Генсек НАТО Марк Рютте пояснив, що Альянс у кожному випадку порушення повітряного простору “ретельно оцінюватиме реальну загрозу членам для прийняття в індивідуальному порядку рішень щодо реакції”.
Про це він заявив на пресконференції у Брюсселі після засідання Північноатлантичної ради Альянсу.
“Рішення про те, чи застосовувати до літаків-порушників заходи безпеки, наприклад, вести по них вогонь, звичайно, приймаються в режимі реального часу. Вони завжди ґрунтуються на наявних розвідувальних даних щодо загрози, яку становлять літаки, включаючи питання, на які ми маємо відповісти. Як-от про наміри, озброєння та потенційний ризик для союзних військ, цивільного населення чи інфраструктури”, – сказав він.
Рютте додав, що командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич має “прерогативи та усі можливості для дій, за які також несе відповідальність”. За його словами, “під час останнього порушення повітряного простору в Естонії сили НАТО оперативно перехопили та супроводили літак без ескалації, оскільки безпосередньої загрози не було оцінено”.
Генсек НАТО також заперечив твердження, що засоби стримування з боку Альянсу більше не працюють. На запитання про те, чи готове НАТО розмістити на східних кордонах засоби, які зможуть примусити РФ припинити подібні провокації, він відповів: “Звичайно”.
Водночас він прокоментував заяви польських посадовців щодо готовності збивати російські повітряні цілі в разі порушення повітряного простору і те, чи не заперечуватиме це принципам колективного прийняття рішень в НАТО. Він наголосив, що у цьому випадку також мається на увазі прийняття рішень з урахуванням обстановки.
Рютте про дрони у Данії
А стосовно виявлених у повітряному просторі Данії та Норвегії дронів він зазначив, що зарано робити висновки. Рютте додав, що щойно розмовляв із прем’єр-міністеркою Данії і наголосив, що поки зарано говорити про те, чи пов’язані дрони над аеропортом Копенгагена з РФ.
“Я щойно говорив телефоном із прем’єр-міністеркою Данії. Звісно, зараз йдеться про… дрони, які створили серйозні труднощі в повітряному просторі Данії, включно зі столичним аеропортом. І данці саме в цей момент ретельно оцінюють, що трапилося, щоб зрозуміти, хто за цим стоїть. Ми перебуваємо з ними у дуже тісному контакті, тож відповідати на ваше друге запитання поки що зарано”, – відповів він.
Як Росія порушує повітряний простір країн НАТО: дрони і МіГи
Як відомо, вночі 10 вересня понад 20 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Деякі з них вдалося збити “завдяки злагодженій роботі польських та союзних сил”. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що його країна звертається до союзників по НАТО для консультацій, відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
Згодом в РФ прокоментували інцидент із перетином польського кордону російськими БпЛА під час атаки на Україну. Там назвали “безпідставними” заяви Польщі про дрони РФ.
Також у Литві підтвердили, що 11 липня на території країни впав російський БпЛА“Гербера”. Однак наразі немає свідчення тому, що дрон “був навмисно відправлений”.
А нещодавно – 19 вересня, три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії на 12 хвилин. Згодом в РФ заявили, що “МіГи не порушували кордон Естонії”, а маршрут польоту літаків начебто пролягав над нейтральними водами акваторії Балтійського моря на відстані в понад три кілометри від острова Вайндло.
Ввечері 22 вересня повітряний простір над столицями Данії і Норвегії порушили невідомі БпЛА, що призвело до повного закриття аеропортів у Копенгагені та Осло. Президент України Володимир Зеленський пов’язав цей інцидент з РФ.
Згодом прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав “голослівними” звинувачення Данії про причетність Росії до БпЛА над Копенгагеном. Він наголосив, “що продовження таких заяв вже навіть не береться до уваги”.
Читайте також: Британія, Польща і Швеція заявили, що готові збивати російські літаки на території країн-членів НАТО