Нинішня атестація Бюро економічної безпеки України відсуває основну роботу органу на другий план.
Про це пише видання ZN.UA.
“У БЕБ наразі працює лише третина від передбаченої чисельності штату. Водночас інша частина працівників проходить перевірку, а нових потрібно набрати за конкурсом. Усе це суттєво обмежує спроможність органу демонструвати швидкі результати”, – додає ZN.UA.
Автор статті й керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін наголосив, що головне завдання БЕБ нині – протидія правопорушенням, які підривають функціонування економіки держави. Йдеться про злочини в економічній сфері та виведення “тіньового” сегменту бізнесу у “білий”. Тобто так, щоб він працював, розвивався й сплачував податки, наповнюючи державний і місцеві бюджети.
“Акцент на “процвітанні” не випадковий. Це не лише про податки, а й про правила гри: відсутність тиску з боку органів правопорядку, передбачуваність та інвестиційну привабливість – як для українського, так і для іноземного бізнесу. Однак є ключове “але”: БЕБ фактично не функціонувало повноцінно від моменту створення з 2021 року. І саме це багато в чому визначає те, що ми бачимо сьогодні”, – пояснив автор статті.
Читайте також: “БЕБ” – це не місце для випадкових людей. Треба податкову міліцію замінити на Бюро економічної безпеки”, – Цивінський
Адже, як відомо, у червні 2024 року закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України” запустив новий конкурс на посаду директора та передбачив атестацію всіх працівників БЕБ. Тож Цивінського призначили саме в умовах, коли “перезавантаження” стало ключовою вимогою до інституції. Паралельно нове керівництво мало розпочати кадровий відбір на вакантні посади.
Так, протягом 18 місяців БЕБ зобов’язане провести повну атестацію й доукомплектувати штат. Відлік цього процесу розпочався з 6 серпня 2025 року. Водночас за всі роки існування Бюро вдалося набрати лише близько третини необхідної кількості працівників – майже 1200 із максимально можливих 4000. А для проведення атестації створили кадрові й атестаційні комісії за участю міжнародних експертів і представників громадськості.
Така атестація передбачає три етапи: тести на знання законодавства, перевірку загальних здібностей і співбесіду. Водночас досвід попередніх реформ органів правопорядку свідчить, що така модель є складною і не завжди ефективною. Адже ризики судових поновлень залишаються високими.
Альтернативою, як наголошує автор статті, могло б бути посилення внутрішнього контролю та дисциплінарної відповідальності. Проте нове керівництво БЕБ обмежене вимогами закону 2024 року і змушене діяти в його межах.
“Є й інша проблема: сама атестація фактично відсуває основну роботу органу на другий план. Працівники готуються до тестів, збирають документи, беруть відпустки. Як наслідок, частина функцій Бюро опиняється “на паузі”. Адже замість розслідувань і аналітики ресурси витрачаються на внутрішній процес перезавантаження. А набір нових працівників за конкурсом – ще один серйозний виклик. Йдеться про понад 2700 вакантних посад, до яких додаються звільнення за результатами атестації. Також вже зараз близько сотні працівників відмовилися її проходити”, – наголосив Крапивін.
Однак проблема не лише у кількості, а і в умовах. Адже, як йдеться у статті, робота у БЕБ менш приваблива, ніж у НАБУ чи ДБР. Ключовий чинник – оплата праці. Формально оклади у БЕБ, НАБУ і ДБР однакові – 22 прожиткових мінімуми.
“Утім, якщо в НАБУ і ДБР використовується повний розмір (3028 гривень), то у БЕБ – занижений (2102 гривень). Як наслідок, працівники Бюро економічної безпеки отримують приблизно на третину менше. І поки цієї диспропорції не буде вирішено на рівні бюджету, то розраховувати на конкурентний відбір кадрів складно. У підсумку БЕБ залишається критично недоукомплектованим. І поки тривають атестації та конкурси, його спроможність демонструвати якісно нові результати об’єктивно обмежена. Саме з урахуванням цих чинників і варто оцінювати його роботу сьогодні”, – додав автор.
Нагадаємо, Цивінський розповів, що змусило владу призначити його на посаду директора БЕБ. Також він наголосив, що “виграв чесний, відкритий і прозорий конкурс”.
Варто зазначити, що раніше нардеп Железняк розповів, як відбуватиметься перезавантаження БЕБ. Наголошувалося, що за півтора роки Цивінський має сформувати дві спеціальні комісії.
Читайте також: БЕБ показало результати за 2025 рік – що змінилося в боротьбі з тіньовою економікою
