Нині Україна може виробляти зброї на 40 мільярдів доларів, але на неї немає коштів.
Про це під час заходу Radio NV заявив народний депутат від фракції “Слуга народу”, заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
“Фінансовий розрив між виробничим потенціалом українського ОПК та реальними обсягами контрактування є ключовим обмежувачем обороноспроможності країні. А його закриття залежить від політичних рішень партнерів щодо прямого фінансування українського виробництва”, – зазначив він.
Чернєв нагадав, що після періоду складних переговорів із частиною партнерів, які спочатку демонстрували обережність, низка країн переглянула свою позицію та активізувала підтримку України, зокрема в частині фінансування виробництва. За його словами, першим практичним інструментом стала так звана “данська модель”. Її ключовий принцип – фінансування з боку держави-партнера із подальшою закупівлею продукцію всередині України через національні закупівельні органи.
Нардеп також наголосив, що цей механізм став важливим прецедентом, який продемонстрував можливість прямого фінансування українського ОПК без обов’язкого перенесення виробництва за кордон. А наступним етапом стала “нідерландська модель”, за якою Нідерланди самостійно відібрали українських виробників і напряму профінансували їхню діяльність.
“Процес відбору включав формування переліку пріоритетних виробників, консультації з бойовими підрозділами щодо актуальних потреб та фінальну ідентифікацію компаній, які на думку партнерів, мають найвищу операційну ефективність. За оцінками, потенційні виробничі потужності українського ОПК становлять приблизно 35-40 мільярдів доларів на рік, однак значна частина цього обсягу залишається неконтрактованою через дефіцит фінансування”, – наголосив він.
Чернєв зазначив, що стратегічна мета – профінансувати близько 50% цього обсягу коштом держбюджету та залучити решту грошей від міжнародних партнерів. Нині серед ключових країн, готових фінансувати виробництво всередині України, – це Німеччина, Норвегія, Нідерланди та інші країни Північної Європи.
“Окремо варто відзначити рішення Нідерландів щодо додаткового фінансування в обсязі близько 2 мільярдів євро на 2026 рік, спрямованого саме на внутрішнє виробництво в Україні. Додаткові ресурси очікуються також через європейські кредитні інструменти”, – додав нардеп.
Паралельно, за його словами, реалізується політика залучення іноземних компаній до локалізації виробництва в Україні. Зокрема, включаючи підтримку інфраструктурного розміщення та підключення до енергосистеми. При цьому, частина компаній не готова брати на себе воєнні ризики, що обмежує масштаби локалізації.
“З огляду на політичну логіку партнерів для яких пріоритетом є підтримка власного ОПК, було запропоновано компромісний формат – створення спільних підприємств на території країн-партнерів. При цьому була умова, що до завершення воєнного стану 100% виробленої продукції постачатиметься Україні. Фінансування таких підприємств здійснюється за рахунок держав-партнерів. Аналогічні проєкти опрацьовуються з Великою Британією, Канадою та Німеччиною”, – продовжив нардеп.
На його думку, окремим викликом залишається формування режиму ліцензування трансферу технологій, який наразі перебуває у стадії інститиційного налаштування. За його словами, експорт оборонної продукції доцільно відкривати в межах квот, за умови безумовного пріоритету замовлень міністерства оборони України. Адже експортні поставки можуть здійснюватися лише щодо продукції, яка не конкурує з критичними внутрішніми потребами.
Черв підкреслив, що міжнародні партнери враховують високу швидкість технологічних змін на полі бою. Проте тривалі процедури ліцензування та закупівель знижують готовність до масштабних контрактів на продукцію, яка може швидко застаріти. Це, за його словами, формує обережний підхід до довгострокових експортних угод.
А продукція, яка не може бути вироблена в Україні, закуповується переважно у США, зокрема системи та ракети ППО. Водночас він додав, що європейські виробники мають обмежені потужності в окремих сегментах, за винятком окремих німецьких програм.
“Якщо торік обсяг залученого фінансування становив близько 6 мільярдів доларів, то стратегічна ціль на поточний рік – покриття приблизно 50% фінансового розриву для контрактування внутрішнього виробництва. Також існує суттєвий розрив між задекларованими зобов’язаннями партнерів та фактичним їх виконанням”, – запевнив політик.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський оголосив рік інвестицій в українські технології. За його словами, на першому місці – дрони.
А раніше Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали лист про наміри щодо співпраці у сфері ОПК. Він передбачає запуск спільних ліній з виробництва озброєння та боєприпасів.
