У Верховній Раді знову взялися за розгляд законопроєкту, який передбачає спрощення ведення мікробізнесу без реєстрації ФОП.
Йдеться про документ №8143 “Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств”, зареєстрований ще у жовтні 2022 року. Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів повернувся до його опрацювання після тривалої паузи. Проєкт закону отримав повторну резолюцію 9 лютого 2026 року і був призначений до розгляду.
Він пропонує радикально спростити правила для дрібного сімейного підприємництва: дозволити домогосподарствам (тобто групам людей, які спільно проживають і ведуть господарство – не обов’язково родичам) вести певні види економічної діяльності без реєстрації як ФОП, але з поданням річної податкової декларації.
Перелік потенційно дозволених видів діяльності охоплює побутові послуги (перукарні, манікюр, репетиторство, няні, прибирання, ремонт техніки, взуття, одягу), роздрібну торгівлю з лотків/ринків, пасажирські та вантажні перевезення авто, діяльність маленьких закладів ресторанного господарства тощо. Винятки: ліцензовані види діяльності, посередництво з нерухомістю, ювелірний бізнес.
Чому саме зараз законопроєкт “реабілітували”? У 2026 році, коли економіка потребує швидкого відновлення, легалізація сімейного мікробізнесу без зайвої реєстрації може вивести з тіні тисячі репетиторів, майстрів манікюру, нянь і перевізників без значних втрат для бюджету (якщо вірити авторам документу). Водночас критики нагадують про ризики: від податкових лазівок і конкуренції до неузгодженості з Податковим кодексом і правом ЄС.
Що нового у законопроєкті про свободу підприємницької діяльності домогосподарств
Законопроєкт №8143 вводить низку принципово нових для українського законодавства норм:
- Визначає домогосподарство як самостійний суб’єкт права. Домогосподарство – це не обов’язково сім’я, а будь-яка людина або група людей, які разом живуть і ведуть господарство, спільно витрачають гроші і забезпечують собі життя. Це може бути подружжя, друзі, співмешканці, навіть чужі люди – головне, що вони живуть разом і мають спільний бюджет.
Цікаво, що домогосподарство може складатися з однієї людини – це називається індивідуальне домогосподарство.
Але є ще один вид – інституціональні домогосподарства. Це коли люди постійно живуть у спеціальних закладах: будинках для літніх людей, інтернатах, психоневрологічних інтернатах, військових частинах чи інших соціальних або медичних установах, де вони перебувають довго або невизначений час. У таких випадках домогосподарство – це не самостійна сім’я, а група людей під опікою закладу. Представником (тобто тією людиною, яка підписує документи та спілкується з державою) тут буде не мешканець, а керівник закладу (директор будинку для літніх людей, командир частини тощо) або його заступник.
- Законопроєкт вводить низку ключових термінів, визначених у статті 2: домогосподарство, індивідуальні домогосподарства, інституціональні домогосподарства, соціальний трансферт, соціальне піклування (підтримка), пасивний дохід, податкова знижка тощо.
- Документ проронує запровадити обов’язкову річну податкову декларацію домогосподарства (єдина на всіх членів) для ведення діяльності або отримання більшості соціальних трансфертів (крім пенсій і стипендій).
- Піднімає питання соціального трансферту (ст. 4). Соціальний трансферт – це будь-яка державна допомога, яку отримують люди чи домогосподарства: субсидії на комуналку, грошова допомога малозабезпеченим, пільги, безкоштовні соціальні послуги, натуральні видачі (ліки, продукти, товари) або інші виплати з бюджету чи державних фондів. У проєкті закону вводять це поняття, щоб чітко визначити: більшість таких допомог (крім пенсій і стипендій) видаватимуть тільки після подання річної податкової декларації домогосподарства. Якщо декларацію не подали, допомогу можуть не призначити або припинити.
- Дозволяє включати до витрат домогосподарства 60% середньомісячної зарплати на кожного члена як собівартість проживання – це зменшує оподатковуваний дохід і дає підстави для податкової знижки.
- Запроваджує спрощений облік доходів і витрат (порядок установить Кабмін) та інститут представника домогосподарства. Представник домогосподарства – це людина, яку призначають уповноваженим. Він підписує та подає річну податкову декларацію від імені всіх, отримує дані від податкової про доходи та податки членів домогосподарства, оформлює податкову знижку, звертається за уточненнями та представляє домогосподарство в податковій і соцзахисті. Якщо домогосподарство складається з однієї людини, вона автоматично і є представником. В інституціональних домогосподарствах (наприклад, у будинках для літніх людей) представником є керівник закладу.
- Проєкт закону пропонує внести зміни до Цивільного та Господарського кодексів, визнаючи домогосподарство суб’єктом підприємницької діяльності, додаючи “свободу створення домогосподарств” до засад цивільного права та передбачаючи державну підтримку домогосподарствам на рівні з підприємцями.
