Рух ЧЕСНО проаналізував, як комітети Верховної Ради звітують про відвідуваність своїх засідань у 2024 році та виявив нардепів-прогульників.
Про це йдеться у матеріалі на сайті організації.
“Головна інформація про народного депутата і його роботу зібрана в його профілі. Там можна побачити виступи нардепа у сесійній залі, голосування, подані поправки, законопроєкти тощо. Але немає майже ніякої інформації про його роботу в комітеті, хоч саме в комітеті народний депутат виконує свою найголовнішу роботу — створює майбутні закони”, – йдеться у матеріалі.
В аналізі зазначають, що найбільше прогулюють засідання комітетів нардепи від “Платформи за життя та мир”, яку створили колишні члени вже забороненої ОПЗЖ — 39%, потім нардепи із “За майбутнє” — 34% та позафракційні нардепи — 30%. Найменше прогулів у “Голосу” та “Батьківщини” – 15%, а у “Слуги народу” — 8%.
“Відсутність нардепа на засіданні комітету можна прирівняти до бездіяльності там. У 2024 році 109 народних депутатів не пропустили жодного засідання комітету, 140 нардепів пропустили до 15% засідань, 71 нардепів — від 16-48% і понад 50% засідань пропустили 29 членів парламенту”, – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Арахамія запевнив, що в “Слузі народу” небагато прогульників у Раді
До цього списку потрапили підозрювані у державній зраді Нестор Шуфрич та Олександр Дубінський, які перебувають в СІЗО.
Також зазначається, що нардепи, що загалом багато прогулюють засідання парламенту, найчастіше пропускають і комітети, як Вадим Столар, або Федір Христенко, чи Петро Порошенко.
“Якщо рахувати середній показник прогулів по комітетах, то найбільший відсоток буде в Комітеті екологічної політики — 26%, на один відсоток менше у Комітету здоровʼя нації та 24% має Комітет свободи слова. Найменший середній показник прогулів у Комітеті гуманітарної політики, Комітеті правової політики та у Комітеті з питань регламенту”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Народні депутати хочуть повернення класичного формату роботи Верховної Ради: про що йдеться
Хаос у звітності роботи комітетів
У матеріалі пояснюють, що частина комітетів мають на своїх сайтах розділи, де вони відображають присутність нардепів, утім жоден комітет наразі не надає там актуальної інформації, бо їхні сторінки не дозволяють цього. А комітети євроінтеграції та енергетики навіть не мають такого розділу.
“Допоки комітети не ведуть розділ про відвідуваність якісно, доводиться аналізувати протоколи, щоб дізнатись як нардепи виконують свою роботу. Але тут є ще одна велика проблема — вони мають різний формат: якісь комітети публікують текст в себе на сайті, інші публікують скан-копії вже роздрукованих документів, що не зручно для аналізу”, – вказують у ЧЕСНО.
Крім того, наразі немає чіткої вимоги, у якому форматі має бути документ, тому кожен комітет робить так, як він вважає правильним. У результаті кожен комітет оформлює ці документи по-своєму. Це створює хаос — особливо для журналістів, громадських організацій і аналітиків, яким складно порівнювати чи аналізувати роботу комітетів.
“Було б набагато краще, якби всі комітети мали єдині вимоги до вигляду і змісту своїх протоколів. Це зробило б парламент відкритішим і підзвітнішим”, – коментує голова Комітету з питань свободи слова та член МФО “Відкритий парламент” Ярослав Юрчишин.
Він є співавтором законопроєкту №11321, який з січня 2025 року очікує на підпис президента. Цей закон, в разі його прийняття, зобов’яже парламентські комітети впродовж 24 годин публікувати записи своїх засідань.
Читайте також: У Комітеті ВР з питань свободи слова скоро з’явиться секретар від “Слуг народу”, – Юрчишин
