї не було, з цією фірмою укладався договір на постачання товару чи послуги. Можна тільки уявити які “джекпоти” зривали ці фірми коштом державних грошей саме через відсутність конкуренції.
Є така схема, коли фірма створена давно і має якусь історію продажів для держустанов, що має викликати довіру.
“Але єдиної схеми, щоб зрозуміти що усе робиться однаково, немає. Нечисті на руку ділки використовують дуже багато схем, щоб дійти свого результату задля власної наживи. Формально для приватних фірм немає ніяких обмежень для участі у надані послуги чи товару держустанові. Тобто, непотрібна навіть якась історія для фірми, що вона вже досить давно на ринку і надавала такі самі послуги чи товари для держустанов”, – підкреслює Андрій Новак.
Як боротися зі зловживанням у сфері держзакупівель
На думку експертів, багаточисельні антикорупційні органи мають посилити свою роботу, з’ясувавши, хто витрачає бюджетні кошти неефективно. Як мінімум вартість продукції, яку придбало якесь відомство, можна елементарно порівняти з її ринковою вартістю.
“Це можна зробити навіть за такими фактами, які стають публічними, з конкретними цифрами, порівнюючи закупівлі з ринковими цінами. Якщо є суттєва різниця з перевищення ринкової вартості, це можна вважати очевидними проявами корупції і ще й в умовах війни. А це навіть обтяжує цей корупційний злочин, як такий”, – підкреслює Новак.
Проте, проблема ще й у тому, що на зараз окрім реальної боротьби з конкретними корупціонерами завадити системній корупції у держзакупівлях практично неможливо і для цього потрібно аби завершилась дія воєнного стану.
“Тоді слід запроваджувати зовсім інші механізми у держзакупівлях, які мають містити такі норми, наприклад, що закупівельна вартість не може бути, умовно кажучи, на 5% вища ніж ринкова вартість продукції на момент самої закупівлі товару чи послуги. Це обмежить будь-який державний тендер, учасників, переможця у діапазоні можливих цін на кожну товарну пропозицію”, – пояснює економічний експерт Андрій Новак.
Не менш важливим є й той факт, що потрібно розрізняти закупівлі товарів військового або подвійного призначення, а також ті товари чи послуги, які не мають фактичного відношення до війська. Для прикладу, інформація про закупівлю зброї чи елементів для її виробництва звісно не має виставлятись на широкий загал. Як відомо, Рада підтримала законопроєкт про публічність незбройних закупівель Міністерства оборони. Він зобов’язує оприлюднити ціну за одиницю товару.
“Усе інше, що не стосується напряму армії можна було б у механізмі тендерів залишити. Що і від кого приховувати? Але на сьогодні маємо таку ситуацію, що напевно хтось проштовхнув цю ідею змінення умов проведення тендерів у їхньому класичному варіанті, а тому відбуваються закупівлі за завищеними цінами, що було вже неодноразово виявлено і оприлюднено”, – резюмує економічний експерт Андрій Новак.
Як бачимо, різноманітні зміни до проведення класичних тендерів під час державних закупівель призвели до збільшення зловживань у цьому напрямку. Головна проблема в тому, що у ділків з’явилась можливість продавати державним органам товари чи послуги за завищеними цінами, що призводить у деяких випадках до неефективного використання бюджетних коштів.
