Російська армія щонайменше 74 рази обстрілювала будівлю Харківського інституту фізики і технологій, де розташовані лабораторії з експериментальним пристроєм “Джерело нейтронів”, який містить десятки фунтів збагаченого урану.
Про це пише The New York Times.
“П’ятьох російських офіцерів обвинувачено в цілеспрямованих атаках на інститут. Пряме влучання може призвести до масштабного радіаційного забруднення. Українські прокурори кваліфікували це як “екоцид”, – пише видання.
У матеріалі повідомляють, що вибухи щодня трусять операторську, а одного разу удар вибив шматки штукатурки біля самого пристрою.
“У 2022 році влучання у трансформаторну станцію залишило об’єкт без світла на кілька місяців. Науковці змушені були використовувати резервне опалення, щоб не допустити замерзання води для охолодження паливних стрижнів з урану”, – йдеться у матеріалі.
Експериментальний пристрій: що відомо
За радянських часів Харківський інститут брав участь у створенні перших атомних бомб. У 2010 році він припинив роботу зі збройовим ураном, передавши його Росії “в рамках програми нерозповсюдження, під тиском США”. Водночас там залишилися високорадіоактивні матеріали, включно зі збагаченим ураном у “Джерелі нейтронів”.
Пристрій складається з ядра розміром зі шкільний автобус, разом із металевим захистом і приблизно 27-метровим прискорювачем частинок. Його будівництво частково профінансували США в обмін на відмову України від бомбового урану.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, харківські дослідники зупинили експерименти та перевели “Джерело нейтронів” у режим довготривалого вимкнення. Однак уран й досі залишається всередині і становить загрозу.
“Попри атаки, в інших підрозділах інституту науковці продовжують експерименти з термоядерною енергією з використанням радіоактивного водню”, – йдеться у матеріалі.
Загроза витоку радіації
Загроза радіаційних інцидентів зросла з першого дня повномасштабного вторгнення, коли російські війська зайшли через Чорнобильську зону, піднявши пил з частинками плутонію та цезію. У лютому 2025 року російський дрон пробив захисну оболонку над зруйнованим реактором №4 ЧАЕС. Радіації тоді не зафіксували, але герметичність споруди була порушена.
“Запорізька АЕС також неодноразово потрапляла під обстріли. У 2023 році підрив Каховської ГЕС позбавив станцію основного джерела охолоджувальної води, змусивши перейти на резервний ставок-охолоджувач”, – пише видання.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявляв про “нестабільну ситуацію з безпекою на українських ядерних об’єктах”. За його словами, на Запорізькій АЕС порушено шість із семи “стовпів ядерної безпеки”.