А які податки буде платити домогосподарство? Законопроєкт №8143 не дає чіткої відповіді, а лише обіцяє спрощення обліку та можливість зменшити базу оподаткування через врахування витрат на проживання. Це питання може бути врегульоване або з доопрацюванням законопроєкту, або, якщо його ухвалять, іншими підзаконними актами.
Які види діяльності дозволені домогосподарству
Реформа передбачає можливість домогосподарствам вести певні види економічної діяльності без реєстрації ФОП за умови до 8 млн грн річного доходу від такої діяльності, тільки силами членів домогосподарства. Перелік дозволених видів діяльності (стаття 5) включає:
- перукарські та косметологічні послуги;
- юридичні консультації;
- послуги покоївки;
- догляд за хворими або немічними особами;
- надання індивідуальних уроків (репетиторство);
- індивідуальне виховання дітей (гувернер);
- послуги з очищення та прибирання приміщень;
- ремонт взуття, одягу, меблів, побутової техніки, годинників тощо;
- технічне обслуговування музичних інструментів;
- прання та прасування білизни;
- роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами з лотків і на ринках;
- послуги з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
- діяльність у сфері ресторанного господарства;
- послуги естетичної косметології (крім ліцензованих);
- інші види робіт, до яких залучаються лише члени домогосподарства (крім ліцензованої та незалежної професійної діяльності).
Не дозволяються без реєстрації ФОП:
- посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна;
- діяльність з виробництва, постачання, продажу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння;
- усі ліцензовані види діяльності;
- незалежна професійна діяльність (нотаріуси, адвокати, аудитори тощо).
Переваги та недоліки законопроєкту №8143
Законопроєкт №8143 має як сильні сторони, так і суттєві проблеми. Ось що кажуть про нього прихильники та критики.
Переваги законопроєкту
- Дозволяє тисячам людей (репетиторам, майстрам манікюру, няням, прибиральникам, дрібним торговцям, водіям) працювати легально без статусу ФОП. Це зменшить тіньовий бізнес і спростить життя тим, хто зараз ховається від перевірок.
- Спрощує сімейний мікробізнес: можна працювати разом з рідними чи співмешканцями.
- Робить соціальну допомогу адресною: більшість пільг і виплат видаватимуть лише після подання декларації домогосподарства – держава краще бачитиме реальні доходи.
- Автори вважають, що це допоможе економіці відновлюватися після війни: люди отримають більше можливостей заробляти без зайвої бюрократії.
Недоліки та критика
- Мінфін не підтримує законопроєкт: невідомо, скільки втратить бюджет (може зменшитися надходження податків, а видатки на допомогу зростуть). Головна причина – немає жодних розрахунків і пояснень від авторів.
- Державна податкова служба України не підтримує законопроєкт №8143 у його поточній редакції. Головна причина – документ “сирий” і суперечить Податковому Кодексу. Він намагається регулювати податки, декларації, знижки та облік доходів, хоча такі питання можна змінювати тільки через зміни саме до Податкового Кодексу. Крім того, багато термінів (пасивний дохід, звітний рік, податкова знижка) не збігаються з Кодексом, що призведе до плутанини, конфліктів і ускладнення роботи податкової. Також неясно, як реєструвати домогосподарства, як змінювати їхнього представника, як передавати персональні дані членів, чи платитимуть вони ЄСВ – ці прогалини роблять закон незрозумілим і ризикованим для бюджету.
- Головне науково-експертне управління ВРУ вказує на серйозні проблеми: термінологія суперечить Цивільному, Сімейному та Податковому Кодексам, є корупційні ризики (наприклад, держслужбовці зможуть вести бізнес через домогосподарство), а деякі норми просто нечіткі та можуть призвести до хаосу.
- Комітет з євроінтеграції пише, що державна підтримка домогосподарств може порушити конкуренцію (за Угодою з ЄС), а критерії мікропідприємств не відповідають європейським стандартам. Потрібен висновок Антимонопольного комітету.
- Антимонопольний комітет України (АМКУ) у висновку від лютого 2026 року не блокує законопроєкт №8143, але серйозно застерігає: домогосподарства стануть суб’єктами господарювання, тому надання їм будь-якої держпідтримки (податкова знижка, пільги, відшкодування) може вважатися державною допомогою, яка спотворює конкуренцію. Також комітет звертає увагу: зміни до Господарського Кодексу, які пропонує законопроєкт, потрібно переглянути, бо ГК втратив чинність у 2025 році.
Також у законопроєкті не вистачає пояснень: як реєструвати домогосподарство, якщо дохід перевищить ліміт, як змінювати представника (наприклад, у разі смерті), як поєднувати з ліцензіями (перевезення пасажирів вимагає ліцензії, а законопроєкт це ігнорує).
Документ хвалять за простоту та підтримку звичайних людей у важкі часи, але критикують за те, що він сирий: без чітких правил, розрахунків і узгодження з іншими законами. Багато експертів вважають – без серйозних змін його краще не приймати.
